Наші етичні принципи та підходи базуються на документах COPE (Committee on Publication Ethics), рекомендаціях Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (International Committee of Medical Journals Editors, ICMJE; Всесвітньої асоціації медичних редакторів WAME; принципах академічної доброчесності Етичного кодексу ученого України, законах України «Про вищу освіту» і «Про авторське право та суміжні права», правилах етики публікацій, рекомендованих авторитетними зарубіжними видавництвами Elsevier (Ethics & Research in Publication), Emerald Group Publishing (Emerald Publication Ethics guidelines), досвіді провідних зарубіжних та українських редакцій наукових видань.

 

НЕПРИПУСТИМІСТЬ ПЛАГІАТУ

Редакція журналу приймає до публікації тільки оригінальні  статті, які не були опубліковані раніше і не подавалася для публікації в інший журнал. Плагіат є неприпустимим у рукописах, наданих для публікації у журнал «Репродуктивне здоров'я жінки». Редакція журналу користується програмним забезпеченням для виявлення текстових запозичень у представлених рукописах: StrikePlagiarism. Відсоток плагіату розраховується даним програмним забезпеченням, а також оцінюється редакційною колегією.

Редакційна колегія журналу «Репродуктивне здоров'я жінки» аналізує будь-який випадок плагіату по суті. Якщо плагіат, текстові запозичення виявлено редакторами або рецензентами на етапі до публікації рукопису, автору/авторам пропонують внести необхідні зміни.

Журнал «Репродуктивне здоров'я жінки» виступає проти будь‑яких порушень академічної доброчесності. Тому всі подані матеріали проходять контроль на оригінальність, достовірність даних та етичність дослідження.

Оригінальність та повторне надсилання: Першим етапом перевірки є встановлення унікальності рукопису. Автори мають подавати роботи, які не надсилалися до інших журналів і не дублюють раніше опублікованих результатів. Усі форми повторного надсилання (від буквального копіювання до перефразованих версій) ведуть до негайного відхилення.

Коректність цитування: Далі оцінюється доброчесність у формуванні бібліографії. Виявлення маніпуляцій із цитуванням, спрямованих на штучне збільшення кількості посилань на певних авторів чи журнали, також є підставою для відхилення та санкцій.

Достовірність дослідницьких даних: Окрім оригінальності тексту та коректності цитування, журнал перевіряє достовірність поданих даних. Викривлення, фабрикація результатів чи маніпуляції зображеннями негайно дискваліфікують роботу.

Реагування редакції на можливі порушення

Якщо під час рецензування або після публікації виникають підозри щодо порушень, редакція ініціює розслідування відповідно до COPE. Залежно від висновків, журнал може відхилити рукопис, внести виправлення або здійснити ретракцію.

Виправлення (Erratum / Corrigendum) У випадках, коли порушення не є навмисними, але впливають на наукову точність:

• Erratum публікується, якщо помилка виникла з боку редакції.
• Corrigendum — коли суттєву помилку припустилися автори.

Усі виправлення оформлюються окремим документом і пов’язуються з оригінальною статтею.

Ретракція статті

Якщо порушення є серйозними, редакція переходить до процедури ретракції. Вона застосовується у випадках плагіату, фальсифікації даних, дублювання публікацій, шахрайського авторства або порушення етичних норм. Ретрактовані статті зберігаються в архіві з відповідною позначкою «retracted» та супровідною заявою.

Додаткові випадки: Щоб забезпечити ще вищий рівень доброчесності:

• Статті, пов’язані з «paper mills» або системними шахрайськими практиками, можуть ретрактуватися групово.
• Приховане використання генеративного ШІ для створення контенту вважається порушенням і може стати підставою для відхилення або ретракції.
• Неправдиве чи крадене авторство також тягне за собою відкликання статті. 

Заява про занепокоєння: У ситуаціях, коли є серйозні підозри, але недостатньо доказів для негайної ретракції, редакція може опублікувати тимчасову заяву про занепокоєння, яка залишається чинною до завершення розслідування.

