Пологовий біль як передумова післяпологової депресії: шляхи подолання в сучасних українських реаліях

Анотація

В умовах повномасштабної російсько-української війни на психоемоційний стан жінки в гестаційний період неминуче впливає надмірне стресове навантаження. На цьому тлі будь-яка гостра подія підвищує ймовірність виснаження адаптаційних механізмів із формуванням психосоматичних хворобливих станів. Пологи є особливим стрес-фактором для жіночого організму, зокрема щодо реакції на біль. За сучасними даними, сприйняття пологового болю залежить від психологічного стану породіллі, що актуалізує поширення практики знеболення шляхом епідуральної анальгезії (ЕА) як заходу профілактики післяпологової депресії (ППД).
Мета дослідження: визначення місця і ролі знеболення пологів шляхом ЕА в контексті формування ППД, а також можливості зниження частоти її розвитку у жінок, які проживають у прифронтовому регіоні.
Матеріали та методи. Проведено порівняльне проспективне спостереження за двома клінічними групами: група ЕА+, до якої увійшли 98 жінок, які народжували з використанням ЕА; група ЕА– – 297 жінок, які народжували без ЕА. Симптоми пренатальної/післяпологової депресії оцінювали за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії на 2-гу – 3-ю добу та через 6 тиж. після пологів. Додатково вибірковому контингенту проведено психодіагностичне обстеження за допомогою онлайн-тестування. Для оцінки болю під час пологів і після них використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ). ЕА забезпечували шляхом введення місцевого анестетика ропівакаїну. Знеболення розпочинали при розкритті згладженої шийки матки на 1 см і більше. Болюсно вводили 10 мл 0,2% розчину ропівакаїну через епідуральний катетер. Додаткову дозу вводили через 20 хв, якщо оцінка болю за ВАШ залишалася на рівні понад 3–4 см.
Результати. Вибір жінками «пологів без болю» частіше обумовлювався наявністю ускладнень під час попередніх пологів. У групі ЕА+ відзначено більшу питому вагу запланованих вагітностей із прегравідарною підготовкою, вищу частоту відвідування занять із підготовки до пологів, а також нижчу частоту індукції пологів. У цій групі зафіксовано нижчий рівень кесаревих розтинів (насамперед ургентних), відповідно, вищу частоту спонтанних вагінальних пологів, а також відносно більшу кількість вакуум-асистованих пологів.
У групі ЕА+ показники болю за ВАШ при розкритті шийки матки на 10 см були значно нижчими, як і в 1-шу добу після пологів. Встановлено, що стимуляція пологової діяльності окситоцином без ЕА підвищує ризик ППД. Частка жінок із проявами ППД на 2-гу – 3-ю добу після пологів була в 5 разів нижчою у тих, хто народжував з ЕА, ніж у тих, кому ЕА не проводилася. Відзначено позитивний вплив безболісних пологів на лактаційну функцію.
Висновки. ППД є поширеним ускладненням у жінок в умовах воєнного стану. Для зниження ризику її розвитку та запобігання негативним медико-соціальним наслідкам слід завчасно ідентифікувати контингент жінок із високим ризиком ППД, уточнити доцільність застосування ЕА, яка є золотим стандартом знеболення пологів, і поширити практику її використання.
Оптимальним вибором анестетика для забезпечення ЕА в сучасних умовах є місцевий анестетик вітчизняного виробництва Ропілонг (ропівакаїн, виробник – ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»).