Профілактика атонічних кровотеч під час і після кесаревого розтину у вагітних групи високого прогнозованого ризику геморагічних ускладнень
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Зростання частоти кесаревого розтину (КР) призвело до збільшення частки інтра- та післяопераційних атонічних кровотеч (АК), показник яких сягає 10%. У зв’язку з цим пріоритетним завданням акушерства є розробка профілактичних методик, спрямованих на зниження частоти АК під час КР.
Мета дослідження: оцінка клінічної ефективності методики вакуумної системи низького тиску (ВСНТ) для профілактики інтра- та післяопераційних АК у вагітних групи високого ризику геморагічних ускладнень під час КР.
Матеріали та методи. На клінічних базах кафедри акушерства і гінекології упродовж 2022–2025 рр. проведено проспективне рандомізоване дослідження щодо ефективності профілактичного застосування методики ВСНТ (70–80 мм рт. ст.) для запобігання АК під час проведення планового КР. Загалом обстежено 89 вагітних, яких методом простої рандомізації було розподілено на дві групи: до І (інтервенційної) групи увійшли 45 жінок після КР, яким застосовували вакуумну методику поєднано з внутрішньом’язовим введенням 10 МО окситоцину; до ІІ (контрольної) – 44 жінки, яким проводили стандартну профілактику АК.
Для оцінки ефективності запропонованої методики в групах дослідження визначали частоту розвитку АК, об’єм крововтрати, кількість гемотрансфузій і додаткових методів зупинення кровотечі.
Результати. Вагітні обох груп були репрезентативними за загальними характеристиками й факторами ризику (p > 0,05). Основні клінічні результати в групах дослідження підтвердили високу ефективність використання ВСНТ в І групі порівняно з ІІ групою щодо зменшення об’єму крововтрати (р < 0,001), зниження частоти АК (р < 0,05), потреби в гемотрансфузіях (р < 0,01), додатковому введенні утеротоніків (р < 0,01) і балонній тампонаді матки (р < 0,05).
Висновки. Методика ВСНТ під час проведення планового КР у вагітних із високим ризиком геморагічних ускладнень достовірно зменшує об’єм крововтрати, знижує частоту АК, потребу в проведенні гемотрансфузій, додатковому введенні утеротонічних препаратів та застосуванні інших інвазивних втручань.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
James AH, Federspiel JJ, Ahmadzia HK. Disparities in obstetric hemorrhage outcomes. Res Pract Thromb Haemost. 2022;6(1):e12656. doi: 10.1002/rth2.12656.
Arulkumaran S, Karoshi M, Keith LG, Lalonde AB, B-Lynch C, editors. A comprehensive textbook of postpartum hemorrhage: An essential clinical reference for effective management. 2nd ed. London: Sapiens Publishing; 2012. 633 p.
World Health Organization. A roadmap to combat postpartum haemorrhage between 2023 and 2030 [Internet]. Geneva: WHO; 2023. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240081802.
Ubom AE, Muslim Z, Beyeza-Kashesya J, Schlembach D, Malel ZJ, Begum F, et al. Postpartum hemorrhage: Findings of a global survey by the World Association of Trainees in Obstetrics and Gynecology (WATOG). Int J Gynaecol Obstet. 2025;171(2):593-600. doi: 10.1002/ijgo.70512.
Bienstock JL, Eke AC, Hueppchen NA. Postpartum hemorrhage. N Engl J Med. 2021;384(17):1635-45. doi: 10.1056/NEJMra1513247.
Ende HB, Lozada MJ, Chestnut DH, Osmundson SS, Walden RL, Shotwell MS, et al. Risk Factors for atonic postpartum hemorrhage: A systematic review and meta-analysis. Obstet Gynecol. 2021;137(2):305-23. doi: 10.1097/AOG.0000000000004228.
Yunas I, Islam MA, Sindhu KN, Devall AJ, Podesek M, Alam SS, et al. Causes of and risk factors for postpartum haemorrhage: A systematic review and meta-analysis. Lancet. 2025;405(10488):1468-80. doi: 10.1016/S0140-6736(25)00448-9.
Prevention and management of postpartum haemorrhage: Green-top guideline No. 52. BJOG. 2017;124(5):106-49. doi: 10.1111/1471-0528.14178.
