Сучасні підходи до менеджменту істмоцеле: опис клінічного випадку
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В останні десятиліття в Україні спостерігається значне зростання частоти кесаревих розтинів, що супроводжується одночасним збільшенням кількості віддалених ускладнень, включно з виникненням істмоцеле. Поширеність цієї патології, за різними літературними даними, коливається від 24 до 88%. Істмоцеле може перебігати безсимптомно, але частіше асоціюється з аномальними матковими кровотечами, хронічним тазовим болем, дисменореєю, вторинним безпліддям, хронічним ендометритом тощо. Істмічний дефект після кесаревого розтину пов’язаний із підвищеним ризиком ускладнень під час наступної вагітності. Сучасні методи діагностики істмоцеле включають трансвагінальне ультразвукове дослідження (УЗД), соногістерографію, магнітно-резонансну томографію, гістероскопію. Клінічна картина дефекту після кесаревого розтину надзвичайно варіабельна. Тактика ведення пацієнток залежить від вираженості симптомів, репродуктивних планів і розмірів дефекту.
У статті описано клінічний випадок пацієнтки віком 37 років з істмоцеле (ніша після кесаревого розтину), яке надалі було скориговано за допомогою лапароскопічного доступу з використанням 3D-технології. Пацієнтка звернулась зі скаргами на мажучі, кров’янисті виділення з піхви тривалістю до 10–12 днів після завершення менструації. В анамнезі відзначено одні пологи шляхом операції кесаревого розтину. Під час трансвагінального УЗД в ділянці післяопераційного рубця діагностовано нішу розміром 13,7 × 6,4 мм, товщина резидуального міометрія становила 1,3 мм. За допомогою імуногістохімічного методу верифіковано хронічний ендометрит, проведено антибактеріальну терапію. Після цього виконано хірургічну корекцію істмоцеле шляхом поєднання діагностичної гістероскопії з 3D-лапароскопією. Під час УЗД через 3 міс. після операції товщина міометрія в ділянці рубця становила 7,4 мм.
Висновки. Істмоцеле є клінічно значущим ускладненням кесаревого розтину, що потребує своєчасної діагностики та корекції. Менеджмент пацієнток має ґрунтуватися на індивідуальному підході, враховуючи репродуктивні плани, розміри дефекту та товщину міометрія. Поєднання гістероскопії з лапароскопією, особливо із застосуванням 3D-візуалізації, є ефективним методом хірургічної реконструкції істмоцеле. Жінок з істмоцеле доцільно обстежувати щодо наявності хронічного ендометриту. Профілактика істмоцеле передбачає дотримання стандартів кесаревого розтину: адекватне ушивання матки, вибір оптимального рівня розтину, профілактику інфекційних ускладнень.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Betran AP, Torloni MR, Zhang JJ, Gülmezoglu AM; WHO Working group on caesarean section. WHO Statement on Caesarean Section Rates. BJOG. 2016;123(5):667-70. doi: 10.1111/1471-0528.13526.
Alonso-Colón M, Pérez-Gómez B, Ramis R. Determinants of cesarean section rates: A cross-sectional study of 4.9 million deliveries over 10 years. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2025;312:114527. doi: 10.1016/j.ejogrb.2025.114527.
Sugiyo D, Kyvernitakis I, Bahlmann F, Brüggmann D, Al Naimi A. How cesarean section rates can be reduced through an effective financial strategy: A protocol for systematic review. Medicine (Baltimore). 2025;104(1):e41104. doi: 10.1097/MD.0000000000041104.
Zaigham M, Litorp H. Unequal access to safe cesarean section – threat to global maternal health care. Lakartidningen. 2024;121:24015.
Tulandi T, Cohen A. Emerging manifestations of cesarean scar defect in reproductive-aged women. J Minim Invasive Gynecol. 2016;23(6):893-902. doi: 10.1016/j.jmig.2016.06.020.
Leonardo-Pinto JP, Brito LGO, Belluomini RTP, Benetti-Pinto CL, Yela DA. Factors associated to the presence of isthmocele diagnosed by pelvic ultrasound, magnetic resonance imaging or diagnostic hysteroscopy: A cross-sectional study. Reprod Sci. 2024;31(12):3908-12. doi: 10.1007/s43032-024-01711-8.
Nguyen HTT, Duong GTT, Do DT, Phan TTH, Tran DA, Nguyen TK, et al. Single- vs double-layer uterine closure of the cesarean scar in niche development: The nicest study. AJOG Glob Rep. 2025;5(2):100507. doi: 10.1016/j.xagr.2025.100507.
Dogru S, Akkus F, Altınordu AA, Memnune EK, Acar A. Effect of cervical changes on the cesarean scar area and niche formation after preterm and term cesarean sections. J Ultrasound. 2023;26(3):717-24. doi: 10.1007/s40477-022-00767-z.
Shabnam K, Begum J, Singh S, Mohakud S. A prospective study on risk factors associated with the development of isthmocele after caesarean section. J Ultrasound. 2024;27(3):679-88. doi: 10.1007/s40477-024-00919-3.
Vidal A, Pape J, Vinayahalingam V, Gulz M, Karrer T, von Wolff M. High risk of chronic endometritis in isthmocele-a systematic review and meta-analysis. J Clin Med. 2025;14(11):3628. doi: 10.3390/jcm14113628.
