Роль ендокринних руйнівників у передчасному виснаженні оваріального резерву
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті узагальнено наукові дані щодо впливу ендокринних руйнівників (endocrine-disrupting chemicals – EDCs) на оваріальний резерв як ключовий показник репродуктивного потенціалу жінки. Проаналізовано клітинні та молекулярні механізми передчасного виснаження фолікулярного апарату яєчників під дією екзогенних хімічних агентів. У роботі застосовано бібліографічний, аналітичний, порівняльний і системний методи, а також методи узагальнення та синтезу; пошук джерел за останні 10 років здійснено в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science.
Показано, що вплив EDCs асоціюється зі зниженням рівня антимюллерового гормону, зменшенням кількості антральних фолікулів, порушенням фолікулогенезу, погіршенням якості ооцитів і пригніченням оваріальної відповіді. Провідними механізмами патогенної дії є оксидативний стрес, апоптоз клітин гранульози, дисрегуляція стероїдогенезу, зміна чутливості рецепторів, активація арилвуглеводневого рецептора та епігенетичні модифікації. EDCs слід розглядати як модифікований фактор ризику передчасного виснаження оваріального резерву.
Отже, EDCs є важливим чинником ризику передчасного виснаження оваріального резерву. Їхня дія має багатофакторний характер і реалізується через комплекс взаємопов’язаних молекулярних, клітинних і тканинних механізмів, що призводять до порушення функціональної та структурної цілісності яєчникової тканини. Зменшення експозиції до EDCs, раннє виявлення змін оваріального резерву та поглиблене вивчення біомаркерів репродуктивної токсичності є перспективними напрямами профілактики порушень фертильності у жінок, особливо в групах підвищеного екологічного, професійного та репродуктивного ризику, а також серед жінок молодого віку в загальній популяції.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Canipari R, De Santis L, Cecconi S. Female fertility and environmental pollution. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(23):8802. doi: 10.3390/ijerph17238802.
Rattan S, Zhou C, Chiang C, Mahalingam S, Brehm E, Flaws JA. Exposure to endocrine disruptors during adulthood: Consequences for female fertility. J Endocrinol. 2017;233(3):109-29. doi: 10.1530/JOE-17-0023.
Yan W. Reproductive health. Elife. 2025;14:e102432. doi: 10.7554/eLife.102432.
Nourian A, Soleimanzadeh A, Shalizar Jalali A, Najafi G. Bisphenol-A analogue (bisphenol-S) exposure alters female reproductive tract and apoptosis/oxidative gene expression in blastocyst-derived cells. Iran J Basic Med Sci. 2020;23(5):576-85. doi: 10.22038/IJBMS.2020.40893.9664.
Houeis L, Donnez J, Dolmans MM. Premature ovarian insufficiency and diminished ovarian reserve: From diagnosis to current management and treatment. J Clin Med. 2025;14(21):7473. doi: 10.3390/jcm14217473.
Trela-Kobędza E, Ajduk A. The impact of bisphenol A and its analogs on female reproductive health. Reprod Biol. 2025;25(3):101028. doi: 10.1016/j.repbio.2025.101028.
Zhang J, Yu X, Li W, Jiang Y, Zhang L, Wang S. Bisphenol S impairs oocyte quality by inducing gut microbiota dysbiosis. mSystems. 2025;10(1):e0091224. doi: 10.1128/msystems.00912-24.
Akash MSH, Sabir S, Rehman K. Bisphenol A-induced metabolic disorders: From exposure to mechanism of action. Environ Toxicol Pharmacol. 2020;77:103373. doi: 10.1016/j.etap.2020.103373.
Hill CE, Sapouckey SA, Suvorov A, Vandenberg LN. Developmental exposures to bisphenol S, a BPA replacement, alter estrogen-responsiveness of the female reproductive tract: A pilot study. Cogent Med. 2017;4(1):1317690.
Jiao X, Meng T, Zhai Y, Zhao L, Luo W, Liu P, et al. Ovarian reserve markers in premature ovarian insufficiency: Within different clinical stages and different etiologies. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:601752. doi: 10.3389/fendo.2021.601752.
