Оцінка функціональної морфології міометрія у жінок репродуктивного віку з проліферативними захворюваннями матки
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Множинність доброякісних пухлин і синхронність їх виникнення розцінюється як прогностично несприятливий чинник, що свідчить про активність проліферації та, з урахуванням онкологічної настороженості, визначає активну хірургічну тактику. Висока частота поєднання лейоміоми з іншими проліферативними процесами матки свідчить про її можливу роль маркера порушень регуляції проліферації та апоптозу в репродуктивній системі жінки.
Мета дослідження: визначення функціональної морфології міометрія у жінок репродуктивного віку з гіперпластичними процесами матки.
Матеріали та методи. Проведено оцінку морфофункціональних особливостей інтактного міометрія у 60 жінок репродуктивного віку (32–45 років), з яких у 30 відзначалися поєднані гіперпластичні процеси матки (основна група) та ще у 30 – солітарна міома матки (група порівняння). У дослідженні використані гістологічний та імуногістохімічний методи. Як первинні антитіла застосовували антитіла до Ki-67, p53, рецепторів естрогену (ER) та прогестерону (PR), СD31, васкулярний ендотеліальний фактор росту (vascular endothelial growth factor – VEGF) і антитіла до десміну.
Результати. На активацію ангіогенезу в разі поєднаних гіперпластичних процесів матки, порівняно із солітарними лейоміомами, вказують підвищення експресії CD31 в 1,3 раза, зменшення його оптичної щільності, збільшення на 57,0% відносної площі експресії VEGF, збільшення на 56,0% оптичної щільності експресії VEGF, а гормональна чутливість міометрія характеризується вищою у 1,5 раза експресією рецепторів ER та зниженням експресії рецепторів PR у 2,3 раза.
Висновки. Морфофункціональні особливості інтактного міометрія характеризувалися високим рівнем експресії рецепторів ER (р < 0,01), зниженим рівнем експресії рецепторів PR (р < 0,05) та вищою експресією факторів росту ендотелію судин VEGF (p < 0,05).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Martins DC, Silva GMD, Pesce GB, Fernandes CAM. Assessment of the attributes of Primary Health Care with women of reproductive age. Rev Bras Enferm. 2022;75(3):e20210015. doi: 10.1590/0034-7167-2021-0015.
Fuentes L, Douglas-Hall A, Geddes CE, Kavanaugh ML. Primary and reproductive healthcare access and use among reproductive aged women and female family planning patients in 3 states. PLoS One. 2023;18(5):e0285825. doi: 10.1371/journal.pone.0285825.
Li B, Wang F, Chen L, Tong H. Global epidemiological characteristics of uterine fibroids. Arch Med Sci. 2023;19(6):1802. doi: 10.5114/aoms/171786.
Marsh EE, Wegienka G, Williams DR. Uterine Fibroids. JAMA. 2024;331(17):1492-93. doi: 10.1001/jama.2024.0447.
Lou Z, Huang Y, Li S, Luo Z, Li C, Chu K, et al. Global, regional, and national time trends in incidence, prevalence, years lived with disability for uterine fibroids, 1990–2019: an age-period-cohort analysis for the global burden of disease 2019 study. BMC Public Health. 2023;23(1):916. doi: 10.1186/s12889-023-15765-x.
Görgülü FF, Okçu NT. Which imaging method is better for the differentiation of adenomyosis and uterine fibroids? J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2021;50(5):102002. doi: 10.1016/j.jogoh.2020.102002.
Fartushok TV, Smiianov V, Semenyna H, Fartushok N. Uterine Leiomyoma in women of reproductive age: A systematic review. Wiad Lek. 2025;78(2):415-24. doi: 10.36740/WLek/195321.
Milewska G, Ponikwicka-Tyszko D, Bernaczyk P, Lupu O, Szamatowicz M, Sztachelska M, et al. Functional evidence for two distinct mechanisms of action of progesterone and selective progesterone receptor modulator on uterine leiomyomas. Fertil Steril. 2024;122(2):341-51. doi: 10.1016/j.fertnstert.2024.02.046.
Holdsworth-Carson SJ, Menkhorst E, Maybin JA, King A, Girling JE. Cyclic processes in the uterine tubes, endometrium, myometrium, and cervix: pathways and perturbations. Mol Hum Reprod. 2023;29(5):gaad012. doi: 10.1093/molehr/gaad012.
Pan J, Zhang J. Research Progress of PCNA in Reproductive System Diseases. Evid Based Complement Alternat Med. 2021;2021:2391917. doi: 10.1155/2021/2391917.
An Z, Zheng C, Tao Y, Chen R, Shi H, Chen T, et al. Stabilizing triplet excited states for ultralong organic phosphorescence. Nat Mater. 2015;14(7):685-90. doi: 10.1038/nmat4259.
Kuan KKW, Saunders PTK. Female reproductive systems: hormone dependence and receptor expression. Adv Exp Med Biol. 2022;1390:21-39. doi: 10.1007/978-3-031-11836-4_2.
Lee SA, Baik S, Chung SH. Functional roles of female sex hormones and their nuclear receptors in cervical cancer. Essays Biochem. 2021;65(6):941-50. doi: 10.1042/EBC20200175.
