Інтегрована оцінка цитологічної картини та мікробіому піхви у вагітних із дисплазією епітелію шийки матки

Анотація

Питання дисплазії епітелію шийки матки (ДЕШМ) при вагітності не втрачає актуальності й потребує вдосконалення і стандартизації методів скринінгу, діагностики та ведення таких жінок.
Мета дослідження: встановити особливості цитологічної картини та мікробіоценозу піхви у вагітних із ДЕШМ.
Матеріали та методи. Основну групу становили 95 вагітних із ДЕШМ, контрольну – 80 жінок без ДЕШМ. Наявність або відсутність ДЕШМ діагностували за допомогою простої та розширеної кольпоскопії, а також результатів цитологічного дослідження. Дані кольпоскопії оцінювали за класифікацією Ріо-де-Жанейро. Цитологічне дослідження оцінювали за класифікаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (слабкий, помірний та тяжкий ступені), the Bethesda System (TBS), Папаніколау, Richart. Мікробіологічні дослідження здійснювали за методиками, що використовуються для виділення та ідентифікації мікроорганізмів. Кольпоцитологічне дослідження проводили шляхом цитологічного оцінювання матеріалу з бічної стінки піхви, що був зафіксований в суміші Нікіфорова та пофарбований поліхромним методом за Папаніколау, з урахуванням еозинофільного й каріопікнотичного індексів. Визначення інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ) виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з детекцією результатів у режимі реального часу (rеаl time).
Результати. У вагітних із ДЕШМ, згідно з даними цитологічних і кольпоскопічних досліджень, переважає легкий ступінь дисплазії – цервікальна інтраепітеліальна неоплазія I (cervical intraepithelial neoplasia – CIN 1), що діагностовано у 73,7% жінок (LSIL / CIN 1); помірна (HSIL / CIN 2) та тяжка (HSIL / CIN 3) дисплазія спостерігається значно рідше –
у 22,1% та 4,2% відповідно (LSIL та HSIL – Low- та High-Grade Squamous Intraepithelial Lesion відповідно). У всіх вагітних із ДЕШМ виявляються високоонкогенні штами ВПЛ, найпоширенішими з яких є 16, 39 та 45 штами. У вагітних із ДЕШМ спостерігається зниження кількості типової грампозитивної паличкової флори та збільшення умовно-патогенних мікроорганізмів, як-от епідермального стафілокока (Epidermal Staphylococcus), кишкової палички (Escherichia coli), ентерокока (Enterococcus spp.), клебсієли (Klebsiella spp.), гарднерели (Gardnerella vaginalis) та грибів Candida spp. Кольпоцитологічне дослідження демонструє у жінок із ДЕШМ переважання прекорніфікаційних і корніфікаційних (естрогенних) типів при високих значеннях еозинофільних та каріопікнотичних індексів (понад 10, а в разі тяжкої дисплазії – більше ніж 50), що вказує на загрозу переривання вагітності. Перебіг вагітності у жінок із ДЕШМ частіше ускладнюється такими станами, як істміко-цервікальна недостатність (7,3%), викиднями у ІІ триместрі (2,1%), загрозою передчасних пологів (22,1%). Передчасні пологи відбуваються у 4,2% жінок, допологовий розрив плодових оболонок –
у 23,1%, хоріоамніоніт – у 3,1%; 9,5% дітей народжуються в стані асфіксії, 4,2% – з низькою вагою. Загалом перинатальні ускладнення відзначені у 28 (29,4%) пацієнток із ДЕШМ проти 8 (10,0%) жінок контрольної групи (р < 0,05).
Висновки. Жінки з ДЕШМ потребують поетапного мікробіологічного, ендокринологічного, цитологічного, кольпо-
скопічного і кольпоцитологічного обстеження та (за його результатами) відповідної корекції виявлених змін. Висока частота перинатальних ускладнень при ДЕШМ потребує розробки комплексу профілактичних заходів.