Клініко-анамнестичні аспекти аденоміозу
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті наведені результати клініко-статистичного аналізу та встановлені актуальні аспекти аденоміозу в жінок репродуктивного віку.
Мета дослідження: вивчення клініко-статистичного аналізу жінок репродуктивного віку з аденоміозом та його впливу на розвиток хвороби.
Матеріали та методи. Проведено клініко-статистичний аналіз 90 пацієнток репродуктивного віку з аденоміозом (основна група) та 30 гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку (контрольна група). Для визначення інтенсивності болю використовували числову шкалу оцінювання.
Результати. Клініко-статистичний аналіз обстежуваних груп дав змогу визначити можливі предиктори аденоміозу в учасниць репродуктивного віку. У 88,9% жінок виявлено обтяжену спадковість. Супутню екстрагенітальну патологію становили: захворювання дихальної системи – у 46,7% жінок, захворювання шлунково-кишкового тракту – у 42,2% хворих. У пацієнток основної групи відзначено порушення менструального циклу (100,0%) та зниження генеративної та статевої функції (диспареунія 65,5%). Обтяжений гінекологічний анамнез включав: запальні процеси матки й придатків – 52,2%, патологію шийки матки – 46,7%, кісти яєчників – 15,6%; штучні аборти – 77,8%, самовільне переривання вагітності – 20,0%, позаматкову вагітність – 8,9%. З внутрішньоматкових оперативних втручань виконували: вишкрібання порожнини матки – у 17,8% випадків, гістерорезектоскопію – у 21,1%, патологічні пологи (ручна ревізія стінок матки, накладання акушерських щипців, пологовий травматизм матері) – у 25,6%, операції на матці (кесарів розтин та ушивання перфоративного отвору) – у 30,0%, операції на придатках – у 18,9%, операції на шийці матки – у 35,6% випадків.
Висновки. Обтяжена гінекологічна спадковість, екстрагенітальна патологія, порушення імунних механізмів, гормональний диcбаланс, запальні захворювання жіночих статевих органів, переривання вагітності, патологічні пологи, внутрішньоматкові операції створюють сприятливий фон для розвитку і прогресування аденоміозу.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Mu L, Ma YY. Expression of focal adhesion kinase in endometrial stromal cells of women with endometriosis was adjusted by ovarian steroid hormones. Int J Clin Exp Pathol. 2015;8(2):1810-5.
Scherbyna M, Chekhunova A. The state of the cytokine profile in patients with adenomyosis. Neonatol Surg Perinatal Med. 2022;12(43):43-9. doi: 10.24061/2413-4260.XII.1.43.2022.8.
Altibaeva DM, Kurochka VV, Petrenko TG. Features of hormonal homeostasis in adenomyosis in combination with hyperplastic processes of the endometrium in women of reproductive age. Coll Sci Works Assoc Obstet Gynecol Ukr. 2016;(2):17-20.
Sayer-Jones K, Sherman KA. “My body…tends to betray me sometimes”: a Qualitative Analysis of Affective and Perceptual Body Image in Individuals Living with Endometriosis. Int J Behav Med. 2023;30(4):543-54. doi: 10.1007/s12529-022-10118-1.
Bahall V, De Barry L, Singh K. Thoracic endometriosis masquerading as Meigs’ syndrome in a young woman: A case report and literature review. Case Rep Womens Health. 2022;36:e00452. doi: 10.1016/j.crwh.2022.e00452.
Boychuk AV. Endometriosis: Modern guidelines and practical experience of treatment. Obst Gynecol Reprod. 2021;41(5):12-4.
Habib N, Buzzaccarini G, Centini G, Moawad GN, Ceccaldi PF, Gitas G, et al. Impact of lifestyle and diet on endometriosis: a fresh look to a busy corner. Prz Menopauzalny. 2022;21(2):124-32. doi: 10.5114/pm.2022.116437.
Solomko O, Shurpyak S. Actualization of differential diagnosis of chronic pelvic pain syndrome in women of reproductive age. Reprod Health Woman. 2022;(7):61-8. doi: 10.30841/2708-8731.7.2022.272474.
Nowakowska A, Kwas K, Fornalczyk A, Wilczyński J, Szubert M. Correlation between endometriosis and selected allergic and autoimmune diseases and eating habits. Medicina (Kaunas). 2022;58(8):1038. doi: 10.3390/medicina58081038.
Beniuk VO, Altibaeva DM, Goncharenko VM, Kurochka VV. The role of immune mechanisms in the development of benign uterine pathology. Health Women. 2016;(5):30-2.
Nodler JL, Harris HR, Chavarro JE, Frazier AL, Missmer SA. Dairy consumption during adolescence and endometriosis risk. Am J Obstet Gynecol. 2020;222(3):257.e1-e16. doi: 10.1016/j.ajog.2019.09.010.
Kurochka VV, Benyuk VO, Manzhula LV. Immunohistochemical study of estrogen and progesterone receptors in ectopic and eutopic endometrium in adenomyosis and retrocervical endometriosis. Actual Probl Preventive Med. 2018;2(1):23-7.
