Нові можливості лікування функціональних розладів травного тракту у вагітних
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Вагітність супроводжується численними фізіологічними й гормональними змінами, які можуть впливати на функціонування травного тракту, зумовлюючи розвиток функціональних розладів та спричиняючи такі симптоми, як нудота, здуття, відрижка, печія та закреп. Через обмежені можливості медикаментозного лікування під час вагітності, з огляду на потенційні ризики для плода, актуальним є пошук безпечних і водночас ефективних немедикаментозних засобів. Одним із можливих варіантів є застосування ензимної терапії.
Мета дослідження: аналіз ефективності та безпеки використання мультиензимної дієтичної добавки у вагітних із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 60 пацієнток віком від 18 до 41 року в термінах вагітності від 6 до 38 тиж. із симптомами функціональних розладів травного тракту, що були діагностовані на основі Римських критеріїв IV. Пацієнток рандомізовано на дві групи по 30 жінок у кожній: І група – вагітні, які, окрім базової терапії (спазмолітики, прокінетики, симетикон), додатково вживали мультиензимну дієтичну добавку; ІІ група – пацієнтки, що отримували лише стандартну терапію. Курс лікування тривав 14 днів. Ефективність терапії оцінювалася за шкалою шлунково-кишкових симптомів (Gastrointestinal Symptom Rating Scale – GSRS), шкалою оцінки абдомінального болю, а також за показниками копрограми. Оцінка безпеки базувалася на моніторингу перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонароджених.
Результати. За шкалою оцінки абдомінального болю в І групі спостерігалося достовірне зменшення вираженості симптомів порівняно з ІІ групою на 14-й день лікування. За шкалою GSRS достовірно менш вираженими були симптоми диспепсії й абдомінального болю на 7-й та 14-й день лікування у пацієнток І групи порівняно з ІІ групою. За підшкалами рефлюксного, діарейного та констипаційного синдромів шкали GSRS достовірних відмінностей не виявлено. Дані копрограми засвідчили зниження рівня стеатореї в І групі порівняно з ІІ після завершення лікування. Під час оцінки безпеки дієтичної добавки не виявлено достовірної різниці між перебігом вагітності, пологів, післяпологового періоду та станом новонароджених у двох групах. Не зафіксовано жодного випадку вад розвитку плода в обох групах.
Висновки. Мультиензимна дієтична добавка може бути безпечним і ефективним варіантом лікування вагітних із симптомами функціональних розладів травного тракту. Водночас, з огляду на невеликий розмір вибірки, доцільним є проведення подальших досліджень на більших когортах пацієнток.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Sperber AD, Bangdiwala SI, Drossman DA, Ghoshal UC, Simren M, Tack J, et al. Worldwide prevalence and burden of functional gastrointestinal disorders: results of Rome Foundation Global Study. Gastroenterology. 2021;160(1):99-114.e3. doi: 10.1053/j.gastro.2020.04.014.
Drossman DA, Hasler WL. Rome IV – Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257-61. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.
Halmos EP, Power VA, Shepherd SJ, Gibson PR, Muir JG. A diet low in FODMAPs reduces symptoms of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;146(1):67-75.e5. doi: 10.1053/j.gastro.2013.09.046.
Kuźmin L, Kubiak K, Lange E. Efficacy of a low-FODMAP diet on the severity of gastrointestinal symptoms and quality of life in the treatment of gastrointestinal disorders: a systematic review of randomized controlled trials. Nutrients. 2025;17:2045. doi: 10.3390/nu17122045.
Lomer MCE. The low FODMAP diet in clinical practice: where are we and what are the long-term considerations? Proc Nutr Soc. 2024;83(1):17-27. doi: 10.1017/S0029665123003579.
Rettura F, Lambiase C, Grosso A, Rossi A, Tedeschi R, Ceccarelli L, et al. Role of low-FODMAP diet in functional dyspepsia: “Why”, “When”, and “to Whom”. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2023;62-63:101831. doi: 10.1016/j.bpg.2023.101831.
Black CJ, Yuan Y, Selinger CP, Camilleri M, Quigley EMM, Moayyedi P, et al. Efficacy of soluble fibre, antispasmodic drugs, and gut-brain neuromodulators in irritable bowel syndrome: A systematic review and network meta-analysis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2020;5(2):117-31. doi: 10.1016/S2468-1253(19)30324-3.
Bharucha AE, Chakraborty S, Sletten CD. Common functional gastrointestinal disorders associated with abdominal pain. Mayo Clin Proc. 2016;91(8):1118-32. doi: 10.1016/j.mayocp.2016.06.003.
Arokiadoss A, Weber HC. Targeted pharmacotherapy of irritable bowel syndrome. Curr Opin Endocrinol Diabetes Obes. 2021;28(2):214-21. doi: 10.1097/MED.0000000000000618.
Black CJ, Thakur ER, Houghton LA, Quigley EMM, Moayyedi P, Ford AC. Efficacy of psychological therapies for irritable bowel syndrome: systematic review and network meta-analysis. Gut. 2020;69(8):1441-51. doi: 10.1136/gutjnl-2020-321191.
Wei Z, Xing X, Tantai X, Xiao C, Yang Q, Jiang X, et al. The effects of psychological interventions on symptoms and psychology of functional dyspepsia: A systematic review and meta-analysis. Front Psychol. 2022;13:827220. doi: 10.3389/fpsyg.2022.827220.