Szydłowska I, Marciniak A, Nawrocka-Rutkowska J, Rył A, Starczewski A. Predictive factors of response to selective progesterone receptor modulator (Ulipristal Acetate) in the pharmacological treatment of uterine fibroids. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(3):798. doi: 10.3390/ijerph17030798.
Maclean A, Tipple L, Newton E, Hapangama DK. Hormone receptor profile of ectopic and eutopic endometrium in adenomyosis: A systematic review. Hum Reprod Open. 2025;2025(1):hoaf002. doi: 10.1093/hropen/hoaf002.
Prendergast C, Wray S, Dungate D, Martin C, Vaida A, Brook E, et al. Investigating the role of CFTR in human and mouse myometrium. Current research in physiology. 2024;(7):100122. doi: 10.1016/j.crphys.2024.100122.
Banerjee S, Xu W, Chowdhury I, Driss A, Ali M, Yang Q, et al. Human myometrial and uterine fibroid stem cell-derived organoids for intervening the pathophysiology of uterine fibroid. Reprod Sci. 2022;29(9):2607-19. doi: 10.1007/s43032-022-00960-9.
Onishi K, Zhang J, Blanck JF, Singh B. A systematic review of matrix metalloproteinases as potential biomarkers for uterine fibroids. F & S Rev. 2022;3(4):227-41. doi: 10.1016/j.xfnr.2022.07.003.
D’Otreppe J, Patino-García D, Piekos P, de Codt M, Manavella DD, Courtoy GE, et al. Exploring the endocrine mechanisms in adenomyosis: from pathogenesis to therapies. Endocrines. 2024;5(1):46-71. doi: 10.3390/endocrines5010004.
Bourdon M, Oliveira J, Marcellin L, Santulli P, Bordonne C, Maitrot ML, et al. Adenomyosis of the inner and outer myometrium are associated with different clinical profiles. Hum Reprod. 2021;36(2):349-57. doi: 10.1093/humrep/deaa307.
Wang R, Xu S, Cui Q, Chen X, Wang X, Liu J, et al. Single-cell RNA sequencing identifies the prolactin receptor as a therapeutic target in adenomyosis. Signal Transd Targeted Ther. 2025;10(1):258. doi: 10.1038/s41392-025-02339-z.
Ali M, Ciebiera M, Vafaei S, Alkhrait S, Chen HY, Chiang YF, et al. Progesterone signaling and uterine fibroid pathogenesis; molecular mechanisms and potential therapeutics. Cells. 2023;12(8):1117. doi: 10.3390/cells12081117.
Nishikawa S, Hayashi T, Amano Y, Yaegashi N, Abiko K, Konishi I. Characteristic of concurrent uterine lipoleiomyoma and hemangioma by algorithm of candidate biomarkers for uterine mesenchymal tumor. Diagnostics (Basel). 2022;12(10):2468. doi: 10.3390/diagnostics12102468.
Gupta S, Ahuja S, Kalwaniya DS. The evolving landscape of immunohistochemistry in cervical and uterine carcinoma in gynecologic oncology: Current status and future directions. Obstet Gynecol Sci. 2024;67(5):449-66. doi: 10.5468/ogs.24120.
Kearns N, Norville K, Frelinger JG. Instant Pot for antigen retrieval: a simple, safe and economical method for use in immunohistochemistry. Biotechniques. 2023;74(5):237-41. doi: 10.2144/btn-2022-0043.
Moneo-Corcuera D, Viedma-Poyatos Á, Stamatakis K, Pérez-Sala D. Desmin reorganization by stimuli inducing oxidative stress and electrophiles: Role of its single cysteine residue. Antioxidants (Basel). 2023;12(9):1703. doi: 10.3390/antiox12091703.
Hakibilen C, Delort F, Daher MT, Joanne P, Cabet E, Cardoso O, et al. Desmin modulates muscle cell adhesion and migration. Front Cell Dev Biol. 2022;10:783724. doi: 10.3389/fcell.2022.783724.
Guo J, Zheng J, Tong J. Potential markers to differentiate uterine leiomyosarcomas from leiomyomas. Int J Med Sci. 2024;21(7):1227-40. doi: 10.7150/ijms.93464.
Yang Q, Ciebiera M, Bariani MV, Ali M, Elkafas H, Boyer TG, et al. Comprehensive review of uterine fibroids: developmental origin, pathogenesis, and treatment. Endocr Rev. 2022;43(4):678-719. doi: 10.1210/endrev/bnab039.
Centini G, Cannoni A, Ginetti A, Colombi I, Giorgi M, Schettini G, et al. Tailoring the diagnostic pathway for medical and surgical treatment of uterine fibroids: A narrative review. Diagnostics (Basel). 2024;14(18):2046. doi: 10.3390/diagnostics14182046.
Stratopoulou CA, Camboni A, Donnez J, Dolmans MM. Identifying common pathogenic features in deep endometriotic nodules and uterine adenomyosis. J Clin Med. 2021;10(19):4585. doi: 10.3390/jcm10194585.