Відновлення мікробіоценозу піхви – обов’язкова складова комплексу лікувально-профілактичних заходів у жінок, які виношують вагітність в умовах воєнного стану

Анотація

Відновлення мікробіоценозу піхви є обов’язковою складовою комплексу лікувально-профілактичних заходів у жінок, які виношують вагітність в умовах воєнного стану.
Мета дослідження: вивчення ролі синбіотиків у лікуванні порушень мікробіоценозу піхви під час вагітності у військовослужбовиць і тимчасово переміщених жінок в умовах воєнного стану.
Матеріали та методи. Проведено обстеження та лікування 96 вагітних віком від 19 до 44 років із діагнозами вагініт і вагіноз у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Учасниці дослідження були розподілені на три групи: І група – 31 вагітна військовослужбовиця; ІІ група – 33 вагітні жінки-переселенки із зон бойових дій (Запорізька, Херсонська, Харківська, Донецька та Луганська області); ІІІ група – 32 вагітні, які проживають у м. Києві та Київській області й не служать у Збройних силах України (ЗСУ). Для лікування вагініту та вагінозу у вагітних усіх трьох груп відповідно до виявлених збудників протягом 10 днів інтравагінально застосовувався препарат, який містить: орнідазолу – 500 мг, неоміцину сульфату – 100 мг, ністатину – 100 000 МО, преднізолону – 3 мг. Крім того, вагітним І та ІІ груп для корекції порушень мікрофлори піхви до схеми лікування включався синбіотик – препарат, що містить комбінацію пробіотиків і пребіотиків.
Результати. Під час обстеження вагітних нормальні показники pH піхви були виявлені лише в 3 (9,7%) жінок І групи та 4 (12,1%) учасниць ІІ групи, що зумовило необхідність обов’язкового включення синбіотика до схем лікування.
Мікроскопічне дослідження виявило високу грибково-бактеріальну контамінацію мікрофлори піхв у жінок І та ІІ груп, а саме:
– грампозитивна флора (палички – у 14 (45,2%) випадках І групи та 16 (48,5%) ІІ групи; коки – у 12 (38,7%) та 14 (42,4%) відповідно);
– грамнегативна флора (палички – у 10 (32,2%) та 12 (36,4%); коки – у 14 (45,2%) та 13 (39,4%);
– позаклітинні диплококи – у 9 (29,0%) та 12 (36,4%);
– «ключові» клітини – у 9 (29,0%) та 10 (30,3%);
– гриби роду Candida – у 23 (74,2%) та 20 (60,6%) учасниць відповідно.
Отримані результати молекулярної діагностики підтвердили дані мікроскопії: Gardnerella vaginalis виявлена в 9 (29,0%) та 11 (30,3%) жінок І та ІІ груп, Atopobium vaginae – у 5 (16,1%) та 6 (18,2%), Mobiluncus spp. – у 7 (22,6%) та 6 (18,2%) учасниць відповідно.
Висновки. Дослідження стану мікробіоценозу піхви та подальше лікування вагініту й вагінозу у вагітних продемонструвало, що нормалізація pH піхви після лікування була значно кращою у вагітних військовослужбовиць і жінок-переселенок, у схемах лікування яких, окрім вагінальних таблеток з орнідазолом, неоміцину сульфатом, ністатином, преднізолоном, застосовувався синбіотик – у 90,3% та у 90,9% пацієнток відповідно. У ІІІ групі (мешканки м. Києва та Київської області, які не служать у ЗСУ) нормалізація pH піхви спостерігалася лише в 65,6% пацієнток.
Дані молекулярної діагностики за групами до і після лікування вагініту та вагінозу свідчать, що у вагітних військовослужбовиць і жінок-переселенок корисна мікрофлора Lactobacillus spp. відновилася значно ефективніше – з 9,7 до 93,6% у жінок І групи та з 12,1 до 93,9% у ІІ групі, ніж у вагітних ІІІ групи – з 46,9 до 68,8%. Патогенна мікрофлора (Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae, Mobiluncus spp., Bacteroides fragilis, Megasphaera type 1) не виявлялася після лікування в жодній із груп.
Застосування препарату нового покоління – синбіотика, що поєднує пробіотик і пребіотик, відкриває нові можливості для ефективного лікування вагініту і вагінозу піхви у вагітних, зокрема військовослужбовиць і тимчасово переміщених жінок.