Betran AP, Ye J, Moller AB, Souza JP, Zhang J. Trends and projections of caesarean section rates: Global and regional estimates. BMJ Glob Health. 2021;6(6):e005671. doi: 10.1136/bmjgh-2021-005671.
Ministry of Health of Ukraine. On approval of clinical protocols for obstetric and gynecological care [Internet]. 2014. Order No. 205; 2014 March 24. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0676282-04.
Сannon JW. Hemorrhagic Shock. N Engl J Med. 2018;378(4):370-9. doi: 10.1056/NEJMra1705649.
Hofer S, Blaha J, Collins PW, Ducloy-Bouthors AS, Guasch E, Labate F, et al. Haemostatic support in postpartum haemorrhage: A review of the literature and expert opinion. Eur J Anaesthesiol. 2023;40(1):29-38. doi: 10.1097/EJA.0000000000001744.
Escobar MF, Nassar AH, Theron G, Barnea ER, Nicholson W, Ramasauskaite D, et al. FIGO recommendations on the management of postpartum hemorrhage 2022. Int J Gynaecol Obstet. 2022;157(1):3-50. doi: 10.1002/ijgo.14116.
Hersh AR, Carroli G, Hofmeyr GJ, Garg B, Gülmezoglu M, Lumbiganon P, et al. Third stage of labor: evidence-based practice for prevention of adverse maternal and neonatal outcomes. Am J Obstet Gynecol. 2024;230(3S):1046-60.e1. doi: 10.1016/j.ajog.2022.11.1298.
Simpson KR. Update on evaluation, prevention, and management of postpartum hemorrhage. MCN Am J Matern Child Nurs. 2018;43(2):120. doi: 10.1097/NMC.0000000000000406.
Begley CM, Gyte GM, Devane D, McGuire W, Weeks A, Biesty LM. Active versus expectant management for women in the third stage of labour. Cochrane Database Syst Rev. 2019;2(2):CD007412. doi: 10.1002/14651858.CD007412.pub5.
Muñoz M, Stensballe J, Ducloy-Bouthors AS, Bonnet MP, De Robertis E, Fornet I, et al. Patient blood management in obstetrics: prevention and treatment of postpartum haemorrhage. A NATA consensus statement. Blood Transfus. 2019;17(2):112-36. doi: 10.2450/2019.0245-18.
Heesen M, Carvalho B, Carvalho JCA, Duvekot JJ, Dyer RA, Lucas DN, et al. International consensus statement on the use of uterotonic agents during caesarean section. Anaesthesia. 2019;74(10):1305-19. doi: 10.1111/anae.14757.
Jaffer D, Singh PM, Aslam A, Cahill AG, Palanisamy A, Monks DT. Preventing postpartum hemorrhage after cesarean delivery: A network meta-analysis of available pharmacologic agents. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(3):347-65. doi: 10.1016/j.ajog.2021.08.060.
Ai W, Zeng Y, Zhen M, Lao L, Ma Y, Liu L, et al. Side-effects of intravenously versus intramuscularly oxytocin for postpartum hemorrhage: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Front Pharmacol. 2023;14:1273771. doi: 10.3389/fphar.2023.1273771.
Leighton E, Chandraharan E. Management of postpartum haemorrhage. In: Mahmood T, Savona Ventura C, Messinis I, Mukhopadhyay S, editors. The EBCOG postgraduate textbook of obstetrics & gynaecology: Obstetrics & maternal-fetal medicine. Cambridge: Cambridge University Press; 2021, p. 452-461. Available from: https://www.cambridge.org/core/books/ebcog-postgraduate-textbook-of-obstetrics-gynaecology/management-of-postpartum-haemorrhage/DB2C67B2FF93F6C7BE4E3EDB3DDDBE88.
Cunningham C, Watt P, Aflaifel N, Collins S, Lambert D, Porter J, et al. PPH Butterfly: A novel device to treat postpartum haemorrhage through uterine compression. BMJ Innov. 2017;3(1):45-54. doi: 10.1136/bmjinnov-2016-000144.
Purwosunu Y, Sarkoen W, Arulkumaran S, Segnitz J. Control of postpartum hemorrhage using vacuum-induced uterine tamponade. Obstet Gynecol. 2016;128(1):33-6. doi: 10.1097/AOG.0000000000001473.
Haslinger C, Weber K, Zimmermann R. Vacuum-induced tamponade for treatment of postpartum hemorrhage. Obstet Gynecol. 2021;138(3):361-5. doi: 10.1097/AOG.0000000000004510.