Shulhai AM, Bianco V, Donini V, Esposito S, Street ME. Which is the current knowledge on man-made endocrine- disrupting chemicals in follicular fluid? An overview of effects on ovarian function and reproductive health. Front Endocrinol (Lausanne). 2024;15:1435121. doi: 10.3389/fendo.2024.1435121.
Huang Y, Liu Z, Geng Y, Li F, Hu R, Song Y, et al. The risk factors, pathogenesis and treatment of premature ovarian insufficiency. J Ovarian Res. 2025;18(1):134. doi: 10.1186/s13048-025-01714-2.
França MM, Mendonca BB. Genetics of ovarian insufficiency and defects of folliculogenesis. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2022;36(1):101594. doi: 10.1016/j.beem.2021.101594.
Wang YF, Zhao LN, Geng Y, Yuan HF, Hou CY, Zhang HH, et al. Aspirin modulates succinylation of PGAM1K99 to restrict the glycolysis through NF-κB/HAT1/PGAM1 signaling in liver cancer. Acta Pharmacol Sin. 2023;44(1):211-20. doi: 10.1038/s41401-022-00945-z.
Man L, Lustgarten Guahmich N, Vyas N, Tsai S, Arazi L, Lilienthal D, et al. Ovarian reserve disorders, can we prevent them? A review. Int J Mol Sci. 2022;23(23):15426. doi: 10.3390/ijms232315426.
Karwacka A, Zamkowska D, Radwan M, Jurewicz J. Exposure to modern, widespread environmental endocrine disrupting chemicals and their effect on the reproductive potential of women: An overview of current epidemiological evidence. Hum Fertil (Camb). 2019;22(1):2-25. doi: 10.1080/14647273.2017.1358828.
Yilmaz B, Terekeci H, Sandal S, Kelestimur F. Endocrine disrupting chemicals: exposure, effects on human health, mechanism of action, models for testing and strategies for prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2020;21(1):127-47. doi: 10.1007/s11154-019-09521-z.
Ticiani E, Pu Y, Gingrich J, Veiga-Lopez A. Bisphenol S impairs invasion and proliferation of extravillous trophoblasts cells by interfering with epidermal growth factor receptor signaling. Int J Mol Sci. 2022;23(2):671. doi: 10.3390/ijms23020671.
Abujaber R, Henry-Smith C, Sharma S. From genes to lives: Integrating the complexities of primary ovarian insufficiency. Int J Mol Sci. 2026;27(3):1353. doi: 10.3390/ijms27031353.
Tomza-Marciniak A, Stępkowska P, Kuba J, Pilarczyk B. Effect of bisphenol A on reproductive processes: A review of in vitro, in vivo and epidemiological studies. J Appl Toxicol. 2018;38(1):51-80. doi: 10.1002/jat.3480.
Téteau O, Vitorino Carvalho A, Papillier P, Mandon-Pépin B, Jouneau L, Jarrier-Gaillard P, et al. Bisphenol A and bisphenol S both disrupt ovine granulosa cell steroidogenesis but through different molecular pathways. J Ovarian Res. 2023;16(1):30. doi: 10.1186/s13048-023-01114-4.
Panay N, Anderson RA, Bennie A, Cedars M, Davies M, Ee C, et al. Evidence-based guideline: Premature ovarian insufficiency. Hum Reprod Open. 2024;2024(4):hoae065. doi: 10.1093/hropen/hoae065.
Fletcher EJ, Santacruz-Márquez R, Mourikes VE, Neff AM, Laws MJ, Flaws JA. Effects of phthalate mixtures on ovarian folliculogenesis and steroidogenesis. Toxics. 2022;10(5):251. doi: 10.3390/toxics10050251.
Li Y, Yao Y, Xiao N, Liu Y, Du Y, Liu M, et al. The association of serum phthalate metabolites with biomarkers of ovarian reserve in women of childbearing age. Ecotoxicol Environ Saf. 2022;242:113909. doi: 10.1016/j.ecoenv.2022.113909.
Basso CG, de Araújo-Ramos AT, Martino-Andrade AJ. Exposure to phthalates and female reproductive health: A literature review. Reprod Toxicol. 2022;109:61-79. doi: 10.1016/j.reprotox.2022.02.006.
