Перспективи регуляції симптомів передменструального синдрому за допомогою фітотерапевтичних підходів: результати проспективного багатоцентрового дослідження

Анотація

Передменструальний синдром (ПМС) – це комплекс циклічних психоемоційних, вегетативних і метаболічних порушень, що виникають у лютеїнову фазу менструального циклу. Останніми роками спостерігається зростання поширеності та тяжкості проявів ПМС, що негативно впливає на якість життя жінок і розглядається як актуальна медико-соціальна проблема.
Мета дослідження: визначити особливості динаміки симптомів ПМС під впливом комплексної фітотерапії, спрямованої на корекцію біохімічних, емоційно-поведінкових та репродуктивних показників жіночого організму.
Матеріали та методи. Проспективне багатоцентрове обсерваційне дослідження проводили у 2022–2025 рр. на базі жіночих консультацій комунальних некомерційних підприємств у всіх регіонах України. У ньому взяли участь 1413 жінок віком 18–40 років із симптомами ПМС. Учасниці отримували нутрицевтичний засіб із багатокомпонентним складом, що містить стандартизовані екстракти лікарських рослин (прутняк звичайний – 150 мг, пажитник посівний – 100 мг, циміцифуга – 50 мг), вітаміни та мікроелементи з гормонорегулювальним, протизапальним, седативним і метаболічним ефектом. Препарат призначали по 1 капсулі на добу протягом 3 міс. Ефективність оцінювали за допомогою спеціально розробленої анкети, що охоплювала основні симптоми ПМС – емоційно-поведінкові, когнітивні, соматичні, а також особливості менструального циклу та вплив на щоденну активність. Інтенсивність симптомів фіксували за візуальною аналоговою шкалою (0–3 бали).
Результати. Аналіз впливу ПМС на різні сфери життя учасниць продемонстрував значну диференціацію за ступенем негативного впливу на загальну діяльність (76%), роботу (64%), навчання (62,5%) та міжособистісні стосунки (60%). Завдяки застосуванню фітотерапевтичних підходів спостерігалося суттєве зниження вираженості основ­них симптомів ПМС. Частка жінок із максимальним рівнем гніву та роздратування знизилася з 16,1 до 0,1%, у безсимптомних – зросла з 28,7 до 85,5%. Аналогічно спостерігалося зменшення часток респонденток із такими симптомами: відчуття безпорадності, пригнічення настрою, підвищеної самокритичності (з 10,8 до 0,1%, у безсимптомних – з 44,0 до 89,8%), напруженість і тривожність (з 13,4 до 0,2%, у безсимптомних – з 26,3 до 83,9%), складність концентрації уваги (з 6,8 до 1,1%, у безсимптомних – з 49,8 до 89,9%), суттєві зміни апетиту (з 11,9 до 0,1%, у безсимптомних – з 44,0 до 86,2%), зниження інтересу до повсякденної діяльності (з 7,6 до 0%, у безсимптомних – з 50,7 до 91,0%), швидка втомлюваність та зниження енергії (з 11,0 до 0,1%, у безсимптомних – відсутність симптому зросла до 84,4%), пригніченість і втрата контролю над тим, що відбувається (з 7,4 до 0,1%, у безсимптомних – з 55,4 до 91,7%), соматичний комплекс (біль у молочних залозах, здуття живота, збільшення ваги, біль у суглобах/м’язах: з 22,6 до 0,1%, у безсимптомних – з 17,5 до 78,5%), сонливість/безсоння (з 8,6 до 0%, у безсимптомних – з 40,4 до 88,0%), головний біль (з 5,7 до 0%, у безсимптомних – з 5,7 до 91,3%) та відчуття серцебиття (з 3,0 до 0%, у безсимптомних – з 72,0 до 95,0%) (p < 0,05). Середні оцінки симптомів до лікування були найвищими для соматичного комплексу (біль у молочних залозах, здуття живота, збільшення ваги, біль у суглобах/м’язах) – 1,43 ± 0,03 бала, гніву та роздратування – 1,19 ± 0,03 бала, пригнічення та втрати контролю над тим, що відбувається – 0,91 ± 0,03 бала, напруженості й тривожності – 1,19 ± 0,03 бала. Через 1 міс. терапії ці показники знизилися до 0,87 ± 0,02, 0,83 ± 0,02, 0,69 ± 0,02 та 0,92 ± 0,03 бала відповідно і продовжували знижуватися до кінця курсу (3 міс.): 0,26 ± 0,01, 0,16 ± 0,01, 0,21 ± 0,01 та 0,21 ± 0,01 бала відповідно (p < 0,05). Також встановлено позитивний вплив тримісячного курсу терапії на менструальну функцію: відбулося зменшення середньої тривалості менструального циклу (з 32,18 ± 7,91 до 29,11 ± 4,28 дня) та тривалості менструації (з 5,91 ± 2,13 до 4,98 ± 1,12 дня), з одночасною стабілізацією цих показників у межах фізіологічної норми.
Висновки. Результати багатоцентрового дослідження підтвердили клінічну ефективність комплексного засобу, що містить стандартизовані екстракти трави прутняку звичайного (150 мг), насіння пажитнику посівного (100 мг), кореня циміцифуги (50 мг), вітаміни та мікроелементи, у пацієнток із ПМС. Препарат зменшував вираженість симптомів ПМС та позитивно впливав на функціональний стан репродуктивної системи. Повний тримісячний курс терапії сприяв стабільнішому лікувальному ефекту й підтримці репродуктивних ритмів.