Ефективність ензимотерапії у комплексному лікуванні синдрому хронічного тазового болю при ендометріозі
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті подано результати терапії синдрому хронічного тазового болю (СХТБ) та супутніх симптомів при ендометріозі із застосуванням ферментного препарату дістрепт-ферментів Н46А: стрептокінази та стрептодорнази (Дістрептаза Дістрепт).
Мета дослідження: аналіз клінічної ефективності ензимотерапії у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ при ендометріозі.
Матеріали та методи. У дослідження включено 124 жінки після хірургічного лікування та гістологічного підтвердження діагнозу ендометріозу. Пацієнток було розподілено на дві групи: основну групу (ОГ) – 74 жінки, які отримували гормональну терапію агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону та дістрепт-ферменти Н46А – стрептокіназу (15 000 МО) і стрептодорназу (1250 МО) (Дістрептаза Дістрепт), та контрольну групу (КГ) – 50 жінок, які отримували лише гормональну терапію без ензимотерапії. Оцінку клінічних симптомів проводили через 1 міс. після лікування.
Результати. У зазначений термін було отримано такі результати: наявність тазового болю відзначали лише 10 (13,5%) пацієнток ОГ та 27 (54,0%) КГ (p < 0,001); диспареунію – 9 (12,0%) та 23 (46,0%) відповідно (p < 0,010); зміну характеру виділень зі статевих шляхів – 14 (19,0%) та 15 (30,0%); дизуричні явища – 7 (9,5%) та 25 (50,0%) відповідно (p < 0,001); дисхезію – 8 (10,8%) та 14 (28,0%) відповідно (p = 0,03). Побічних реакцій або алергічних проявів під час застосування ензимотерапії не зафіксовано.
Висновки. Аналіз результатів проведеного дослідження засвідчив, що застосування ензимотерапії у формі ректальних супозиторіїв дістрепт-ферментів Н46А: стрептокінази та стрептодорнази (Дістрептаза Дістрепт) у комплексній терапії СХТБ при ендометріозі сприяє достовірному зменшенню вираженості клінічних проявів цього синдрому та супутніх симптомів. Отримані дані підтверджують доцільність включення ензимотерапії до комплексного лікування пацієнток із цією патологією.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Becker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2):hoac009. doi: 10.1093/hropen/hoac009.
Becker CM, Gattrell WT, Gude K, Singh SS. Reevaluating response and failure of medical treatment of endometriosis: A systematic review. Fertil Steril. 2017;108(1):125-36. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.05.004.
Burxonova SB. Evaluation of the effectiveness of the drug Distreptaza in the prevention of adhesions in women who have undergone endosurgical operations on the appendages of the uterus. JESM. 2023;1(2):63-8.
Chapron C, Marcellin L, Borghese B, Santulli P. Rethinking mechanisms, diagnosis and management of endometriosis. Nat Rev Endocrinol. 2019;15(11):666-82. doi: 10.1038/s41574-019-0245-z.
Demidenko O, Demidenko D, Guz I, Gnatenko O. Prevention of postoperative complications in women with inflammatory diseases of the pelvic organs and ovarian cysts. EKM. 2020;74(1):77-80.
Donnez J, Dolmans MM. Endometriosis and medical therapy: From progestogens to progesterone resistance to GnRH antagonists: A review. J Clin Med. 2021;10(5):1085. doi: 10.3390/jcm10051085.
Kalugina LV, Yusko TI, Chaikivska EF, Plaksieva KD, Silina NK. Complicated chronic salpingo-oophoritis in young women. Possibilities of conservative therapy. Reprod Endocrinol. 2020;(54):79-84. doi: 10.18370/2309-4117.2020.54.79-84.
Kaminskyi AV. Modern approaches to the treatment of endometriosis: Pathogenetic justification of complex therapy. Health-ua (Obst Gynecol Reproductol). 2025;65(4):16-7.
Kostenko Y, Botsiuk UI. Anticipation of relapses and chronicity of inflammatory diseases of the pelvic organs. Model clinical events and review of medical literature. UMJ. 2025;(171)5:11-6. doi: 10.32471/umj.1680-3051.269043.