Fikree A, Byrne P. Management of functional gastrointestinal disorders. Clin Med (Lond). 2021;21(1):44-52. doi: 10.7861/clinmed.2020-0980.
Zhou C, Zhao E, Li Y, Jia Y, Li F. Exercise therapy of patients with irritable bowel syndrome: A systematic review of randomized controlled trials. Neurogastroenterol Motil. 2019;31(2):e13461. doi: 10.1111/nmo.13461.
Li C, Li J, Zhou Q, Wang C, Hu J, Liu C. Effects of physical exercise on the microbiota in irritable bowel syndrome. Nutrients. 2024;16(16):2657. doi: 10.3390/nu16162657.
Frigerio M, Marino G, Barba M, Palmieri S, Ruffolo AF, Degliuomini R, et al. Prevalence and severity of bowel disorders in the third trimester of pregnancy. AJOG Glob Rep. 2023;3(3):100218. doi: 10.1016/j.xagr.2023.100218.
Johnson P, Mount K, Graziano S. Functional bowel disorders in pregnancy: effect on quality of life, evaluation and management. Acta Obstet Gynecol Scand. 2014;93(9):874-9. doi: 10.1111/aogs.12434.
Graham DY, Ketwaroo GA, Money ME, Opekun AR. Enzyme therapy for functional bowel disease-like post-prandial distress. J Dig Dis. 2018;19(11):650-6. doi: 10.1111/1751-2980.12655.
Ianiro G, Pecere S, Giorgio V, Gasbarrini A, Cammarota G. Digestive enzyme supplementation in gastrointestinal diseases. Curr Drug Metab. 2016;17(2):187-93. doi: 10.2174/138920021702160114150137.
Garvey SM, Guice JL, Hollins MD, Best CH, Tinker KM. Fungal digestive enzymes promote macronutrient hydrolysis in the INFOGEST static in vitro simulation of digestion. Food Chem. 2022;386:132777. doi: 10.1016/j.foodchem.2022.132777.
Turki S, Mrabet G, Jabloun Z, Destain J, Thonart P, Kallel H. A highly stable Yarrowia lipolytica lipase formulation for the treatment of pancreatic exocrine insufficiency. Biotechnol Appl Biochem. 2010;57(4):139-49. doi: 10.1042/BA20100272.
Gubergrits NB, Voronin KA. Optimization of treatment of chronic acalculous cholecystitis in combination with reactive pancreatitis and functional constipation in elderly patients. Modern Gastroenterol. 2011;58(2):65-71.
Shadrin OG, Kovalchuk AA. Optimization of dietary management in children with functional digestive disorders. Child Health. 2020;15(6):112-7.23.
Shadrin OG, Haiduchyk HA. Optimization of gastrointestinal disorders therapy in infants with food intolerance. Child Health. 2016;(3):27-31.
Svedlund J, Sjödin I, Dotevall G. GSRS--a clinical rating scale for gastrointestinal symptoms in patients with irritable bowel syndrome and peptic ulcer disease. Dig Dis Sci. 1988;33(2):129-34. doi: 10.1007/BF01535722.
Kuziv YE, Pankiv VI, Maltseva HM. Methodological recommendations for practical classes in internal medicine for medical students. Ternopil: TNMU; 2021. 112 p.
Ullah H, Di Minno A, Piccinocchi R, Buccato DG, De Lellis LF, Baldi A, et al. Efficacy of digestive enzyme supplementation in functional dyspepsia: A monocentric, randomized, double-blind, placebo-controlled, clinical trial. Biomed Pharmacother. 2023;169:115858. doi: 10.1016/j.biopha.2023.115858.
Karpuzcu HC, Turan Erdoğan B, Erdoğan Ç. The effect of adding pancreatin to standard otilinium bromide and simethicone treatment in type 2 diabetes mellitus patients with irritable bowel syndrome. Sci Rep. 2024;14:24661. doi: 10.1038/s41598-024-74694-w.
Money ME, Walkowiak J, Virgilio C, Talley NJ. Pilot study: A randomised, double blind, placebo controlled trial of pancrealipase for the treatment of postprandial irritable bowel syndrome-diarrhoea. Frontline Gastroenterol. 2011;2(1):48-56. doi: 10.1136/fg.2010.002253.
Venkatesh P, Kasi A. Pancrelipase Therapy [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK534816/?utm_source=chatgpt.com.
Hrytsai I, Husieva A, Medved V. Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth. Reprod Health Woman. 2022;(4):11-5. doi: 10.30841/2708-8731.4.2022.262758.
Medved V, Zhuk S, Konkov D, Litvinov S, Ocheretna O. The evidence bases of etiopathophysiology and preventive clinical management of nausea and vomiting in pregnancy. Reprod Health Woman. 2023;(4):13-28. doi: 10.30841/2708-8731.4.2023.285760.
Golyanovskiy О, Geints N, Mekhedko V, Frolov S. Pregnancy-related liver pathology: hyperemesis gravidarum, cholestatic hepatosis of pregnancy, preeclampsia/eclampsia, HELLP-syndrome, acute fatty liver of pregnancy. Reprod Health Woman. 2021;(1):7-16. doi: 10.30841/2708-8731.1.2021.229699.