Психологічна безпека та репродуктивне здоров’я: комплексна модель підтримки жінок у воєнний час

Анотація

Репродуктивне здоров’я жінок у воєнний час є багатовимірним питанням, яке потребує міждисциплінарного підходу. Військове середовище загострює психологічні та фізичні проблеми, з якими стикаються жінки, посилюючи потребу в психологічній безпеці для підтримки власного репродуктивного здоров’я. Це дослідження має на меті продемонструвати концептуальну модель психологічної підтримки, адаптовану до унікальних потреб жінок під час збройного конфлікту.
Мета дослідження: розробка й обґрунтування концептуальної моделі психологічного супроводу жінок під час збройних конфліктів у контексті їхнього репродуктивного здоров’я та відчуття психологічної безпеки.
Матеріали та методи. Проведено емпіричне дослідження в період із травня по листопад 2024 р. за допомогою онлайн-опитування. Усі респонденти надали інформовану згоду на участь у дослідженні, що забезпечило дотримання необхідних етичних норм. В емпіричній частині дослідження взяли участь 624 жінки. Вибірку склали жінки, які проживають у власних домівках у Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Вінницькій та Львівській областях України, а також жінки, які були вимушено переміщені та перебувають у таких європейських країнах, як Німеччина, Польща, Чехія, Норвегія, Словаччина та Австрія. Вік учасниць дослідження становив 22–45 років. 312 жінок проживали в Україні на момент дослідження, а ще 312 перебували за кордоном, що становить 50%/50%. Більшість учасниць загальної вибірки були молодими матерями. Серед жінок, які залишилися в Україні, 60% були працевлаштованими, тоді як серед тих, хто перебував за кордоном на момент дослідження, працювали лише 10%. Під час дослідження використовувалися такі інструменти психологічної оцінки: шкала стійкості Мадді (в адаптації Леонтьєва і Рассказової); методика оцінки нервово-психічної стійкості Рибнікова «Прогноз-2»; шкала схильності до ризику Шуберта; опитувальник локусу контролю Роттера; шкала основних переконань Яноффа-Булмана; методика «Діагностика психологічної безпеки». Статистичний аналіз та обробку даних здійснювали за допомогою стандартних пакетів комп’ютерних програм, зокрема інструментів «Аналіз даних» у Microsoft Excel для Windows 2007 та програмного забезпечення IBM SPSS. Розраховані статистичні параметри включали середнє арифметичне (M), стандартну помилку середнього (m) і рівень значущості для відмінностей (p). Достовірність отриманих даних оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента, рівень значущості вважався достовірним при p ≤ 0,05 (95% довірчий інтервал). Цей комплексний методологічний і статистичний підхід забезпечив надійний аналіз і підвищив надійність результатів дослідження. Статистичний аналіз, включаючи застосування коефіцієнта кореляції (r) Пірсона та тесту Крускала – Уолліса, проводився за допомогою IBM SPSS Statistics. Якісний компонент дослідження включав напівструктуровані інтерв’ю для вивчення особистих наративів та індивідуальних детермінант психологічної безпеки.
Результати. Емпіричний аналіз не виявив статистично значущих відмінностей у загальному рівні психологічної безпеки між жінками, які залишилися в Україні, та тими, хто мігрував (p > 0,05). Проте якісні результати вказують на наявність різноманітних особистісних та ситуаційних факторів, що впливають на відчуття психологічної безпеки. Під час дослідження було виокремлено три основні детермінанти психологічної безпеки: локус контролю, психологічна стійкість і прийняття ризику. Ці висновки було інтегровано в концептуальну модель, розроблену з метою підвищення психологічної безпеки та вирішення унікальних потреб жінок на основі їхніх психологічних особливостей.
Висновки. Запропонована концептуальна модель психологічної підтримки жінок у воєнний час наголошує на відновленні психологічної безпеки шляхом цілеспрямованого впливу на особистісні детермінанти відчуття психологічної безпеки, як-от стійкість, локус контролю та прийняття ризику. Розуміння репродуктивного здоров’я розглядається як продовження психоемоційного стану, пов’язаного з відчуттям психологічної безпеки. Розроблена модель ґрунтується на результатах емпіричного дослідження відчуття психологічної безпеки у жінок, які залишилися в Україні, та тих, хто був змушений переїхати до країн Європи. Основна увага приділяється відновленню відчуття психологічної безпеки жінок на основі ключових особистісних детермінант (локус контролю, психічна стійкість, прийняття ризику). Наголошується на необхідності міждисциплінарної співпраці – залучення фахівців із різних галузей для забезпечення комплексної допомоги жінкам щодо збереження їхнього репродуктивного здоров’я. Модель підкреслює важливість мультидисциплінарного підходу із залученням експертів із психології, охорони здоров’я та соціальних служб для надання всебічної психологічної допомоги, зокрема за допомогою онлайн-консультацій, залежно від контексту та з урахуванням досягнень сучасності. Подальші дослідження мають бути зосереджені на репродуктивному здоров’ї жінок під час війни з акцентом на вивченні взаємозв’язку між відчуттям психологічної безпеки та репродуктивним здоров’ям жінки в умовах стресу, спричиненого війною.