Вивчення терапевтичного потенціалу метформіну при синдромі полікістозних яєчників: фокусування на гіперандрогенії на прикладі вибірки іракських жінок
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) найбільш часто діагностують у жінок репродуктивного віку. Ця патологія може визначатися як складний ендокринний розлад, враховуючи її різноманітну етіологію та не до кінця зрозумілі патогенетичні механізми. Основними клінічними ознаками СПКЯ є: зниження частоти овуляцій; нерегулярний менструальний цикл; зниження фертильності; полікістоз яєчників, виявлений за допомогою ультразвукового дослідження; підвищений рівень чоловічих гормонів, зокрема тестостерону, що спричиняє надмірний ріст волосся на обличчі або тілі та акне.
Мета дослідження: аналіз ефективності метформіну в зменшенні проявів гіперандрогенії та покращенні клінічних результатів у жінок із діагнозом СПКЯ.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 55 жінок із діагнозом СПКЯ. Середній вік учасниць становив 31,70 ± 7,79 року (від 18 до 45 років). Діагноз СПКЯ встановлювали на основі Роттердамських критеріїв. Пацієнтки приймали метформін, табл., по 500 мг двічі на добу під час двох основних прийомів їжі протягом 3 міс. До та через 3 міс. після лікування визначали в сироватці крові концентрації фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), загального та вільного тестостерону.
Результати. Встановлено, що після прийому метформіну впродовж 3 міс. концентрації загального та вільного тестостерону достовірно знизилися порівняно з показниками до лікування (p < 0,0001). Аналогічні зміни виявлено в рівнях ЛГ та ФСГ: їхні концентрації значуще знизилися після 3 міс. лікування порівняно з початковими значеннями (p < 0,0001).
Висновки. Лікування СПКЯ за допомогою метформіну індукує достовірне зниження рівнів ЛГ, ФСГ та тестостерону в сироватці крові у пацієнток із СПКЯ після тримісячного курсу терапії.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Hoeger KM, Dokras A, Piltonen T. Update on PCOS: Consequences, Challenges, and Guiding Treatment. J Clin Endocrinol Metab. 2021;106(3):e1071-83. doi: 10.1210/clinem/dgaa839.
Alur V, Vastrad B, Raju V, Vastrad C, Kotturshetti S. The identification of key genes and pathways in polycystic ovary syndrome by bioinformatics analysis of next-generation sequencing data. Middle East Fertil Soc J. 2024;29(1):53. doi: 10.1186/s4343-024-00212-7.
Pakharenko L, Zhylka N, Shcherbinska O, Kravchuk I, Lasytchuk O, Zhurakivskyi V, et al. The modern pathogenetic challenges of polycystic ovary syndrome. Reprod Health Woman. 2024;(2):75-80. doi: 10.30841/2708-8731.2.2024.304662.
Akgül S, Düzçeker Y, Kanbur N, Derman O. Do different diagnostic criteria impact polycystic ovary syndrome diagnosis for adolescents? J Pediatr Adolesc Gynecol. 2018;31(3):258-62. doi: 10.1016/j.jpag.2017.12.002.
Vidya BR, Swetha S, Neerajaa J, Varsha MJ, Janani DM, Rekha SN, et al. An epidemiological survey: Effect of predisposing factors for PCOS in Indian urban and rural population. Middle East Fertil Soc J. 2017;22(4):313-6. doi: 10.1016/j.mefs.2017.05.007.
Jamal A, Sedeq M, Ismael R. Ultrasonographic prevalence of polycystic ovarian morphology among women of reproductive age group. Zanco J Med Sci. 2019;23(1):57-65. doi: 10.15218/zjms.2019.008.
Sergiyenko M, Siusiuka V, Makurina G, Deinichenko O, Kolokot N, Chornenka A. Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence. Reprod Health Woman. 2022;(2):73-8. doi: 10.30841/2708-8731.2.2022.261816.
Carreau AM, Battista MC, Baillargeon JP. Insulin Resistance and Lipotoxicity in PCOS: Causes and Consequences [Internet]. In: Pal L, Seifer DB, editors. Polycystic ovary syndrome. Springer, Cham; 2022. doi: 10.1007/978-3-030-92589-5_8.
Patel S. Polycystic ovary syndrome (PCOS), an inflammatory, systemic, lifestyle endocrinopathy. J Steroid Biochem Mol Biol. 2018;182:27-36. doi: 10.1016/j.jsbmb.2018.04.008.
