Цифрова турбота та міжсесійна підтримка психоемоційного благополуччя: кейс дослідження прототипу мобільного застосунку для жінок репродуктивного віку
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Психоемоційне здоров’я жінок репродуктивного віку потребує особливої уваги в умовах хронічного стресу, соціального переміщення та обмеженого доступу до регулярної психотерапевтичної підтримки. Мобільні технології психічного здоров’я відкривають нові можливості для міжсесійного супроводу.
Мета дослідження: проаналізувати інноваційний міжнародний досвід використання мобільного застосунку для психоемоційної підтримки як інструменту міжсесійної психологічної підтримки психоемоційного стану жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 827 жінок віком від 22 до 45 років із 14 країн: Україна, Іспанія, Німеччина, Чорногорія, Угорщина, Польща, Нідерланди, Португалія, Ізраїль, Великобританія, Швейцарія, Хорватія, США, Канада. Більшість учасниць є українками за національністю (87%), тоді як 13% представляли інші національності. Серед загальної вибірки 46% були резидентами України, а 54% проживали за кордоном. Застосовували шкалу оцінювання генералізованої тривожності – GAD-7 (General Anxiety Disorder), а також якісний аналіз зворотного зв’язку щодо використання мобільного застосунку для психоемоційної підтримки. Кількісні дані обробляли за допомогою IBM SPSS Statistics (версія 27) та Microsoft Excel 2016; обчислювалися середні значення (M), стандартні відхилення (SD) та рівні значущості (p) з використанням t-критерію Стьюдента. Також було проаналізовано якісні відповіді користувачок та напівструктуровані інтерв’ю.
Результати. Виявлено статистично достовірне зниження рівня тривожності (GAD-7) жінок, які використовували застосунок для психоемоційної підтримки, порівняно з тими, хто отримував лише традиційну підтримку (p ≤ 0,05). Тематичний аналіз користувацьких звітів засвідчив покращення у сфері саморегуляції, стресостійкості та суб’єктивного відчуття безпеки. Користувачки відзначали переваги персоналізованого контенту, емоційного забарвлення голосових повідомлень і щоденної структури програми.
Висновки. Мобільний застосунок для психоемоційної підтримки має значний потенціал як засіб міжсесійної психологічної підтримки психоемоційного благополуччя жінок репродуктивного віку. Його використання доцільне як доповнення до психотерапії, особливо в умовах кризи або віддаленого доступу. Подальший розвиток може включати функції біозворотного зв’язку та персоналізації на основі штучного інтелекту.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Vajeeha BS. Women and mental health: Use of technology. Int J Multidiscip Educ Res. 2021;10(6):9.
Mazin V, Kovalov Y, Bytsiuk V. Effect of fitness classes on the physical and mental health of 35-55-year-old women living in Australia, Ukraine, and the UAE. J Phys Educ Sport. 2021;21(3):1406-12. doi: 10.7752/jpes.2021.03179.
Kimport K. More than a physical burden: women’s mental and emotional work in preventing pregnancy. J Sex Res. 2018;55(9):1096-105. doi: 10.1080/00224499.2017.1311834.
Jamil A. Beyond the physical: understanding the emotional, psychological, and social factors affecting women’s health today. Cureus. 2025;17(4):e81874. doi: 10.7759/cureus.81874.
Saridi M, Toska A, Latsou D, Chondropoulou MA, Matsioula A, Sarafis P. Assessment of quality of life and psycho-emotional burden in pregnant women in Greece. Eur J Midwifery. 2022;(6):13. doi: 10.18332/ejm/145963.
Beroukhim G, Esencan E, Seifer DB. Impact of sleep patterns upon female neuroendocrinology and reproductive outcomes: a comprehensive review. Reprod Biol Endocrinol. 2022;20(1):16. doi: 10.1186/s12958-022-00889-3.
Othman A. The effects of pregnancy and childbirth on women’s health-related quality of life: A scoping review. Evid Based Nurs Res. 2024;6(1):39-52.
Li J, Huang Y, Xu S, Wang Y. Sleep disturbances and female infertility: a systematic review. BMC Womens Health. 2024;24(1):643. doi: 10.1186/s12905-024-03508-y.
Armontrout JA, Torous J, Cohen M, McNiel DE, Binder R. Current regulation of mobile mental health applications. J Am Acad Psychiatry Law. 2018;46(2):204-11. doi: 10.29158/JAAPL.003748-18.
Lui JHL, Marcus DK, Barry CT. Evidence-based apps? A review of mental health mobile applications in a psychotherapy context. Prof Psychol Res Pract. 2017;48(3):199-210.
Khor CY. Development of an application to improve mental health (A) [Internet]. Singapore: Nanyang Technological University; 2023. Available from: https://dr.ntu.edu.sg/entities/publication/ffd09a59-f927-48b6-b149-5cf7d73cae34.
Agarwal S, Jalan M, Wilcox HC, Sharma R, Hill R, Pantalone E, et al. Evaluation of Mental Health Mobile Applications [Internet]. (Technical Brief, No. 41.). Rockville (MD): Agency for Healthcare Research and Quality (US); 2022. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK580948/.
