Особливості перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у вагітних на тлі гіперандрогенії в анамнезі

Анотація

В умовах сьогодення антенатальна охорона плода – одна з найактуальніших задач перинатології, що тісно пов’язана зі зниженням перинатальної смертності й захворюваності в групах високого ризику. У сучасних умовах серед факторів ризику, що впливають на формування перинатальної патології, а також антенатальної загибелі плода, зросла частка ендокринної патології, у тому числі гіперандрогенії різного генезу.
Мета дослідження: вивчити клінічні особливості перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у вагітних на тлі гіперандрогенії в анамнезі.
Матеріали та методи. Проведено дослідження у 93 вагітних жінок, вивчено особливості перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених. До І групи увійшло 48 жінок із гіперандрогенією в анамнезі, яку діагностовано до вагітності. Контрольну групу (КГ) становили 45 здорових вагітних без гіперандрогенії, обтяженого акушерського й соматичного анамнезу.
Результати. 1-ша половина вагітності у пацієнток із гіперандрогенією в анамнезі характеризувалася підвищеною частотою раннього токсикозу – 27,1% випадків проти 11,1% у КГ; гестаційної анемії – 31,3% проти 8,9% відповідно (р < 0,05); загрозою переривання – 37,5% випадків, причому в 16,7% випадках спостерігалася істміко-цервікальна недостатність (ІЦН), що було достовірно вище порівняно з КГ – 4,4% випадки загрози переривання та відсутність ІЦН (р < 0,05). У 2-й половині вагітності в І групі достовірно частіше відносно КГ встановлено частоту гестаційної анемії – 35,4% випадків проти 15,6% (р < 0,05), плацентарної дисфункції – 27,1% випадків проти 6,7% (р < 0,05). Основними клінічними проявами плацентарної дисфункції в І групі дослідження були: ознаки синдрому затримки росту плода, які становили 14,6% випадків; загрози передчасних пологів – 25,0% випадків проти 4,4% в КГ (р < 0,05); прееклампсії – 18,7% випадків проти 2,2% відповідно (р < 0,05). Перинатальні наслідки розродження характеризувалися достовірним підвищенням частоти виникнення синдрому затримки росту плода – 10,4% випадків у І групі проти відсутності цього ускладнення у вагітних КГ; асфіксії новонароджених – 18,7% випадків проти 4,4% у КГ. Частота задовільного стану новонароджених була достовірно нижче – 81,2% випадків у І групі дослідження проти 95,6% у КГ (р < 0,05).
Висновки. Перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених у пацієнток із гіперандрогенією в анамнезі характеризується достовірним зростанням частоти акушерських та перинатальних ускладнень. Різноманіття клінічних проявів патологічного перебігу вагітності, безсумнівно, пов’язане з функціональним станом системи мати – плацента – плід.