Клініко-мікробіологічна ефективність імуномодулювальної терапії при урогенітальних інфекціях у жінок

Анотація

Урогенітальні інфекції залишаються однією з провідних причин порушення репродуктивного здоров’я жінок. Висока поширеність змішаних бактеріально-вірусних інфекцій та зростання резистентності до антибіотиків зумовлюють необхідність пошуку ад’ювантних терапевтичних підходів. Cridanimod (криданімод), індуктор ендогенного інтерферону (IFN), потенційно впливає на противірусну відповідь і локальний мукозальний імунітет.
Мета дослідження: оцінка клінічної, мікробіологічної та імунологічної ефективності додавання cridanimod до стандартної терапії урогенітальних інфекцій у жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. У проспективне дослідження включено 120 жінок віком 20–42 роки. Сформовано такі групи: І група: IА підгрупа (n = 30) – пацієнтки з моноінфекціями (Chlamydia trachomatis або вірус простого герпесу (herpes simplex virus – HSV)), які отримували стандартну терапію у комбінації з cridanimod; IБ підгрупа (n = 30) – пацієнтки з бактеріально-вірусними мікст-інфекціями, які отримували стандартну терапію у комбінації з cridanimod; II група (n = 30) – пацієнтки з бактеріально-вірусними мікст-інфекціями, які отримували лише стандартну етіотропну терапію без імуномодулювального супроводу; III група (n = 30) – контрольна група практично здорових жінок без інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування оцінювали за динамікою клінічної симптоматики, частотою негативізації збудників за результатами полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР), змінами рівнів IFN-γ, інтерлейкіну-6 (IL-6) та секреторного імуноглобуліну А (sIgA) в сироватці крові й цервікальному слизу, а також за параметрами якості життя (інтегральний індекс S + QoL (Symptoms + Quality of Life Index)).
Результати. На 14-й день клінічне покращення відзначено у 76,7% хворих ІА підгрупи та 80,0% – ІБ підгрупи, порівняно з 56,7% у ІІ групі (p < 0,05). Частота ПЛР-негативізації становила: високоонкогенні штами вірусу папіломи людини – 90,0% жінок в ІА підгрупі та 88,0% в ІБ підгрупі проти 42,0% у ІІ групі; HSV-1/2 – 86,7% та 83,3% проти 63,3% відповідно. В ІА та ІБ підгрупах рівень IFN-γ підвищився на 29,6–29,9%, рівень IL-6 знизився у 2,7–2,8 раза, рівень sIgA підвищився на 29,7–30,3%. Показник S + QoL зріс на 52,8–54,3% у підгрупах із cridanimod порівняно з 38,5% у групі стандартної терапії.
Висновки. Додаткове призначення cridanimod у комбінації зі стандартною етіотропною терапією забезпечило швидший регрес симптомів, вищу частоту елімінації збудників і покращення параметрів місцевого й системного імунітету. Отримані результати свідчать про доцільність проведення подальших багатоцентрових досліджень для уточнення ролі IFN-індукторів у лікуванні урогенітальних інфекцій.