Гіпертензивні розлади під час вагітності: сучасні аспекти патогенезу, скринінгу та профілактики

Анотація

Гіпертензивні розлади у вагітних, зокрема прееклампсія (ПЕ) та гестаційна гіпертензія, належать до найпоширеніших ускладнень гестаційного періоду і становлять одну з провідних причин материнської й перинатальної захворюваності та смертності у світі. Вони трапляються у близько 10% вагітностей і суттєво впливають на прогноз як для матері, так і для дитини. У жінок, які перенесли ці ускладнення, у майбутньому підвищується ризик розвитку артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та інших метаболічних і судинних порушень.
У статті висвітлено сучасні уявлення про багатофакторний патогенез гіпертензивних розладів у вагітних. Встановлено, що ключову роль у розвитку цих станів відіграють порушення плацентації, недостатня інвазія трофобласта, дефектне ремоделювання спіральних артерій, ішемія плаценти, ангіогенний дисбаланс, оксидативний стрес, імунологічні зміни та ендотеліальна дисфункція. Останні дослідження підтверджують доцільність молекулярної субкласифікації ПЕ, що дозволяє виокремлювати різні клініко-патогенетичні фенотипи й формувати індивідуалізовані підходи до профілактики.
Окрему увагу приділено біомаркерам, зокрема плацентарному фактору росту, розчинному рецептору fms-подібної тирозинкінази 1 (sFlt-1) та розчинному ендогліну, які відображають стан ангіогенного балансу й можуть бути використані для прогнозування несприятливих акушерських і перинатальних наслідків. Важливу роль відіграє допплерометрія маткових артерій у І триместрі як метод раннього скринінгу порушень плацентації.
У роботі розглянуто стратегії профілактики, підтверджені даними доказової медицини, рекомендації професійних медичних товариств різних країн, зокрема й України. Найбільш дослідженими та безпечними є застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти й додатковий прийом кальцію у жінок із недостатнім його харчовим споживанням. Також аналізуються перспективні напрями профілактики й лікування, зокрема із застосуванням L-аргініну, вітаміну D, низькомолекулярних гепаринів, прогестерону та статинів. Водночас підкреслюється відсутність універсального тесту або єдиної профілактичної схеми, здатної запобігти розвитку всіх випадків ПЕ.
Отже, сучасна концепція скринінгу ґрунтується на поєднанні клінічних факторів ризику, біохімічних і біофізичних маркерів, що дозволяє формувати групи високого ризику та своєчасно здійснювати профілактичні заходи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення алгоритмів прогнозування, оптимізацію стратегій профілактики, а також на оцінку їхньої довгострокової ефективності й безпеки для матері та дитини.