Govseev DO, Makarenko MV, Vorona RM, Sokol IV, Berestovoy VO, inventors; Makarenko MV, patent holder. Method for stopping bleeding in women after physiological childbirth. Ukraine patent UA 120474. 2017 Nov 10.
Makarenko MM, Govseev DA, Aksenov VB. Effective technique for bleeding during cesarean section (RENIS II – remodeling of the lower segment of the uterus). Health Woman. 2013;(4):48-9.
Gülmezoglu AM, Lumbiganon P, Landoulsi S, Widmer M, Abdel-Aleem H, Festin M, et al. Active management of the third stage of labour with and without controlled cord traction: A randomised, controlled, non-inferiority trial. Lancet. 2012;379(9827):1721-7. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60206-2.
Vorona R, Golyanovskiy O. Prevention of atonic bleeding in the early postpartum period in women at high risk of hemorrhagic complications. Reprod Health Woman. 2025;(7):58-64. doi: 10.30841/2708-8731.7.2025.343881.
Jackson TL, Tuuli MG. Intrauterine postpartum hemorrhage-control devices. Obstet Gynecol. 2023;142(5):1000-05. doi: 10.1097/AOG.0000000000005403.
Govseev DO, Berestovyi VO, Vorona RM, Sokol IV, Makarenko MV, inventors. Makarenko MV, patent holder. Method for stopping bleeding in a postpartum woman after cesarean section. Ukraine patent UA 117714. 2017 Jul 10.
Vorona RM, Sokol IV, Govseev DO, Makarenko MV, Berestovyi VO, inventors; Makarenko MV, patent holder. Uterine catheter for stopping bleeding in a postpartum woman after cesarean section. Ukraine patent UA 117713. 2017 Jul 10.
Golyanovskiy О, Goncharenko A, Kachur O. Prevention and therapy of massive obstetric bleeding with placenta percreta 3b. Reprod Health Women. 2022;(2):8-16. doi: 10.30841/2708-8731.2.2022.261800.
Golyanovskiy О, Dzyuba D, Tkachenko O, Zhezher A, Ogorodnik A, Hubar I, et al. A comprehensive approach to the prevention and treatment of massive obstetric hemorrhage. Reprod Health Woman. 2023;(6):29-36. doi: 10.30841/2708-8731.6.2023.289994.
Rood KM, Bianco A, Biggio JR, Smid MC, Simhan HN, Li J, et al. Real-world use of a vacuum-induced hemorrhage-control device in births < 34 weeks gestational age. J Matern Fetal Neonatal Med. 2025;38(1):2451658. doi: 10.1080/14767058.2025.2451658.
Suarez S, Conde-Agudelo A, Borovac-Pinheiro A, Suarez-Rebling D, Eckardt M, Theron G, et al. Uterine balloon tamponade for the treatment of postpartum hemorrhage: A systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2020;222(4):293.e1-e52. doi: 10.1016/j.ajog.2019.11.1287.
Pingray V, Widmer M, Ciapponi A, Hofmeyr GJ, Deneux C, Gülmezoglu M, et al. Effectiveness of uterine tamponade devices for refractory postpartum haemorrhage after vaginal birth: A systematic review. BJOG. 2021;128(11):1732-43. doi: 10.1111/1471-0528.16819.
Overton E, D’Alton M, Goffman D. Intrauterine devices in the management of postpartum hemorrhage. Am J Obstet Gynecol. 2024;230(3S):S1076-88. doi: 10.1016/j.ajog.2023.08.015.
Posokhova S, Ryazantcev I, Baylo N, Fetshenko I. “Patient blood management” strategy in pregnant women with the risk of massive obstetric bleeding. Reprod Health Woman. 2021;(6):50-5. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244379.
D’Alton M, Rood K, Simhan H, Goffman D. Profile of the Jada® System: The vacuum-induced hemorrhage control device for treating abnormal postpartum uterine bleeding and postpartum hemorrhage. Expert Rev Med Devices. 2021;18(9):849-53. doi: 10.1080/17434440.2021.1962288.
Siefen AC, Kurte MS, Kron F. Economic effects of treating postpartum hemorrhage with vacuum-induced hemorrhage control devices - A budget impact analysis of the Jada® System in the German obstetrics setting. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2024;294:222-30. doi: 10.1016/j.ejogrb.2024.01.024.
