Психічне та репродуктивне благополуччя жінок-викладачок у цифровізованій вищій освіті в умовах війни: розмиття меж і емоційне виснаження
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Цифровізація академічної праці у вищій освіті формує специфічний психосоціальний механізм розмиття меж між професійним і приватним життям. Для викладачок це може мати недостатньо досліджені тілесні наслідки, оскільки репродуктивне благополуччя є чутливим до дефіциту відновлення, емоційного виснаження та порушення життєвих ритмів у зв’язку з ризиками для безпеки й прив’язаності під час війни.
Мета дослідження: визначення взаємозв’язку розмиття меж у цифровізованій академічній праці з нижчими показниками репродуктивного благополуччя викладачок України у воєнний час та з’ясування ролі емоційного виснаження як механізму опосередкування цього зв’язку.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 869 викладачок 9 закладів вищої освіти України. Розмиття меж оцінювали за допомогою адаптованого тесту проникності меж «робота – дім – цифрове втручання», емоційне виснаження – за підшкалою MBI-EE (the Emotional Exhaustion subscale of the Maslach Burnout Inventory), репродуктивне благополуччя – за авторською анкетою RWDAQ (Reproductive Well-Being in Digital Academia Questionnaire). Для обробки даних застосовували кореляційний аналіз, ієрархічну регресію та медіаційний аналіз, а також тестування взаємодії зі статусом внутрішньо переміщеної особи (ВПО).
Результати. Розмиття меж було статистично значущим негативним предиктором показника RWDAQ Total (β = –0,41, p < 0,001), пояснюючи 17% дисперсії. Додавання емоційного виснаження підвищило пояснювальну здатність регресійної моделі до 32% (R2 = 0,32; ΔR2 = 0,15, p < 0,001). Непрямий ефект через MBI-EE був статистично значущим (effect = –0,18; 95% довірчий інтервал [–0,22; –0,14]), що свідчить про опосередкований психосоціальний зв’язок між розмиттям меж і репродуктивним благополуччям на тлі війни. Модераційного впливу статусу ВПО не виявлено (p > 0,05).
Висновки. Ключовим викликом цифровізованої академічної праці для викладачок України у воєнний час є структурне розмиття меж, пов’язане з емоційним виснаженням і нижчим рівнем репродуктивного благополуччя, яке може розглядатися як психосоматичний індикатор тілесного навантаження цифровізованої праці та актуалізує потребу в інституційних стратегіях відновлення й управління межами.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Przytuła S, Sułkowski Ł, Kulikowski K. Human resource management in higher education institutions: An international perspective (1st ed.). Routledge. 2024. doi: 10.4324/9781003458425.
Mosleh SM, Kasasbeha MA, Aljawarneh YM, Alrimawi I, Saifan AR. The impact of online teaching on stress and burnout of academics during the transition to remote teaching from home. BMC Med Educ. 2022;22(1):475. doi: 10.1186/s12909-022-03496-3.
Yang X, Du J. The effect of teacher self-efficacy, online pedagogical and content knowledge, and emotion regulation on teacher digital burnout: A mediation model. BMC Psychol. 2024;12(1):51. doi: 10.1186/s40359-024-01540-z.
Wang H, Ding H, Kong X. Understanding technostress and employee well-being in digital work: the roles of work exhaustion and workplace knowledge diversity. Int J Manpower. 2023;44(2):334-53. doi: 10.1108/IJM-08-2021-0480.
De Simone S, Cicotto G, Lampis J. Occupational stress, job satisfaction and physical health in teachers. Eur Rev Appl Psychol. 2016;66(2):65-77. doi: 10.1016/j.erap.2016.03.002.
Travers CJ, Cooper CL. Mental health, job satisfaction and occupational stress among UK teachers. In: Cooper CL, editor. Managerial, occupational and organizational stress research. London: Routledge; 2024, p. 291-308.
Desouky D, Allam H. Occupational stress, anxiety and depression among Egyptian teachers. J Epidemiol Glob Health. 2017;7(3):191-8. doi: 10.1016/j.jegh.2017.06.002.
Malik NAA, Björkqvist K, Österman K. Factors associated with occupational stress among university teachers in Pakistan and Finland. J Educ Health Community Psychol. 2017;6(2):1-14.