Weng X, Zhu Q, Liao C, Jiang G. Cumulative exposure to phthalates and their alternatives and associated female reproductive health: Body burdens, adverse outcomes, and underlying mechanisms. Environ Sci Technol. 2023;57(22):8189-212. doi: 10.1021/acs.est.3c00823.
Rattan S, Brehm E, Gao L, Niermann S, Flaws JA. Prenatal exposure to di(2-ethylhexyl) phthalate disrupts ovarian function in a transgenerational manner in female mice. Biol Reprod. 2018;98(1):130-45. doi: 10.1093/biolre/iox154.
Lopez-Rodriguez D, Franssen D, Heger S, Parent AS. Endocrine-disrupting chemicals and their effects on puberty. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2021;35(5):101579. doi: 10.1016/j.beem.2021.101579.
Yu K, Zhang X, Tan X, Ji M, Chen Y, Tao Y, et al. Transgenerational impairment of ovarian induced by 2,3,7,8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin (TCDD) associated with Igf2 and H19 in adult female rat. Toxicology. 2019;428:152311. doi: 10.1016/j.tox.2019.152311.
Wang L, Ma X, Liu J. Adverse effects of pesticides on the ovary: evidence from epidemiological and toxicological studies. Environ Health (Wash). 2025;3(6):575-95. doi: 10.1021/envhealth.4c00243.
An L, Huang Y, Wang Y, Shen S, Luo X, Liang X, et al. Assessment of ovarian dysfunction induced by environmental toxins: A systematic review. Front Public Health. 2025;13:1575418. doi: 10.3389/fpubh.2025.1575418.
Witek P, Grzesiak M, Koziorowski M, Slomczynska M, Knapczyk-Stwora K. Long-term changes in ovarian follicles of gilts exposed neonatally to methoxychlor: Effects on oocyte-derived factors, anti-Müllerian hormone, follicle-stimulating hormone, and cognate receptors. Int J Mol Sci. 2022;23(5):2780. doi: 10.3390/ijms23052780.
Rahman R, Panay N. Diagnosis and management of premature ovarian insufficiency. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2021;35(6):101600. doi: 10.1016/j.beem.2021.101600.
Ishizuka B. Current understanding of the etiology, symptomatology, and treatment options in premature ovarian insufficiency (POI). Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:626924. doi: 10.3389/fendo.2021.626924.
Lu C, Qin C, Fu Z, Wang L, Yi Y, Xin M, et al. Metabolic dysregulation in patients with premature ovarian insufficiency revealed by integrated transcriptomic, methylomic and metabolomic analyses. Clin Transl Med. 2022;12(10):e1006. doi: 10.1002/ctm2.1006.
Rebuzzini P, Fabozzi G, Cimadomo D, Ubaldi FM, Rienzi L, Zuccotti M, et al. Multi- and transgenerational effects of environmental toxicants on mammalian reproduction. Cells. 2022;11(19):3163. doi: 10.3390/cells11193163.
Xu Q, Ding H, Liu Y, Han D, Xia X, Li Y, et al. Genetic variants in diminished ovarian reserve and premature ovarian insufficiency: Implications for assisted reproductive outcomes. J Assist Reprod Genet. 2025;42(11):3791-807. doi: 10.1007/s10815-025-03663-7.
Amir S, Shah STA, Mamoulakis C, Docea AO, Kalantzi OI, Zachariou A, et al. Endocrine disruptors acting on estrogen and androgen pathways cause reproductive disorders through multiple mechanisms: A review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(4):1464. doi: 10.3390/ijerph18041464.
Li XT, Li PY, Liu Y, Yang HS, He LY, Fang YG, et al. Health-related quality-of-life among patients with premature ovarian insufficiency: A systematic review and meta-analysis. Qual Life Res. 2020;29(1):19-36. doi: 10.1007/s11136-019-02326-2.
Laws MJ, Neff AM, Brehm E, Warner GR, Flaws JA. Endocrine disrupting chemicals and reproductive disorders in women, men, and animal models. Adv Pharmacol. 2021;92:151-90. doi: 10.1016/bs.apha.2021.03.008.
