Стрес-індуковані ендокринні зміни при порушеннях менструального циклу в дівчат-підлітків під впливом війни в Україні

Анотація

Гормональне функціонування на тлі стресу – чи не найбільш обговорювана сьогодні проблема в Україні. Менструальний цикл як життєво важливий показник життєдіяльності гостро реагує на зміни навколишнього середовища. Російська військова агресія в Україні змусила більшість населення переживати труднощі війни. Дослідження стану гормонального забезпечення при розладах менструального циклу в умовах надзвичайних ситуацій розширить уявлення щодо взаємодії гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осей.
Мета дослідження: порівняння гормональних детермінант стресозалежних порушень менструальної функції у дівчат-підлітків у довоєнний період і на тлі війни.
Матеріали та методи. Обстежено 331 дівчину з порушеннями менструальної функції (у 2018–2021 рр. – 184 дівчини й у 2022–2024 рр. – 147 дівчат) віком 11–17 років. У 149 дівчат діагностовано аномальні маткові кровотечі (АМК)
(у 84 дівчат до війни та в 65 – після початку війни), а у 182 пацієнток – олігоменорею (ОМ) (у 100 підлітків до вій-
ни й у 82 – після початку війни). Усі пацієнтки проживали на території Харкова та Харківської області, які зазнають постійних бойових атак під час війни. Комплекс гормонального обстеження включав визначення в сироватці крові концентрацій лютеїнізувального гормону (ЛГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), пролактину, тестостерону, кортизолу, естрадіолу (Е2), дегідроепіандростерону сульфату (ДГЕА-С), обчислювали їх співвідношення (ЛГ/ФСГ, кортизол/ДГЕА-С, пролактин/кортизол, тестостерон/кортизол, тестостерон/Е2).
Результати. У підлітків із розладами менструальної функції за типом АМК і ОМ, які опинилися в епіцентрі постійного бомбардування, змінилися гормональні детермінанти. Вірогідно, підвищився рівень стресозалежних гормонів. Це вміст ДГЕА-С, пролактину. Відповідно, зросло співвідношення пролактин/кортизол і знизилося кортизол/ДГЕА-С, що свідчить про збільшення протидії стресовій ситуації. Перебування в зоні збройного конфлікту призводить до класичних взаємовідношень кортизолу і ДГЕА-С, з’являється їхній кореляційний зв’язок. У реакції на стресову ситуацію беруть участь і статеві гормони, причому при АМК – тестостерон, а при ОМ – Е2. У дівчат, які перебували в умовах постійних повітряних тривог і бомбардування, на тлі міцного позитивного зв’язку кортизолу з ДГЕА-С реєструються доволі слабкі кореляційні відношення між кортизолом і тестостероном, що може свідчити про менш чутливий зв’язок між стресовими та статевими гормонами.
Висновки. Розлади менструальної функції супроводжуються порушеннями регуляції функції гіпофізарно-адреналової й гіпофізарно-гонадної осей. Перебування в зоні збройного конфлікту збільшує напруження стресозалежних і статевих гормонів у цього контингенту хворих, що може провокувати ускладнений перебіг АМК і ОМ.