Ma Y, Pongpisanu S. Resilience in the digital age: Technostress and its impact on university lecturers in China. J Cultural Analysis Soc Change. 2025;10(4):1544-51. doi: 10.64753/jcasc.v10i4.3044.
Palayoor AJ, Mavoothu D. Technostress mitigation in education: A person-environment fit approach to ICT demands and teacher capabilities. Lex Localis J Local Self-Gov. 2025;23(S5):2581-8. doi: 10.52152/801620.
Luo YQ. The impact of technostress on work meaningfulness among university teachers in the context of digital transformation of education: The chain mediating role of digital resilience and job burnout [Internet]. Research Square; 2025. Available from: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-7493995/v1.
Sasaki N, Watanabe K, Egawa M, Ito Y, Kanamori Y, Tsuji R, et al. Job stress, psychological distress, and menstruation-related symptoms in female workers: A cross-sectional study. BJOG. 2025;132(10):1438-51. doi: 10.1111/1471-0528.18153.
Matsuura Y, Tran NH, Yasui T. The changes in menstrual and menstrual-related symptoms among Japanese female university students: A prospective cohort study from three months to nine months after admission. Healthcare (Basel). 2023;11(18):2557. doi: 10.3390/healthcare11182557.
Bleck V, Lipowsky F. Teachers’ emotional exhaustion before and during the COVID-19 pandemic: Neither emotional exertion nor vacation feeling. Front Psychol. 2022;13:887494. doi: 10.3389/fpsyg.2022.887494.
Gewin V. Pandemic burnout is rampant in academia. Nature. 2021;591(7850):489-91. doi: 10.1038/d41586-021-00663-2.
La Torre G, Esposito A, Sciarra I, Chiappetta M. Definition, symptoms and risk of technostress: A systematic review. Int Arch Occup Environ Health. 2019;92(1):13-35. doi: 10.1007/s00420-018-1352-1.
Asad MM, Erum D, Churi P, Guerrero AJM. Effect of technostress on psychological well-being of post-graduate students: A perspective and correlational study of higher education management. Int J Inf Manage Data Insights. 2023;3(1):100149. doi: 10.1016/j.jjimei.2022.100149.
Kossek EE, Ruderman MN, Braddy PW, Hannum KM. Work–nonwork boundary management profiles: A person-centered approach. J Vocat Behav. 2012;81(1):112-28. doi: 10.1016/j.jvb.2012.04.003.
Matthews RA, Barnes-Farrell JL. Development and initial evaluation of an enhanced measure of boundary flexibility for the work and family domains. J Occup Health Psychol. 2010;15(3):330-46. doi: 10.1037/a0019302.
Loeckx J. Blurring boundaries in education: Context and impact of MOOCs. Int Rev Res Open Distrib Learn. 2016;17(3):92-121.
Levy R, Asman O, Barnoy S. Boundary-blurred behaviors in academic teachers-students facebook interaction: are guidelines needed? A cross-sectional study. BMC Nurs. 2024;23(1):816. doi: 10.1186/s12912-024-02466-y.
Gibney VH, West KL, Gershenson S. Blurred boundaries: A day in the life of a teacher. In: Hamermesh DS, editor. Time use in economics. Bingley: Emerald Publishing Limited; 2023, p. 247-75.
Thiyagu K, Joshith VP. Perception towards the use of digital technology and factors generating techno-stress among teacher educators. RIGEO. 2021;11(5):4182-92. doi: 10.48047/rigeo.11.05.300.
Ram R, Kannaujiya S. A study of the relationship between techno stress and well-being among primary school teachers. Voice Creative Res. 2025;7(1):317-24. doi: 10.53032/tvcr/2025.v7n1.36.
Redondo-Flórez L, Tornero-Aguilera JF, Ramos-Campo DJ, Clemente-Suárez VJ. Gender differences in stress- and burnout-related factors of university professors. Biomed Res Int. 2020;2020:6687358. doi: 10.1155/2020/6687358.