Ndefo UA, Eaton A, Green MR. Polycystic ovary syndrome: a review of treatment options with a focus on pharmacolo-
gical approaches. P T. 2013;38(6):336-55.
Baptiste CG, Battista MC, Trottier A, Baillargeon JP. Insulin and hyperandrogenism in women with polycystic ovary syndrome. J Steroid Biochem Mol Biol. 2010;122(1-3):42-52. doi: 10.1016/j.jsbmb.2009.12.010.
Sweed M, El-Kady O, AbdElSalam E, Mostafa M. Anti-Müllerian hormone and response to ovulation induction with clomiphene citrate in women with polycystic ovary syndrome. Int J Reprod Contraception, Obstet Gynecol. 2016;5(3):603-8. doi: 10.18203/2320-1770.ijrcog20160478.
Naderpoor N, Shorakae S, De Courten B, Misso ML, Moran LJ, Teede HJ. Metformin and lifestyle modification in polycysticovary syndrome: systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2015;21(5):560-74. doi: 10.1093/humupd/dmv025.
Patel SS, Beshay VE, Carr BR. Metformin for the treatment of polycystic ovary syndrome (PCOS). Bienn Rev Infertil. 2009;1:21-8.
Dumitrescu R, Mehedintu C, Briceag I, Purcărea VL, Hudita D. Metformin-clinical pharmacology in PCOs. J Med Life. 2015;8(2):187-92.
Diamanti-Kandarakis E, Christakou CD, Kandaraki E, Economou FN. Metformin: an old medication of new fashion: evolving new molecular mechanisms and clinical implications in polycystic ovary syndrome. Eur J Endocrinol. 2010;162(2):193-212. doi: 10.1530/EJE-09-0733.
Majithiya DJR, Majithiya DRH. Efficacy of metformin in treating polycystic ovarian syndrome among women: A observational study. Int J Clin Obstet Gynaecol. 2022;6(1):107-10. doi: 10.33545/gynae.2022.v6.i1b.1122.
Harborne L, Fleming R, Lyall H, Sattar N, Norman J. Metformin or antiandrogen in the treatment of hirsutism in polycystic ovary syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 2003;88(9):4116-23. doi: 10.1210/jc.2003-030424.
Lizneva D, Suturina L, Walker W, Brakta S, Gavrilova-Jordan L, Azziz R. Criteria, prevalence, and phenotypes of polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2016;106(1):6-15. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.05.003.
Syusyuka V, Sergienko M, Makurina G, Yershova O, Chornenka A. Polycystic ovary syndrome: clinical and pathogenetic aspects of a multidisciplinary problem. Reprod Health Woman. 2021;(2):7-14. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232513.
Mukkamala S, Aruna C, Ramamurthy DV, Sridevi K, Senthil AL, Kameti S. Cutaneous manifestations in polycystic ovarian syndrome: a clinico-epidemiological study. J Pakistan Assoc Dermatol. 2018;28(4):410-4.
Diamanti-Kandarakis E, Dunaif A. Insulin resistance and the polycystic ovary syndrome revisited: an update on mechanisms and implications. Endocr Rev. 2012;33(6):981-1030. doi: 10.1210/er.2011-1034.
Kurzthaler D, Hadziomerovic-Pekic D, Wildt L, Seeber BE. Metformin induces a prompt decrease in LH-stimulated testosterone response in women with PCOS independent of its insulin-sensitizing effects. Reprod Biol Endocrinol. 2014;12(1):1-6. doi: 10.1186/1477-7827-12-98.
Sanoee MF, Neghab N, Rabiee S, Amiri I. Metformin therapy decreases hyperandrogenism and ovarian volume in women with polycystic ovary syndrome. Iran J Med Sci. 2011;36(2):90-5. doi: 10.1016/S0015-0282[00]00501-X.
Ulloa-Aguirre A, Portocarrero L, Zariñán T, Olivares A, Carranza-Lira S, Veldhuis JD, et al. Effects of metformin on inappropriate LH release in women with polycystic ovarian syndrome and insulin resistance. Reprod Biomed Online. 2006;12(6):669-83. doi: 10.1016/s1472-6483(10)61079-6.
Baqer LS, Ahmeid MS, Al-Obaidi AH. Evaluation the effect of metfohormones serum levels in women with polycystic ovary syndrome. Tikrit J PureSci. 2018;22(9):1-5.
Pasquali R, Pelusi C, Genghini S, Cacciari M, Gambineri A. Obesity and reproductive disorders in women. Human reproduction update. 2003;9(4):359-72. doi: 10.1093/humupd/dmg024.