Репродуктивна компетентність студенток: міждисциплінарна рамка для здоров’я, освіти та демографічної стійкості

Анотація

Репродуктивне здоров’я жінок у ХХІ ст. визначається демографічними змінами, психоемоційними навантаженнями та цифровими трансформаціями вищої освіти. Попри досягнення у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я і прав, значні прогалини зберігаються в знаннях студенток, доступі до послуг та готовності ухвалювати відповідальні рішення.
Мета дослідження: здійснити концептуалізацію феномену репродуктивної компетентності студенток як багатовимірної категорії, що інтегрує когнітивний, тілесний, емоційний, соціальний і цифровий виміри.
Матеріали та методи. Використано змішаний дизайн: трираундове Delphi-опитування 100 експертів (сексуальне й репродуктивне здоров’я та права, психологія, педагогіка, демографія) та онлайн-анкетування 1216 студенток віком 18–29 років із семи університетів України. Авторська анкета включала 30 питань за п’ятьма компонентами та шкалу сприйнятого стресу PSS-4 (Perceived Stress Scale). Надійність підтверджено за допомогою коефіцієнтів α Кронбаха та ω МакДональда (у межах 0,79–0,82), що засвідчує внутрішню узгодженість шкал. Статистичний аналіз охоплював описову статистику, кореляції Спірмена та U-критерій Манна – Уїтні.
Результати. Delphi-панель підтвердила значущість усіх компонентів, особливо когнітивного, соціального та цифрового. Опитування студенток виявило суттєві прогалини у знаннях (52,8% визначають ризики відкладеного материнства), тілесні й емоційні вразливості (63,5% – дисменорея, 58,9% – високий рівень стресу), бар’єри стигми (32,0% уникають звернення до сервісів) та амбівалентність цифрового виміру (71,1% користуються мобільними додатками, але лише 34,6% критично оцінюють джерела).
Висновки. Репродуктивна компетентність складається з когнітивного, тілесного, емоційного, соціального й цифрового компонентів та виступає як індивідуальний ресурс стійкості та інституційна рамка підтримки студенток. Університети визначаються ключовими агентами її формування через інтеграцію курсів репродуктивної грамотності, психоосвітніх програм, цифрової гігієни та антистигматизаційних заходів, що має значення для здоров’я жінок і демографічної стійкості.