Профілактика атонічних кровотеч у ранній післяпологовий період у породіль групи високого ризику геморагічних ускладнень
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Післяпологова кровотеча (ППК) є одним з основних екстрених акушерських ускладнень, частота якого коливається в межах 1,0–10,0% від загальної кількості пологів. Атонія матки – основна причина ППК – становить 70–80% усіх випадків і найчастіше виникає протягом 2 год після пологів.
Мета дослідження: оцінка клінічної ефективності застосування нової вітчизняної методики РЕНИС-1 (ремоделювання нижнього сегмента матки) з вакуумною системою для профілактики атонічної ППК у жінок групи високого ризику при пологах через природні пологові шляхи.
Матеріали та методи. На клінічних базах кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика впродовж 2022–2024 рр. проведено проспективне рандомізоване дослідження, до якого включено 77 вагітних високого ризику розвитку геморагічних ускладнень, які мали вагінальні пологи. Жінки були розподілені методом простої рандомізації на дві групи: І група (інтервенційна, n = 41) – породіллям після народження плаценти застосовували інтервенційну методику РЕНИС-1 із вакуумом низького тиску (80–90 мм рт. ст.) для запобігання розвитку атонічних ППК у поєднанні з внутрішньом’язовим введенням 10 МО окситоцину; ІІ група (контрольна, n = 36) – пацієнткам проводили лише стандартну профілактику згідно з протоколом активного ведення третього періоду пологів: введення 10 МО окситоцину без додаткових втручань (відповідно до наказу МОЗ України від 24 березня 2014 р. № 205).
Для оцінки ефективності методу визначали частоту розвитку атонічної ППК у перші 2 год після пологів, а також об’єм крововтрати в ранній післяпологовий період, який вимірювали гравіметричним методом. Патологічною вважали крововтрату об’ємом ≥ 500,0 мл.
Результати. Пацієнтки обох груп були репрезентативними за віком, терміном гестації, способом розродження та кількістю факторів ризику розвитку ППК (p > 0,05). Основними факторами ризику ППК в обох групах були: великий плід, полігідрамніон, багатоплідна вагітність і ППК в анамнезі. У І групі середній об’єм крововтрати, частота атонічних кровотеч, необхідність у проведенні гемотрансфузій і додаткового введення утеротонічних препаратів були достовірно нижчими порівняно з ІІ групою (p < 0,01).
Висновки. Профілактичне застосування методики РЕНИС-1 із вакуумом низького тиску у вагітних високого ризику розвитку ППК при пологах через природні пологові шляхи достовірно знижує об’єм крововтрати, зменшує частоту атонічних кровотеч у ранній післяпологовий період, а також знижує потребу в гемотрансфузіях і додатковому введенні утеротонічних препаратів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Escobar MF, Nassar AH, Theron G, Barnea ER, Nicholson W, Ramasauskaite D, et al. FIGO recommendations on the management of postpartum hemorrhage 2022. Int J Gynaecol Obstet. 2022;157(1):3-50. doi: 10.1002/ijgo.14116.
Arulkumaran S, Karoshi M, Keith LG, Lalonde AB, B-Lynch C, editors. A comprehensive textbook of postpartum hemorrhage: An Essential clinical reference for effective management. 2nd ed. London: Sapiens; 2012. 633 p.
Golyanovsky OV, Leush SS, Romanenko TG. Bleeding in the practice of obstetricians and gynecologists: Textbook. Kyiv; 2013. 240 p.
Golyanovsky OV, Khimenko MV, Galich ID, Slobodyan YV. Postpartum hemorrhage: etiology, pathogenesis, prevention, and modern treatment methods. Healthy Woman. 2015;8(104):11-8.
Bienstock JL, Eke AC, Hueppchen NA. Postpartum Hemorrhage. N Engl J Med. 2021;384:1635-45. doi: 10.1056/NEJMra1513247.
Chernov AV, Kaminsky VV, Golyanovsky OV. Postpartum blood loss: Assessment features, actual indicators, and problems with a unified definition. Health Woman. 2014;(10):26-31.
