Оцінювання ефективності фітотерапії в лікуванні папіломо-асоційованого ураження шийки матки у молодих жінок

Анотація

Передракові захворювання шийки матки продовжують залишатись актуальною медико-соціальною проблемою сьогодення і займають одне з провідних місць у структурі гінекологічної захворюваності. Типовим представником перед-
ракових захворювань шийки матки є цервікальна інтраепітеліальна неоплазія, яка тісно пов’язана з вірусом папіломи людини (ВПЛ). Особливої уваги потребують жінки віком до 25 років, які мають фактори ризику, що можуть стати перешкодою для самостійної елімінації вірусу, а також для зниження вірусного навантаження.
Мета дослідження: оцінити ефективність фітотерапії в комплексному лікуванні папіломо-асоційованого ураження шийки матки у жінок молодого віку.
Матеріали та методи. Обстежено 236 жінок віком 18–25 років. Усім жінкам проводили визначення піхвового біоценозу, а також co-testing (відповідно до отриманих результатів, у 9 (3,8%) жінок встановлено відсутність ВПЛ-носійства, що стало підставою для виключення їх із дослідження). Залежно від результатів тесту жінок розподілено на групи І, ІІ та ІІІ. До групи І увійшли 83 жінки з ВПЛ-носійством і негативним результатом цитологічного висновку щодо внутрішньоепітеліальних уражень або злоякісності. До групи ІІ – 77 жінок із ВПЛ-носійством та цитологічним висновком наявності атипових клітин плоского епітелію невизначеного значення. До групи ІІІ увійшли 67 пацієнток із ВПЛ-носійством і цитологічним висновком наявності внутрішньоепітеліального ураження плоского епітелію низького ступеня. Надалі, залежно від отриманої терапії, жінок груп І, ІІ та ІІІ додатково поділено на дві підгрупи. До підгруп ІА, ІІА та ІІІА увійшли жінки, які отримували місцеву протизапальну терапію відповідно до виявленого збудника в комбінації з фітопрепаратом на основі олійного розчину екстракту суміші трав щучки дернистої, війника наземного та олійного екстракту коренів ехінацеї по 1 разу на добу у формі пероральних капсул упродовж 1 року. Жінкам підгруп ІБ, ІІБ та ІІІБ проводили винятково місцеву протизапальну терапію відповідно до виявленого збудника. Контроль результатів лікування здійснювали через 6 міс. шляхом повторного кількісного дослідження на ВПЛ та рідинної цитології. Контроль біоценозу піхви виконували через 4 міс. після початку лікування.
Результати. За результатами кількісного ВПЛ-тестування, у жінок групи І визначалося низьке вірусне навантаження – 67 (80,7%; p < 0,05), помірне – у 16 (19,3%) випадках, за відсутності випадків високого. У жінок груп ІІ та ІІІ визначалося помірне у 50 (64,9%) і 48 (62,3%) випадках, p > 0,05. Кількість випадків високого вірусного навантаження виявилася недостовірно більшою серед жінок групи ІІІ – 22 (28,6%), у групі ІІ – 13 жінок (16,9%), p > 0,05. Під час оцінювання піхвового біоценозу через 4 міс. у жінок підгрупи ІІІА встановлено достовірні покращення результатів повторного бактеріологічного дослідження порівняно з жінками підгрупи ІІІБ та початковими результатами. Слід відзначити, що в підгрупі ІІІА за результатами визначення Enterococcus faecalis – у 4 (12,1%) (підгрупа ІІА – у 2 (5,6%)) та Candida albicans – у 6 (18,2%) (підгрупа ІІА – у 4 (11,1%)) пацієнток відзначено недостовірно більшу кількість результатів, що містили діагностично значущі титри збудників.
Висновки. Включення фітопрепарату на основі олійного розчину екстракту суміші трав щучки дернистої, війника наземного та олійного екстракту коренів ехінацеї до комплексного лікування жінок молодого віку з папіломо-асоційованим ураженням шийки матки сприяє зменшенню вірусного навантаження, переходу до меншого вірусного навантаження, що відображається в достовірно кращих результатах цитологічного дослідження у жінок підгруп А. Одночасне призначення фітопрепарату з місцевою протизапальною терапією, спрямованою на корекцію піхвового біоценозу, є ефективним у контексті зменшення кількості умовно-патогенної мікрофлори в діагностично значущій концентрації.