Персоналізована стратифікація ризику прееклампсії у першовагітних: аналіз ретроспективних даних та математичне моделювання
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Пренатальне прогнозування є важливим етапом ведення вагітності, спрямованим на персоналізовану стратифікацію ризику ускладнень і покращення перинатальних наслідків. Використання багатофакторного аналізу та математичного моделювання дозволяє створити ефективні алгоритми прогнозування прееклампсії у першовагітних, що сприяє покращенню диференційованого підходу до ведення вагітності.
Мета дослідження: розробка математичної прогностичної моделі персоналізованого розрахунку ризику розвитку прееклампсії у першовагітних жінок шляхом аналізу ретроспективних даних і визначення найбільш значущих анамнестичних та біофізичних предикторів.
Матеріали та методи. Ретроспективне когортне дослідження проведено на клінічній базі кафедри акушерства і гінекології № 3 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця – КНП «Київський міський пологовий будинок № 3» – у період 2018–2023 рр. В аналіз включено дані 140 першовагітних жінок, з яких у 88 (62,9%) зареєстровано випадки прееклампсії, а у 52 (37,1%) – відсутність цього ускладнення.
Результати. Проведено персоналізований аналіз зв’язку між розвитком прееклампсії та потенційними факторами ризику. Виявлено 13 ознак, що асоціюються з підвищеним ризиком розвитку прееклампсії: вік менархе, надлишкова маса тіла, захворювання серцево-судинної системи, цукровий діабет, перенесений COVID-19, варикозне розширення вен, порушення менструального циклу, запальні захворювання органів малого таза, кісти яєчників, загрозливе невиношування, гіперплазія плаценти, кісти плаценти та високорезистентний кровотік у маткових артеріях. На основі багатофакторного аналізу методом логістичної регресії розроблено прогностичну модель ризику прееклампсії.
Висновки. Визначено персоналізовані фактори ризику розвитку прееклампсії у першовагітних. Побудована модель дає змогу прогнозувати ризик виникнення прееклампсії з чутливістю 71,6% (95% довірчий інтервал (ДІ) [61,0–80,7]) та специфічністю 78,8% (95% ДІ [65,3–88,9]).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Abalos E, Cuesta C, Carroli G, Qureshi Z, Widmer M, Vogel JP, et al. Pre-eclampsia, eclampsia and adverse maternal and perinatal outcomes: A secondary analysis of the World Health Organization Multicountry Survey on Maternal and Newborn Health. BJOG. 2014;121(1):14-24. doi: 10.1111/1471-0528.12629.
Hoffman MK. The great obstetrical syndromes and the placenta. BJOG. 2023;130(3):8-15. doi: 10.1111/1471-0528.17613.
Ford JB, Schemann K, Patterson JA, Morris J, Herbert RD, Roberts CL. Triggers for preeclampsia onset: A case-crossover study. Paediatr Perinat Epidemiol. 2016;30(6):555-62. doi: 10.1111/ppe.12316.
Paré E, Parry S, McElrath TF, Pucci D, Newton A, Lim KH. Clinical risk factors for preeclampsia in the 21st century. Obstet Gynecol. 2014;124(4):763-70. doi: 10.1097/AOG.0000000000000451.
Reddy M, Rolnik DL. Preventing pre-eclampsia and its complications. The Continuous Textbook of Women’s Medicine Series – Obstetrics Module, Volume 2: Health and risk in pregnancy and childbirth [Internet]. In: Hanson C, Vousden N, editors. Glob Libr Women’s Med. 2022. doi: 10.3843/GLOWM.416343.
World Health Organization. WHO recommendation: Prevention and treatment of pre-eclampsia and eclampsia [Internet]. Geneva: WHO; 2011. 38 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241548335.