Melnyk YM, Kryvoruk MM. Optimization of ocular tactics for functional cysts by reducing the severity of symptoms, accelerating regression and preventing risks. UMJ. 2025;(171)5:17-23. doi: 10.32471/umj.1680-3051.269364.
Workowski KA, Bachmann LH, Chan PA. Sexually transmitted infections treatment guidelines, 2021. MMWR Recomm Rep. 2021;70(4):1-187. doi: 10.15585/mmwr.rr7004a1.
Nigutsa I, Chetverikov MS, Gadyuchenko OP, Gordeev VM, Filvarkiv SA. Inflammatory conditions and early adaptation after the installation of a levonorgestrel-releasing intrauterine system. UMJ. 2025;175(1):3-11. doi: 10.32471/umj.1680-3051.274664.
Pakharenko L, Basiuha I, Zhurakivskyi V, Lasytchuk O, Kurtash N. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development. Reprod Health Woman. 2023;(2):21-5. doi: 10.30841/2708-8731.2.2023.278155.
Holub M. Enzyme therapy in obstetric and gynecological practice: A modern approach to the treatment of pelvic inflammatory diseases. Health-ua (Obst Gynecol Reproductol). 2025;66(5):13-4.
Drosdzol-Cop A, Kałuska A, Fuchs A, Czech I, Szul M, Skrzypulec-Plinta V. Przewlekły zespół bólowy miednicy mniejszej – opcje terapeutyczne [Internet]. Forum Położnictwa Ginekol. 2018. Available from: https://www.forumginekologii.pl/artykul/przewlekly-zespol-bolowy-miednicy-mniejszej-opcje-terapeutyczne.
Safonov R. Distreptase Distrept as a component of multimodal treatment of postoperative gynecological complications. UMJ. 2025;174(8):35-40. doi: 10.32471/umj.1680-3051.272646.
Working group of ESGE, ESHRE; WES, Ertan Saridogan, Becker CM, Feki A, Grimbizis GF, Hummelshoj L, et al. Recommendations for the Surgical Treatment of Endometriosis. Part 1: Ovarian Endometrioma. Hum Reprod Open. 2017;2017(4):hox016. doi: 10.1093/hropen/hox016.
Surrey E, Soliman AM, Trenz H, Blauer-Peterson C, Sluis A. Impact of endometriosis diagnostic delays on healthcare resource utilization and costs. Adv Ther. 2020;37(3):1087-99. doi: 10.1007/s12325-019-01215-x.
Tatarchuk TF, Kosey NV, Zanko OV, Yusko TI. Endometrial polyps: optimization of anti-inflammatory therapy. Reprod Endocrinol. 2018;(44):8-14. doi: 10.18370/2309-4117.2018.44.8-14.
Taylor HS, Kotlyar AM, Flores VA. Endometriosis is a chronic systemic disease: Clinical challenges and novel innovations. Lancet. 2021;397(10276):839-52. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00389-5.
Vigano P, Candiani M, Monno A, Giacomini E, Vercellini P, Somigliana E. Time to redefine endometriosis including its pro-fibrotic nature. Hum Reprod. 2018;33(3):347-52. doi: 10.1093/humrep/dex354.
Vrynchanu NO, Hrynchuk NI, Samsonova VV. Effect of Distreptaza® Distrept on the antibiofilm activity of clindamycin against Staphylococcus spp. Reprod Endocrinol. 2020;(56):43-6. doi: 10.18370/2309-4117.2020.56.43-46.
Vrynchanu N, Hrynchuk N, Samsonova V. Effect of Distreptaza Distrept on the specific activity of fluconazole against Candida biofilms. Reprod Endocrinol. 2021;(59):105-08. doi: 10.18370/2309-4117.2021.59.105-108.
World Health Organization. Endometriosis [Internet]. Geneva: WHO; 2023. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/endometriosis.
Zondervan KT, Becker CM, Missmer SA. Endometriosis. N Engl J Med. 2020;382(13):1244-56. doi: 10.1056/NEJMra1810764.
