Аналіз досвіду лікарів у наданні перинатальної допомоги під час пандемії COVID-19
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В умовах пандемії опитування лікарів може надати важливу інформацію про їхній професійний досвід, труднощі та потреби, що, своєю чергою, здатне сприяти підвищенню ефективності акушерсько-перинатальної допомоги.
Мета дослідження: визначення детермінант, що впливають на сприйняття лікарями організації перинатальної допомоги в умовах пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. За допомогою розробленої анкети було опитано 70 лікарів акушерів-гінекологів. З них 30 надавали перинатальну допомогу на госпітальному етапі під час пандемії COVID-19 (1-ша група), 40 – на амбулаторному рівні (2-га група).
Результати. Опитування лікарів засвідчило, що переважна більшість респондентів (81,4%) відчула збільшення навантаження на робочому місці. Водночас підвищення оплати праці під час пандемії зафіксували лише 10,0% опитаних: серед них 16,7% – представники госпітального етапу, 5,0% – амбулаторного. Більшість лікарів (78,6%) повідомили про зростання кількості конфліктних ситуацій, причому частіше це відзначали фахівці амбулаторної ланки (82,5% проти 73,3%). Абсолютна більшість респондентів (91,4%) відзначила забезпечення особливих умов для пацієнток, інфікованих COVID-19, з метою запобігання поширенню інфекції: окремий час амбулаторного прийому (22,5%), окремі приміщення, окремий вхід. Дистанційні консультації (телефоном або в мережі Інтернет) частіше надавали лікарі на амбулаторному етапі (62,5%) і третина (36,7%) – на госпітальному. Понад половина респондентів вважала рівень інформаційного та нормативного забезпечення під час пандемії недостатнім, особливо серед лікарів амбулаторної ланки (80,0% проти 33,3%, р < 0,05). На госпітальному етапі було достовірно краще оснащення засобами індивідуального захисту: 60,0% опитаних лікарів оцінили забезпечення на рівні 70–100%, тоді як серед амбулаторних фахівців таку оцінку надали лише 15,5% (р < 0,05). Серед найчастіших пропозицій лікарів були: підвищення оплати праці медичного персоналу в умовах пандемії (80,0%), покращення матеріально-технічного забезпечення, удосконалення інформаційного та оперативного нормативного супроводу (78,6%), а також запровадження служби психологічної підтримки персоналу (71,4%).
Висновки. Надання перинатальної допомоги в період пандемії СОVID-19, за оцінками лікарів, загалом відбувалося на відносно достатньому рівні. Водночас було виявлено низку недоліків, усунення яких потенційно може сприяти підвищенню якості надання такої допомоги.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
World Health Organization. WHO Director-General’s remarks at the dia briefing on 2019-nCoV on 11 February 2020 [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: http://www.who.int/dg/speeches/detail/who-director-general-s-remarks-at-the-media-briefing-on-2019-ncov-on-11-february-2020.
Paterlini M. On the front lines of coronavirus: the Italian response to COVID-19. BMJ. 2020;368:m1065. doi: 10.1136/bmj.m1065.
Wilson AN, Ravaldi C, Scoullar MJL, Vogel JP, Szabo RA, Fisher JRW, et al. Caring for the carers: Ensuring the provision of quality maternity care during a global pandemic. Women Birth. 2021;34(3):206-09. doi: 10.1016/j.wombi.2020.03.011.
Hanley SJ, Jones AB, Oberman J, Baxter E, Sharkey D, Gray J, et al. Implementation of Public Health England infection prevention and control guidance in maternity units in response to the COVID-19 pandemic. J Hosp Infect. 2022;129:219-26. doi: 10.1016/j.jhin.2022.04.018.
Townsend R, Chmielewska B, Barratt I, Kalafat E, van der Meulen J, Gurol-Urganci I, et al. Global changes in maternity care provision during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. EClinicalMedicine. 2021;37:100947. doi: 10.1016/j.eclinm.2021.100947.
The Lancet. COVID-19: Protecting health-care workers. Lancet. 2020;395(10228):922. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30644-9.
Wu Z, McGoogan JM. Characteristics of and important lessons from the coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: Summary of a report of 72,314 cases from the Chinese Center for disease control and prevention. JAMA. 2020;323(13):1239-42. doi: 10.1001/jama.2020.2648.
World Health Organization. WHO Director general opening remarks at media briefing on COVID-19 [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: https://www.who.int/dg/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-media-briefing-on-covid-19---3-march-2020.
Dennis CL, Falah-Hassani K, Shiri R. Prevalence of antenatal and postnatal anxiety: systematic review and meta-analysis. Br J Psychiatry. 2017;210(5):315-23. doi: 10.1192/bjp.bp.116.187179.
Royal Australia and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists Statements and – COVID-19 [Internet]. Melbourne, Australia: RANZCOG; 2020. Available from: https://ranzcog.edu.au/statements-guidelines/covid-19-statement.
