Проблема безплідності та якості ооцитів при ендометріозі

Анотація

Ендометріоз є поширеним хронічним естроген-залежним запальним захворюванням, що порушує репродуктивну функцію жінки. Субфертильність при ендометріозі пов’язують із генетичними, анатомічними чинниками, активацією прозапальних цитокінів, матковою дисперистальтикою, порушенням імплантаційної здатності ендометрія, зниженим оваріальним резервом, особливо після хірургічних втручань при ендометріомах яєчників, а також, можливо, погіршенням якості ооцитів та ембріонів.
Аналіз сучасних відкритих баз даних PubMed, MEDLINE, Scopus, ScienceDirect, Cochrane Library продемонстрував, що наразі недостатньо доказових даних, що могли б довести або спростувати негативний вплив ендометріозу на якість ооцитів. Кількість антральних фолікулів, кількість і якість отриманих ооцитів та ембріонів, частота запліднення у пацієнток з ендометріозом в одній групі досліджень не мала суттєвих відмінностей, в іншій – спостерігалося значне зменшення оваріального резерву, виходу ооцитів і кількості зрілих ооцитів. Наведено докази, що ооцити, отримані від жінок з ендометріозом, частіше мають змінену морфологію. Для них характерне невдале дозрівання in vitro та нижчий вміст мітохондрій, морфологічні аномалії цитоплазми, зони пелюцида та першого полярного тільця в цитоплазмі порівняно з жінками з іншими причинами безпліддя. Отримання меншої кількості ооцитів метафази II, меншої загальної кількості ембріонів і ембріонів високої якості, нижчий кумулятивний рівень клінічної вагітності можуть бути пов’язані з нижчим виходом ооцитів, хоча чіткий клінічний вплив на настання вагітності досі не підтверджений. Відсутність консенсусу частково зумовлена використанням різних морфологічних параметрів, непрямих методів оцінювання, як-от стану гранульозних клітин, кількості фолікулярної рідини тощо, для оцінювання якості ооцитів, що ускладнюють визначення та порівняння результатів різних досліджень.
Висновки. Проблема безплідності при ендометріозі є комплексною та багатокомпонентною і потребує подальших досліджень щодо визначення впливу фенотипу й стадії ендометріозу, обсягу хірургічного втручання, оваріального резерву, стандартизації оцінювання якісних характеристик ооцитів та ембріонів на репродуктивні результати.