Zervou MI, Vlachakis D, Papageorgiou L, Eliopoulos E, Goulielmos GN. Increased risk of rheumatoid arthritis in patients with endometriosis: genetic aspects. Rheumatology (Oxford). 2022;61(11):4252-62. doi: 10.1093/rheumatology/keac143.
Smolarz B, Szyłło K, Romanowicz H. Endometriosis: epidemiology, classification, pathogenesis, treatment and genetics (review of literature). Int J Mol Sci. 2021;22(19):10554. doi: 10.3390/ijms221910554.
Toczek J, Jastrzębska-Stojko Ż, Stojko R, Drosdzol-Cop A. Endometriosis: new perspective for the diagnosis of certain cytokines in women and adolescent girls, as well as the progression of disease outgrowth: a systematic review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(9):4726. doi: 10.3390/ijerph18094726.
Abramiuk M, Grywalska E, Małkowska P, Sierawska O, Hrynkiewicz R, Niedźwiedzka-Rystwej P. The role of the immune system in the development of endometriosis. Cells. 2022;11(13):2028. doi: 10.3390/cells11132028.
Leshchova O. Clinical aspects of adenomyosis in women of different age groups. Perinatol Reprod. 2024;4(2):64-9.
Yang F, Wu Y, Hockey R; International Endometriosis Genetics Consortium; Doust J, Mishra GD, et al. Evidence of shared genetic factors in the etiology of gastrointestinal disorders and endometriosis and clinical implications for disease management. Cell Rep Med. 2023;4(11):101250. doi: 10.1016/j.xcrm.2023.101250.
Zhang Y, Ma NY. Environmental risk factors for endometriosis: an umbrella review of a meta-analysis of 354 observational studies with over 5 million populations. Front Med (Lausanne). 2021;8:680833. doi: 10.3389/fmed.2021.680833.
Blass I, Sahar T, Shraibman A, Ofer D, Rappoport N, Linial M. Revisiting the risk factors for endometriosis: a machine learning approach. J Pers Med. 2022;12(7):1114. doi: 10.3390/jpm12071114.
Scherbyna M, Potapova L, Shcherbyna I, Mertsalova OV, Chekhunova A. Pathogenetic substantiation of optimization of diagnosis and treatment of adenomyosis. Coll Sci Works Assoc Obst Gynecol Ukr. 2024;54(2):51-8.
Shi JL, Zheng ZM, Chen M, Shen HH, Li MQ, Shao J. IL-17: an important pathogenic factor in endometriosis. Int J Med Sci. 2022;19(4):769-78. doi: 10.7150/ijms.71972.
Zaporozhan VM, Gladchuk IZ, Rozhkovska NM, Gaidarzhi KD. Deep endometriosis: A review of current recommendations and own data. Coll Sci Works Assoc Obstet Gynecol Ukr. 2022;50(2):26-36.
Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary and specialized medical care “Tactics of management of patients with genital endometriosis” [Internet]. 2016. Order No. 319; 2016 April 06. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/genitalnyj-endometrioz/.
Collie B, Troisi J, Lombardi M, Symes S, Richards S. The current applications of metabolomics in understanding endometriosis: a systematic review. Metabolites. 2025;15(1):50. doi: 10.3390/metabo15010050.
Yuzko OM, Tofan BYu. Prediction of pregnancy onset in the treatment of endometriosis associated infertility. Clin Experimental Pathol. 2022;21(2):65-9. doi: 10.24061/1727-4338.XXI.2.80.2022.11.
Konkov DG. Modern trends in the medical treatment of endometriosis. Health Ukr 21st century. 2023;547(11):35-6.
Leyendecker G, Bilgicyildirim A, Inacker M, Stalf T, Huppert P, Mall G, et al. Adenomyosis and endometriosis. Re-visiting their association and further insights into the mechanisms of auto-traumatisation. An MRI study. Arch Gynecol Obstet. 2015;291(4):917-32. doi: 10.1007/s00404-014-3437-8.
Tatarchuk TF, Kalugina LV, Danilova AO, Pavlova KS. An integrated approach to the treatment of pain syndrome in adenomyosis. Reprod Endocrinol. 2021;(3):53-60.
Beniuk V, Kurochka V, Susak K, Drupp Y, Bala O. Hormonal homeostasis in women of reproductive age with adenomyosis. Reprod Health Woman. 2022;(7):6-9. doi: 10.30841/2708-8731.7.2022.272463.
Carsote M, Terzea DC, Valea A, Gheorghisan-Galateanu AA. Abdominal wall endometriosis (a narrative review). Int J Med Sci. 2020;17(4):536-42. doi: 10.7150/ijms.38679.
Scherbyna MO, Chekhunova AO. Analysis of clinical and anamnestic data and premorbid background in adenomyosis. Actual Probl Pediatr Obstet Gynecol. 2020;(1):102-07. doi: 10.11603/24116-4944.2020.1.11493.