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. COVID-19 and Pregnancy Guidance [Internet]. United Kingdom: RCOG; 2020. Available from: https://www-preview.rcog.org.uk/for-the-public/browse-our-patient-information/covid-19-and-pregnancy/.
Ravaldi C, Levi M, Angeli E, Romeo G, Biffino M, Bonaiuti R, et al. Stillbirth and perinatal care: Are professionals trained to address parents’ needs? Midwifery. 2018;64:53-59. doi: 10.1016/j.midw.2018.05.008.
Dimitriu MCT, Pantea-Stoian A, Smaranda AC, Nica AA, Carap AC, Constantin VD, et al. Burnout syndrome in Romanian medical residents in time of the COVID-19 pandemic. Med Hypotheses. 2020;144:109972. doi: 10.1016/j.mehy.2020.109972.
National Center for PTSD. US Managing Healthcare workers’ stress associated with the COVID-19 Virus Washington DC [Internet]. USA: Department of Veterans Affairs; 2020. Available from: https://www.ptsd.va.gov/covid/COVID_healthcare_workers.asp.
Dyrbye LN, Varkey P, Boone SL, Satele DV, Sloan JA, Shanafelt TD. Physician satisfaction and burnout at different career stages. Mayo Clin Proc. 2013;88(12):1358-67. doi: 10.1016/j.mayocp.2013.07.016.
Zhang SX, Liu J, Jahanshahi AA, Nawaser K, Yousefi A, Li J, et al. At the height of the storm: Healthcare staff’s health conditions and job satisfaction and their associated predictors during the epidemic peak of COVID-19. Brain Behav Immun. 2020;87:144-6. doi: 10.1016/j.bbi.2020.05.010.
Ismail M, Joudeh A, Al-Dahshan A, Nur MA, Hamed El Aguizy F, Selim N. Primary healthcare physicians’ satisfaction towards work safety and personal protective equipment during the COVID-19 pandemic in Qatar: A cross-sectional study. Infect Dis Health. 2022;27(3):111-18. doi: 10.1016/j.idh.2021.12.002.
Kaminskiy VV, Zhdanovych OI, Savchuk RM, Kolomiichenko TV. Determinants of perinatal medical care at the ambulatory level in the conditions of the COVID-19 pandemic. Reprod Health Woman. 2024;(3):10-7.
Alrawashdeh HM, Al-Tammemi AB, Alzawahreh MK, Al-Tamimi A, Elkholy M, Al Sarireh F, et al. Occupational burnout and job satisfaction among physicians in times of COVID-19 crisis: a convergent parallel mixed-method study. BMC Public Health. 2021;21(1):811. doi: 10.1186/s12889-021-10897-4.
Oliveira GMM, Lemke VG, Paiva MSMO, Mariano GZ, Silva ERGA, Silva SCTFD, et al. Women Physicians: Burnout during the COVID-19 Pandemic in Brazil. Arq Bras Cardiol. 2022;119(2):307-16. doi: 10.36660/abc.20210938.
Akerstrom M, Wessberg A, Hadžibajramović E, Graner S, Carlsson Y, Andersson O, et al. Maintaining operability at a high personal cost – a mixed method study on maternal healthcare workers’ experiences during the COVID-19 pandemic. BMC Health Serv Res. 2025;25(1):173. doi: 10.1186/s12913-025-12337-0.
Savoia E, Argentini G, Gori D, Neri E, Piltch-Loeb R, Fantini MP. Factors associated with access and use of PPE during COVID-19: A cross-sectional study of Italian physicians. PLoS One. 2020;15(10):e0239024. doi: 10.1371/journal.pone.0239024.
Alhajri N, Simsekler MCE, Alfalasi B, Alhashmi M, AlGhatrif M, Balalaa N, et al. Physicians’ Attitudes Toward Telemedicine Consultations During the COVID-19 Pandemic: Cross-sectional Study. JMIR Med Inform. 2021;9(6):e29251. doi: 10.2196/29251.
Lapadula MC, Rolfs S, Szyld EG, Hallford G, Clark T, McCoy M, et al. Evaluating patients’ and neonatologists’ satisfaction with the use of telemedicine for neonatology prenatal consultations during the COVID-19 pandemic. Front Pediatr. 2021;9:642369. doi: 10.3389/fped.2021.642369.
Fadaizadeh L, Velayati F, Arab-Zozani M. Satisfaction of patients and physicians with telehealth services during the COVID-19 Pandemic: a systematic review and meta-analysis. Healthc Inform Res. 2024;30(3):206-23. doi: 10.4258/hir.2024.30.3.206.
Cai H, Tu B, Ma J, Chen L, Fu L, Jiang Y, et al. Psychological impact and coping strategies of frontline medical staff in Hunan between January and March 2020 during the outbreak of coronavirus disease 2019 (COVID-19) in Hubei, China. Med Sci Monit. 2020;26:e924171. doi: 10.12659/MSM.924171.