Cherepiekhina O, Kravchenko T, Turubarova A, Bulanov V, Zalevska O. Psychological dimensions of female students’ reproductive health: universities, digital care, and demographic futures. Reprod Health Woman. 2025;(7):30-8. doi: 10.30841/2708-8731.7.2025.343877.
Győrffy Z, Dweik D, Girasek E. Reproductive health and burn-out among female physicians: Nationwide, representative study from Hungary. BMC Womens Health. 2014;14:121. doi: 10.1186/1472-6874-14-121.
Załuski M, Makara-Studzińska M. Latent occupational burnout profiles of working women. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(11):6525. doi: 10.3390/ijerph19116525.
Koh S, Okawara M, Hirashima K, Kuwazuru T, Yamashita S, Ohkubo N, et al. Association of menstrual-related symptoms and presenteeism: A cross-sectional study of working women in Japan. J Occup Environ Med. 2025;67(5):311-6. doi: 10.1097/JOM.0000000000003340.
Velykodna M, Deputatov V, Klymenko I, Lazos G, Pysarenko T, Karamushka L. Satisfaction with the quality of university education in psychology in wartime Ukraine: group comparison between university students and graduated psychologists. Rev Romaneasca Pentru Ed Multidimensionala. 2025;17(4):526-37. doi: 10.18662/rrem/17.4/1067.
Velykodna M, Gorbunova V, Frankova I, Deputatov V, Happell B. Predictors of satisfaction and value of advanced training for mental health professionals in wartime Ukraine. Issues Ment Health Nurs. 2023;44(11):1096-108. doi: 10.1080/01612840.2023.2258217.
Prodan VI. Education in conditions of war and emergency situations: Experience of countries and prospects for Ukraine. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series “Law”. 2023;78(1):126-32. doi: 10.24144/2307-3322.2023.78.1.20.
Vitrenko Y. Higher education in the conditions of Ukraine’s recovery from the consequences of the war: what should the strategy be? Herald National Acad Educ Sci Ukr. 2024;6(2):1-10. doi: 10.37472/v.naes.2024.6214.
Velykodna M, Mishaka N, Miroshnyk Z, Deputatov V. Primary education in wartime: how the russian invasion affected Ukrainian teachers and the educational process in Kryvyi Rih. Rev Romaneasca Pentru Ed Multidimensionala. 2023;15(1):285-309. doi: 10.18662/rrem/15.1/697.
Kamleitner B. Blurring boundaries and the erosion of ownership. In: Luks F, editors. Chancen und Grenzen der Nachhaltigkeitstransformation. Springer Gabler, Wiesbaden; 2019. doi: 10.1007/978-3-658-22438-7_7.
Maslach C, Jackson SE, Leiter MP. Maslach burnout inventory (3rd edition). In: Zalaquett CP, Wood RJ, editors. Evaluating stress: A book of resources Scarecrow Education; 1997, p. 191-218.
Derks D, van Duin D, Tims M, Bakker AB. Smartphone use and work–home interference: The role of recovery and work engagement. J Occupational Organizational Psychol. 2015;88(1):155-77. doi: 10.1111/joop.12083.
Johnston K, Tanwar J, Pasamar S, Van Laar D, Bamber JA. Blurring boundaries: work-life balance and unbounded work in academia. The role of flexibility, organisational support and gender. Labour Industry. 2022;32(2):139-55. doi: 10.1080/10301763.2022.2081902.
Ruppanner L, Huffman ML. Blurred boundaries: Gender and work-family interference in cross-national context. Work Occupations. 2014;41(2):210-36. doi: 10.1177/0730888413500679.
Jena RK, Mahanti PK. An empirical study of Technostress among Indian academicians. Int J Ed Learning. 2014;3(2):1-10. doi: 10.14257/ijel.2014.3.2.01.
Malachynska MYo. Women’s reproductive health and fertility during the war and post-war period. Reprod Health Woman. 2025;(1):28-32. doi: 10.30841/2708-8731.1.2025.323706.
Tatarchuk TF, Kosei NV, Plaksiieva KD, Tutchenko TМ, Iarotska NV, Kozlov SМ. Current issues in reproductive health of the female military personnel in Ukraine. Reprod Health Woman. 2025;(7):7-14. doi: 10.30841/2708-8731.7.2025.343872.
