Якість життя та психоемоційний стан вагітних із гіперпроліферативними захворюваннями матки в динаміці обстеження за період 2018–2024 рр.

Анотація

Якість життя (ЯЖ) є показником, що широко використовується в усьому світі для оцінки фізичного, психічного та соціального стану здоров’я людини, що має особливе значення для майбутньої матері. Під час вагітності ЯЖ найбільше обговорюється в контексті фізичного здоров’я. Однак це не применшує важливості психологічного стану та соціальних відносин у вагітних.
Мета дослідження: аналіз ЯЖ та психоемоційного стану вагітних із гіперпроліферативними захворюваннями матки (ГПЗМ).
Матеріали та методи. Шляхом анкетування упродовж 2018–2024 рр. було обстежено 680 вагітних із ГПЗМ, які перебували під наглядом та народжували у відділенні гнійно-запальних захворювань в акушерстві, проходили лікування та обстеження у відділенні реабілітації репродуктивної функції жінок або в жіночій консультації ДУ «Все-
український центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України». До основної групи (ОГ) увійшли 517 вагітних із поєднаними формами ГПЗМ, зокрема ендометріозом матки (аденоміозом), лейоміомою матки (ЛМ), перенесеними до вагітності поліпами ендометрія та/або залозистою гіперплазією ендометрія. До групи порівняння (ГП) увійшли 82 вагітні без ГПЗМ (відсутні аденоміоз, ЛМ, перенесені до вагітності поліпи ендометрія та/або залозиста гіперплазія ендометрія). Контрольну групу (КГ) склала 81 вагітна без ГПЗМ (відсутні аденоміоз, ЛМ, перенесені до вагітності поліпи ендометрія та/або залозиста гіперплазія ендометрія) та ускладнень вагітності. Дослідження було проспективним, когортним, рандомізованим. Використовувалися психометричні методи дослідження, зокрема оцінювання ЯЖ, пов’язаної зі здоров’ям, здійснювали за допомогою опитувальника MOS SF-36 (Medical Outcomes Study Short Form) та за шкалою оцінки ЯЖ (О. С. Чабан), а також визначали психосоматичні розлади за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS).
Результати. Показники ЯЖ у вагітних із ГПЗМ суттєво відрізнялися від показників у здорових жінок та вагітних без ГПЗМ, що свідчить про негативні зміни як фізичного компонента здоров’я, так і ментального здоров’я, особливо через такі параметри ЯЖ, як рольове емоційне функціонування та життєва активність. Після 2022 р. 82% вагітних ОГ на запитання «Чи сильно ви нервували?» відповіли «Більшу частину часу» (до 2022 р. – 39%), а 76% на запитання «Чи відчували ви занепад духу або депресію?» – «Весь час» (до 2022 р. – 27%). У 14% вагітних із ГПЗМ виявлено низький рівень ЯЖ, що свідчить про незадоволеність своїм життям, наявність значних проблем і таких, що складно розв’язуються, відсутність радості від життя, яке сприймається як тяжка боротьба з невизначеним і переважно негативним майбутнім. Цей показник у 2,3 раза перевищує аналогічний у КГ (p < 0,05) і на 3% – у ГП.
Висновки. У вагітних із ГПЗМ (ЛМ, аденоміозом, перенесеними до вагітності поліпами ендометрія та/або гіперплазією ендометрія) особливо зниженими є такі показники ЯЖ, як психологічне здоров’я (за шкалою SF-36), рольове емоційне функціонування та життєва активність.