Оперативність та прозорість процедур: Редакція діє максимально швидко після встановлення порушень, а у разі неможливості погодження тексту з авторами — залишає за собою право публікувати рішення самостійно. Водночас відкликані статті залишаються доступними в архіві з чітким маркуванням, за винятком випадків, коли законодавство вимагає їх повного вилучення.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АВТОРІВ

Автор рукопису має підтвердити, що всі дані у рукописі є справжніми і автентичними.

Автор, який надіслав рукопис, має перед тим переконатися в тому, що всі згадані у рукописі співавтори внесли суттєвий внесок у наукову роботу, яка стала підставою для написання рукопису.

Факт подання рукопису для публікації означає, що всі автори, які перераховані у рукописі, повністю погоджуються зі змістом наданого рукопису.

У випадку, якщо дослідження, про яке повідомляється у рукописі, отримало фінансову підтримку з відповідних джерел, університету, державних чи інших інституцій, про це необхідно повідомити у рукописі у відповідній частині. Автори мають також оцінити значення наданого їм фінансування для проведення досліджень і створення рукопису.

Автор, який надав рукопис для публікації (автор-кореспондент), відповідає за те, щоб всі автори досягли відповідної угоди. Він також веде все листування з виданням і усіма співавторами до моменту публікації і після цього. Автор-кореспондент зобов’язаний брати участь у процесі рецензування і виконувати вимоги рецензентів з тим, щоб прискорити публікацію рукопису. Автор-кореспондент має оперативно відповідати на запити редакції, а після публікації бути доступним для відповідей на критику та на будь-які запити редакції журналу.

Листування з виданням, матеріали рецензентів і інші матеріали заборонено публікувати на будь-якому веб-сайті чи оприлюднювати в інший спосіб без попереднього дозволу редакторів. Всі автори опублікованого рукопису мають негайно повідомити редакцію у випадку, коли вони виявили помилки, що потребують виправлення, та укласти між собою відповідну письмову угоду про це.

Всі автори зобов’язані повідомляти про будь-які випадки конфлікту інтересів, актуальні чи потенційні, з іншими особами чи організаціями, включно із особистими, фінансовими чи іншими стосунками протягом двох років від початку роботи над рукописом, які можуть негативно вплинути на їхню роботу.

Кожний рукопис має супроводжуватися підписаною і сканованою Заявою про ситуацію з конфліктом інтересів (Conflict of Interest Disclosure Statement). Поради щодо підготовки такої заяви можна знайти тут: http://www.icmje.org/recommendations/browse/roles-and-responsibilities/author-responsibilities--conflicts-of-interest.html

Тут можна завантажити необхідний автору Пакет документів. Поради щодо підготовки такої заяви можна знайти за цим посиланням.

У разі подання до опублікування звітності про проведення та  результати експериментальних медичних досліджень на людях, автори повинні вказати, чи відповідали проведені процедури етичним нормам, прописаним у Гельсінкській декларації.

Якщо дослідження проводилося без урахування принципів Декларації, автори повинні обґрунтувати обраний підхід до проведення дослідження та гарантувати, що етичний комітет організації, в якій проводилося дослідження, схвалив обраний підхід. Інформація щодо ухвалення етичного комітету (дата та назва етичного комітету, організації), отримання поінформованої згоди повинна бути описана у розділі «Матеріали і методи» статті.

Повідомляючи про експерименти на тваринах, автори повинні вказати, чи дотримувалися інституційні та національні стандарти з догляду та використання лабораторних тварин. Подальші рекомендації з етики досліджень на тваринах доступні в Керівництві авторів консенсусу з етики та благополуччя тварин Міжнародної асоціації ветеринарних редакторів. Також всі експерименти на тваринах повинні відповідати рекомендаціям ARRIVE і проводитися відповідно до основних принципів Директиви ЄС 2010/63 / EU про захист використовуваних тварин для наукових цілей.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕЦЕНЗЕНТІВ

Рецензування всіх рукописів має виконуватися об’єктивно, з дотриманням найвищих наукових стандартів. Рецензенти зобов’язані висловлювати свої зауваження чітко та супроводжувати необхідною аргументацією. Рецензенти направляють всі свої зауваження, коментарі, поради і критику у спеціальному повідомленні на адресу редактора і автора, який надіслав рукопис.

