Соціально-психологічні аспекти військової агресії в Україні: у фокусі – репродуктивне здоров’я жінок

Анотація

В оглядовій статті проведено аналіз вітчизняних та закордонних наукових досліджень щодо впливу соціально-психологічних аспектів військової агресії в Україні на репродуктивне здоров’я жінок. Актуальність цієї проблеми досліджується з початку агресії у 2014 році на сході України та в Криму, коли вперше з’явився абсолютно новий прошарок населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО) з цих регіонів. Повномасштабне вторгнення в Україну, яке триває з лютого 2022 року, продовжує руйнувати життя цивільних людей і інфраструктуру, що призводить до масштабної внутрішньої міграції та вимушеного виїзду населення за межі країни. Критичність гуманітарної катастрофи підтверджується тим фактом, що на початок 2025 року 12,7 млн людей потребують гуманітарної допомоги, а військова агресія стала найбільшою в Європі. За різними даними, від 8 до 10 млн українців були змушені покинути свої домівки, зокрема 3,7 млн стали ВПО, більшість з яких становлять жінки та діти.
Аналіз закордонних та вітчизняних наукових публікацій свідчить про те, що наслідками впливу травматичних подій у період війни є симптоми тривоги, депресії, посттравматичного стресового розладу, які зумовлені зміною звичних умов життя, перманентною невизначеністю, загрозою особистій безпеці та безпеці рідних, втратою близьких людей тощо. Наведені дані підтверджують, що найбільш вразливою категорією до впливу травматичних подій та їх наслідків у період бойових дій є вагітні, на яких фактор війни може чинити критичний вплив, підвищуючи ризик несприятливих акушерських і перинатальних ускладнень. Припинення дії такого потужного стресового чинника на організм, як війна, є неможливим до моменту її завершення – незалежно від того, чи йдеться про жінку, яка залишається у місці постійного проживання, переїхала до більш безпечного регіону країни чи стала біженкою за кордоном. Такий погляд на проблему підтверджує необхідність комплексного підходу до діагностики психологічних порушень у вагітних та обумовлює нагальну потребу в розробці індивідуальних програм медико-психологічного супроводу жінок під час вагітності в умовах війни.