Busnelli A, Levi-Setti PE, Inversetti A, Bignardi T, Vitagliano A, Dell’Acqua C, et al. Investigating the impact of isthmocele and its surgical repair on fertility: results from a systematic review and meta-analysis. Reprod Biomed Online. 2025;50(6):104746. doi: 10.1016/j.rbmo.2024.104746.
Jayasundara DMCS, Jayawardane IA, Jayasingha TDKM, Weliange SDS. Exploring uterine niche: a systemic review on secondary infertility rates, pathophysiological correlations, impact on assisted reproduction technology (ART), and the efficacy of surgical interventions. BMC Pregnancy Childbirth. 2025;25(1):566. doi: 10.1186/s12884-025-07638-5.
Buldo-Licciardi J, Lyu C, Timor-Tritsch IE. Endometrium-free closure technique during cesarean delivery for reducing the risk of niche formation and placenta accreta spectrum disorders. Obstet Gynecol. 2025;145(6):674-82. doi: 10.1097/AOG.0000000000005813.
AbdullGaffar B, Keloth T, Zarooni FB, Al-Zahmi E. Histopathologic patterns in isthmocele pregnancies. Ann Diagn Pathol. 2025;75:152432. doi: 10.1016/j.anndiagpath.2024.152432.
Barakat E, Riemma G, Laganà AS, Nehme L, Khazzaka A, Noventa M, et al. Laparoscopic treatment of cesarean scar pregnancy: A scoping review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2025;307:154-63. doi: 10.1016/j.ejogrb.2025.02.006.
Zakherah M, Mohamed AA, Rageh AM, Abdel-aleem M. Navigating uterine niche 360 degree: a narrative review. Middle East Fertil Soc J. 2024;29:29. doi: 10.1186/s43043-024-00185-7.
Gulz M, Vidal A, Kalaitzopoulos DR, Karrer T, Mueller MD. Endometriosis, a familiar companion of isthmocele: A systematic review and meta-analysis. J Minim Invasive Gynecol. 2025:1553-4650(25)00212-2. doi: 10.1016/j.jmig.2025.06.012.
Pande S, Salunke V, Katwala R. Isthmocele endometrioma: A collapsible conundrum. J Minim Invasive Gynecol. 2025:1553-4650(25)00156-6. doi: 10.1016/j.jmig.2025.04.014.
Stavridis K, Balafoutas D, Vlahos N, Joukhadar R. Current surgical treatment of uterine isthmocele: an update of existing literature. Arch Gynecol Obstet. 2025;311(1):13-24. doi: 10.1007/s00404-024-07880-w.
Bertucci E, Sileo FG, Longo M, Tarozzi G, Benuzzi M, La Marca A. Isthmocele diagnosis: The optimal timing for detection. Int J Gynaecol Obstet. 2025;168(2):844-6. doi: 10.1002/ijgo.15892.
Vidal A, Geiger J, Vinayahalingam V, Pape J, Gulz M, Karrer T, et al. High live birth rates after laparoscopic isthmocele repair in infertility: a systematic review and meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 2025;16:1507482. doi: 10.3389/fendo.2025.1507482.
Piróg M, Pulka A, Kacalska-Janssen O, Zmaczyński A, Jach R. Reproductive outcomes after surgical resection of isthmocele in secondary infertility. Int J Gynaecol Obstet. 2025;169(2):746-51. doi: 10.1002/ijgo.16080.
Ramezani Z, Goodarzi S, Rashidian P, Mohammadian S, Rastad H, Esmi M, et al. A comparison between laparoscopy and hysteroscopy approaches in the treatment of symptomatic isthmocele: A systematic review and meta-analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol X. 2025;27:100405. doi: 10.1016/j.eurox.2025.100405.
Aase DA, Khan Z. Isthmocele: One Problem, Many Faces. Fertil Steril. 2025:0015-0282(25)01836-9. doi: 10.1016/j.fertnstert.2025.08.012.
Slaoui A, Ghazalah A, Lamrani M, Harmouchi OEL, Mouiman S, Baidada A. Combined hysteroscopic and laparoscopic management of an isthmocele: about a case report. Int J Surg Case Rep. 2025;132:111436. doi: 10.1016/j.ijscr.2025.111436.
Olcenoglu MF, Olcenoglu M, Onal M, Ozdemir AZ. Hysteroscopic isthmocele resection: evaluating quality of life and symptom improvements based on isthmocele volume. Ginekol Pol. 2025;96(6):454-61. doi: 10.5603/gpl.102045.
Sohrabi C, Mathew G, Maria N, Kerwan A, Franchi T, Agha RA. The SCARE 2023 guideline: updating consensus Surgical CAse REport (SCARE) guidelines. Int J Surg. 2023;109(5):1136-40. doi: 10.1097/JS9.0000000000000373.
Coppenrath D, Timmerman D, De Jonge E, Van Kerrebroeck H. Transvaginal uterine niche repair: surgical technique and outcome. Facts Views Vis Obgyn. 2024;16(3):301-09. doi: 10.52054/FVVO.16.3.039.
Candiani M, Dolci C, Schimberni M, Bartiromo L, Villanacci R, Grisafi G, et al. Reproductive outcomes after vaginal repair of isthmocele: A preliminary study and systematic review of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2024;296:163-9. doi: 10.1016/j.ejogrb.2024.02.025.