Golyanovskiy О, Dzyuba D, Morozova О, Gerasimova T, Voloshyn O, Golenia I, et al. Modern approach to transfusion therapy of massive hemorrhage due to abnormally invasive placenta. Reprod Health Woman. 2023;(5):39-45. doi: 10.30841/2708-8731.5.2023.286768.
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Prevention and management of postpartum haemorrhage. Green-top Guideline No. 52 [Internet]. London: RCOG; 2016. Available from: https://www.rcog.org.uk/guidance/browse-all-guidance/green-top-guidelines/prevention-and-management-of-postpartum-haemorrhage-green-top-guideline-no-52/.
Practice Bulletin No. 183: Postpartum Hemorrhage. Obstet Gynecol. 2017;130(4):e168-86. doi: 10.1097/AOG.0000000000002351.
Ministry of Health of Ukraine. On approval of clinical protocols for obstetric and gynecological care [Internet]. 2014. Order No. 205; 2014 March 24. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0676282-04.
Cannon JW. Hemorrhagic Shock. N Engl J Med. 2018;378:370-9. doi: 10.1056/NEJMra1705649.
Hofer S, Blaha J, Collins PW, Ducloy-Bouthors AS, Guasch E, Labate F, et al. Haemostatic support in postpartum haemorrhage: A review of the literature and expert opinion. Eur J Anaesthesiol. 2023;40(1):29-38. doi: 10.1097/EJA.0000000000001744.
Schorn MN. Measurement of blood loss: review of the literature. J Midwifery Womens Health. 2010;55(1):20-7. doi: 10.1016/j.jmwh.2009.02.014.
Atukunda EC, Mugyenyi GR, Obua C, Atuhumuza EB, Musinguzi N, Tornes YF, et al. Measuring post-partum haemorrhage in low-resource settings: The diagnostic validity of weighed blood loss versus quantitative changes in hemoglobin. PLoS One. 2016;11(4):e0152408. doi: 10.1371/journal.pone.0152408.
Lilley G, Burkett-St-Laurent D, Precious E, Bruynseels D, Kaye A, Sanders J, et al. Measurement of blood loss during postpartum haemorrhage. Int J Obstet Anesth. 2015;24(1):8-14. doi: 10.1016/j.ijoa.2014.07.009.
Begley CM, Gyte GML, Devane D, McGuire W, Weeks A. Active versus expectant management of the third stage of labour. Cochrane Database Syst Rev. 2019;2:CD007412. doi: 10.1002/14651858.CD007412.pub5.
Muñoz M, Stensballe J, Ducloy-Bouthors AS, Bonnet MP, De Robertis E, Fornet I, et al. Patient blood management in obstetrics: prevention and treatment of postpartum haemorrhage. A NATA consensus statement. Blood Transfus. 2019;17(2):112-36. doi: 10.2450/2019.0245-18.
Heesen M, Carvalho B, Carvalho JCA, Duvekot JJ, Dyer RA, Lucas DN, et al. International consensus statement on the use of uterotonic agents during caesarean section. Anaesthesia. 2019;74(10):1305-19. doi: 10.1111/anae.14757.
Jaffer D, Singh PM, Aslam A, Cahill AG, Palanisamy A, Monks DT. Preventing postpartum hemorrhage after cesarean delivery: a network meta-analysis of available pharmacologic agents. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(3):347-65. doi: 10.1016/j.ajog.2021.08.060.
Ai W, Zeng Y, Zhen M, Lao L, Ma Y, Liu L, et al. Side-effects of intravenously versus intramuscularly oxytocin for postpartum hemorrhage: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Front Pharmacol. 2023;14:1273771. doi: 10.3389/fphar.2023.1273771.
Leighton E, Chandraharan E. Management of Postpartum Haemorrhage. In: The EBCOG postgraduate textbook of obstetrics & gynaecology. Cambridge: Cambridge University Press; 2021, p. 452-61. doi: 10.1017/9781108863049.058.
Cunningham C, Watt P, Aflaifel N, Collins S, Lambert D, Porter J, et al. PPH Butterfly: a novel device to treat postpartum haemorrhage through uterine compression. BMJ Innov. 2017;3(1):45-54. doi: 10.1136/bmjinnov-2016-000144.