Linardon J, Shatte A, Messer M, Firth J, Fuller-Tyszkiewicz M. E-mental health interventions for the treatment and prevention of eating disorders: An updated systematic review and meta-analysis. J Consult Clin Psychol. 2020;88(11):994-1007. doi: 10.1037/ccp0000575.
Sooradas S, Vatsa A, Negi A, Singh H, Mantri A, Khedkar S, et al. Mental health and well-being products/apps and their challenges. In Book: Community Mental Health and Well-Being in the New Normal. Hershey (PA): IGI Global; 2023, p. 141-67. doi: 10.4018/978-1-6684-7221-7.ch009.
Miller J. Shift your mind: A mental health app [thesis]. Brockport (NY): State University of New York; 2022. 28 p. Available from: https://soar.suny.edu/handle/20.500.12648/8010.
Sadigursky A. Move my mood: Development and evaluation of a mobile mental health self-help app using behavioral activation for women with postpartum depression [dissertation]. San Francisco (CA): Alliant International University; 2018. 127 p.
Coelhoso CC, Tobo PR, Lacerda SS, Lima AH, Barrichello CRC, Amaro E Jr, et al. A new mental health mobile app for well-being and stress reduction in working women: randomized controlled trial. J Med Internet Res. 2019;21(11):e14269. doi: 10.2196/14269.
Alemany-Martínez D. Strategies to improve women’s wellbeing: An exploratory study of supportive mental health Apps. In: 2nd Global Conference on Women’s Studies; 2021 Jun 10-12; Berlin. Berlin: Alicante: EOI Alicante; 2021, p. 85-96.
Ford EA, Roman SD, McLaughlin EA, Beckett EL, Sutherland JM. The association between reproductive health smartphone applications and fertility knowledge of Australian women. BMC Womens Health. 2020;20(1):45. doi: 10.1186/s12905-020-00912-y.
Moglia ML, Castano PM. A review of smartphone applications designed for tracking women’s reproductive health. Obstet Gynecol. 2015;125(1):41-2. doi: 10.1097/01.AOG.0000463053.22473.af.
Ford EA, Peters AE, Roman SD, McLaughlin EA, Beckett EL, Sutherland JM. A scoping review of the information provided by fertility smartphone applications. Hum Fertil (Camb). 2022;25(4):625-39. doi: 10.1080/14647273.2021.1871784.
Zettergren L, Larsson EC, Hellsten L, Kosidou K, Nielsen AM. Implementing digital sexual and reproductive health care services in youth clinics: A qualitative study on perceived barriers and facilitators among midwives in Stockholm, Sweden. BMC Health Serv Res. 2024;24(1):411. doi: 10.1186/s12913-024-10932-1.
Cherepiekhina OA. Digital care culture as a tool for psycho-educational support in times of crisis: challenges and opportunities for educational institutions. Education and science through the challenges of today. In: Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference “Education and Science Through the Challenges of Today”. 2025 May 14-16; Zaporizhia. ZOIPPO. 2025;2(60):4.
Williams N. The GAD-7 questionnaire. Occup Med (Lond). 2014;64(3):224. doi: 10.1093/occmed/kqt161.
Braun V, Clarke V, Hayfield N. ‘A starting point for your journey, not a map’: Nikki Hayfield in conversation with Virginia Braun and Victoria Clarke about thematic analysis. Qual Res Psychol. 2022;19(2):424-45. doi: 10.1080/14780887.2019.1670765.
Hanley AW, Bernstein A, Nakamura Y, Hadash Y, Rojas J, Tennant KE, et al. The metacognitive processes of decentering scale: development and initial validation of trait and state versions. Psychol Assess. 2020;32(10):956-71. doi: 10.1037/pas0000931.
Jain T, Mudliar P. Platforming PCOS treatment online: FemTech logics of care. In: Proceedings of the 2024 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems. 2024 May 11-16; Honolulu. New York: ACM; 2024, p. 1-18. doi: 10.1145/3613904.3642882.
Radovic A, Vona PL, Santostefano AM, Ciaravino S, Miller E, Stein BD. Smartphone applications for mental health. Cyberpsychol Behav Soc Netw. 2016;19(7):465-70.
Becker D. Acceptance of mobile mental health treatment applications. Procedia Comput Sci. 2016;98:220-27. doi: 10.1016/j.procs.2016.09.036.
Chandrashekar P. Do mental health mobile apps work: evidence and recommendations for designing high-efficacy mental health mobile apps. Mhealth. 2018;(4):6. doi: 10.21037/mhealth.2018.03.02.
Zakharina I, Mazin V, Shutko A. Using a cross-platform application for optimizing nutrition in the training process of powerlifters. Sci J Dragomanov Ukr State Uni. 2024;175(3):98-103. doi: 10.31392/UDU-nc.series15.2024.3(175).17.
Duggirala M, Varnika N, Mohan A, Patel S, Athavale S. Development of a digital companion for employee well-being: A mixed methods approach. In: Biswas UN, Biswas SN, editors. Building a Resilient and Responsible World. Singapore: Springer; 2025, p. 247-75. doi: 10.1007/978-981-96-0108-0_12.
Lee J, Trudel R. Man up! The mental health-feminine stereotype and its effect on the adoption of mental health apps. J Consum Psychol. 2025;35(1):121-28. doi: 10.1002/jcpy.1405.