Рецензенти зобов’язані користуватися виключно професійною лексикою та аргументами, які безпосередньо пов’язані з предметом рукопису, уникаючи будь-якої особистої критики.

Рукописи, отримані на рецензію, мають трактуватися як конфіденційні матеріали. Рецензенти мають утримуватися від використання на свою користь будь-якої інформації отриманої під час рецензування та уникати її поширення.

Рецензенти мають відмовлятися від рецензування рукописів у разі виникнення конфлікту інтересів.

Рецензент зобов’язаний повідомити про будь-яку відому йому опубліковану наукову роботу, яка має відношення до рукопису, але про яку не згадали у своїй роботі автори.

 

ОБОВ’ЯЗКИ РЕДАКТОРА

Редактор оцінює інтелектуальний рівень рукописів не звертаючи уваги на національність, ґендер, сексуальну орієнтацію чи політичні погляди авторів. Редактор має уникати конфлікту інтересів щодо рукописів долю публікації яких він вирішує.

Редактор зберігає анонімність рецензентів та має інформувати автора, який надіслав рукопис, щодо висновків рецензентів та рішення редактора щодо публікації рукопису.

 

ІНШІ ЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Щодо всіх інших питань, що мають етичну природу, у виданні очікують, що всі учасники процесу – автори, рецензенти, редактори, видавці – керуватимуться правилами та нормами, традиційними для сфери наукових публікацій. У редакції з цих питань керуються онлайновим ресурсом: The Publishing Ethics Resource Kit (PERK) (http://www.elsevier.com/editors/perk).

 

ПРОТИДІЯ НЕТИЧНІЙ ПОВЕДІНЦІ

Будь-яка неправомірна та неетична поведінка будь-кого з учасників редакційного процесу ідентифікується та доводиться до відома редактора або видавця будь-ким, хто має відповідну інформацію.

Подібна інформація має бути точною та містити обґрунтовані докази. Усі такі випадки уважно розглядаються і за ними виносяться відповідні рішення.

Аналіз / розслідування редактор розпочинає з попереднього рішення, яке, за необхідності, виноситься на обговорення з видавцем.

У разі незначних порушень авторові чи рецензенту надається можливість відповісти на зауваження.

У разі серйозних порушень редактор може вимагати сповіщення роботодавців порушника. Редактор ухвалює таке рішення консультуючись з експертами, видавцем чи співтовариством.

У порядку зростання ступеня тяжкості застосовуються, окремо або в поєднанні, наступні заходи:

• • Інформування автора чи рецензента, де і за яких обставин виникає непорозуміння, зловживання чи неправильне застосування етичних стандартів.
• • Відповідним чином сформульований лист до автора або рецензента, який висвітлює неправомірну поведінку, з попередженням і закликом до правомірної поведінки у майбутньому.
• • Публікація офіційного повідомлення з описом неправомірної поведінки.
• • Публікація редакційної статті із описом неправомірної поведінки.
• • Офіційний лист до організації або начальника відділу, в якому працює автор або рецензент.
• • Офіційне відкликання або вилучення публікації з журналу у поєднанні з інформуванням керівника відділу автора або рецензента, різних агенцій та організацій зі зберігання та індексування даних, а також оповіщенням читацької аудиторії.
• • Встановлення на певний період офіційного ембарго на співпрацю з порушниками етичних норм.
• • Подання справи та результатів розгляду професійній організації або вищому органу для подальшого розслідування та дій (судові та ін. інстанції).