Purwosunu Y, Sarkoen W, Arulkumaran S, Segnitz J. Control of Postpartum Hemorrhage Using Vacuum-Induced Uterine Tamponade. Obstet Gynecol. 2016;128:33-6. doi: 10.1097/AOG.0000000000001473.
Haslinger C, Weber K, Zimmermann R. Vacuum-Induced Tamponade for Treatment of Postpartum Hemorrhage. Obstet Gynecol. 2021;138(3):361-5. doi: 10.1097/AOG.0000000000004510.
Govseev KO, Makarenko MV, Vorona RM, Sokol IV, Berestovoy VO, inventors. Makarenko MV, patent holder. Method for stopping bleeding in women after physiological childbirth. Patent of Ukraine No. 120474; 2017 Nov 10.
Makarenko MM, Govseev DA, Aksenov VB. Effective technique for bleeding during cesarean section (RENIS II – remodeling of the lower segment of the uterus). Health Woman. 2013;(4):48-9.
Gülmezoglu AM, Lumbiganon P, Landoulsi S, Widmer M, Abdel-Aleem H, Festin M, et al. Active management of the third stage of labour with and without controlled cord traction: a randomised, controlled, non-inferiority trial. Lancet. 2012;379(9827):1721-7. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60206-2.
Posokhova S, Ryazantcev I, Baylo N, Fetshenko I. Patient blood management» strategy in pregnant women with the risk of massive obstetric bleeding. Reprod Health Woman. 2021;(6):50-5. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244379.
Golyanovskiy О, Goncharenko A, Kachur O. Prevention and therapy of massive obstetric bleeding with placenta percreta 3b. Reprod Health Woman. 2022;(2):8-16. doi: 10.30841/2708-8731.2.2022.261800.
Golyanovskiy О, Dzyuba D, Tkachenko O, Zhezher A, Ogorodnik A, Hubar I, et al. A comprehensive approach to the prevention and treatment of massive obstetric hemorrhage. Reprod Health Woman. 2023;(6):29-36. doi: 10.30841/2708-8731.6.2023.289994.
Gulersen M, Gerber RP, Rochelson B, Nimaroff M, Jones MDF. Vacuum-Induced Hemorrhage Control versus Uterine Balloon Tamponade for Postpartum Hemorrhage. J Obstet Gynaecol Can. 2023;45(4):267-72. doi: 10.1016/j.jogc.2023.02.017.
Pingray V, Widmer M, Ciapponi A, Hofmeyr GJ, Deneux C, Gülmezoglu M, et al. Effectiveness of uterine tamponade devices for refractory postpartum haemorrhage after vaginal birth: a systematic review. BJOG. 2021;128(11):1732-43. doi: 10.1111/1471-0528.16819.
Suarez S, Conde-Agudelo A, Borovac-Pinheiro A, Suarez-Rebling D, Eckardt M, Theron G, et al. Uterine balloon tamponade for the treatment of postpartum hemorrhage: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2020;222(4):293.e1-e52. doi: 10.1016/j.ajog.2019.11.1287.
D’Alton ME, Rood KM, Simhan HN, Goffman D. Profile of the Jada® System: vacuum-induced hemorrhage control device for treating abnormal postpartum uterine bleeding and postpartum hemorrhage. Expert Rev Med Devices. 2021;18(9):849-53. doi: 10.1080/17434440.2021.1962288.
Siefen AC, Kurte MS, Kron F. Economic effects of treating postpartum hemorrhage with vacuum-induced hemorrhage control devices – A budget impact analysis of the Jada® System in the German obstetrics setting. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2024;294:222-30. doi: 10.1016/j.ejogrb.2024.01.024.
Rood KM, Bianco A, Biggio JR, Smid MC, Simhan HN, Li J, et al. Real-world use of a vacuum-induced hemorrhage-control device in births < 34 weeks gestational age. J Matern Fetal Neonatal Med. 2025;38(1):2451658. doi: 10.1080/14767058.2025.2451658.
D’Alton ME, Rood KM, Smid MC, Simhan HN, Skupski DW, Subramaniam A, et al. Intrauterine vacuum-induced hemorrhage-control device for rapid treatment of postpartum hemorrhage. Obstet Gynecol. 2020;136(5):882-91. doi: 10.1097/AOG.0000000000004138.