Особливості гормонального та метаболічного гомеостазу в жінок репродуктивного віку з функціональними кістами яєчника
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В останні роки відзначається збільшення частоти функціональних кіст яєчників (ФКЯ), що пояснюють як впливом зовнішніх і внутрішніх факторів (шкідливі звички, екологія, ендокринні захворювання, ожиріння, дефіцит вітаміну D, психічні, фізичні стреси), так і загальним зростанням гінекологічної захворюваності в жінок різного віку. Наразі немає єдиної думки щодо механізму утворення ФКЯ, дискутуються питання взаємозв’язку ФКЯ із фертильністю та оваріальним резервом. З’являються повідомлення, що в молодих жінок із рецидивними фолікулярними кістами та менструальними порушеннями виявляється низький рівень антимюллерового гормону (АМГ). Однак на сьогодні недостатньо досліджень щодо взаємозв’язку ФКЯ із порушеннями репродуктивного здоров’я, стану гормонального і метаболічного гомеостазу в цієї категорії жінок, залишаються дискутабельними питання щодо необхідності та обсягу терапевтичних заходів для пацієнток із ФКЯ.
Мета дослідження: вивчити особливості гормонального і метаболічного гомеостазу в жінок із ФКЯ.
Матеріали та методи. У дослідження були залучені 110 жінок репродуктивного віку (від 19 до 44 років) із ФКЯ. Комплексне обстеження передбачало проведення клініко-антропометричного дослідження, трансвагінального ультразвукового дослідження (УЗД) на 5–7-й день менструального циклу (МЦ), визначення рівнів гонадотропних (фолікулостимулювальний (ФСГ), лютеїнізувальний (ЛГ), пролактин) гормонів, стероїдних гормонів яєчника (естрадіол, індекс вільного тесто-
стерону, прогестерон), тиреотропного гормону та титру антитіл до тиропероксидази, АМГ та 25(ОН)D у сироватці крові.
Результати. ФКЯ були виявлені в 17,3% жінок, які не відзначали жодних скарг, у 39,1% пацієнток із безпліддям, у 28,2% із порушеннями МЦ та в 15,5% із тазовим больовим синдромом.
Рецидиви ФКЯ мали місце в 36,7% пацієнток із фолікулярними кістами та в 38,0% із кістами жовтого тіла. Раннє менархе частіше спостерігалось у жінок із фолікулярними кістами, водночас вірогідно частіше (порівняно з контрольною групою) в пацієнток основних груп реєструвалося пізнє (після 15 років) менархе. Порушення менструальної функції мали місце в 40,65% пацієнток із ФКЯ. У 21,4% жінок із ФКЯ виявлявся тяжкий дефіцит вітаміну D (середній рівень 25(ОН)D 6,5 ± 3,4 нг/мл).
Рівні АМГ в пацієнток із фолікулярними кістами яєчників, які перенесли операції на яєчниках або з рецидивами ФКЯ, були вірогідно нижчими за показники контрольної групи. У 15,0% пацієнток із фолікулярними кістами на тлі аутоімунного тиреоїдиту діагностовано субклінічний гіпотиреоз. Аналіз гормонального балансу пацієнток із ФКЯ показав неоднорідність і різну спрямованість змін рівнів гонадотропних і стероїдних гормонів.
Висновки. Порушення менструальної функції виявляються в 43,3% пацієнток із фолікулярними кістами яєчників та в 38,0% – з кістами жовтого тіла. У пацієнток із фолікулярними кістами яєчників переважають нерегулярні менструації (33,3%), вторинна аменорея (11,7%), тяжкі менструальні кровотечі (8,3%), а для пацієнток із кістами жовтого тіла більш притаманні нерегулярні менструації (22,0%) і тривалі менструальні кровотечі (30,0%).
У пацієнток із фолікулярними кістами яєчників зафіксовано вірогідне підвищення рівня ФСГ при зниженому рівні ЛГ у сироватці крові на 3–4-й день МЦ порівняно з контрольною групою (р = 0,00001), а співвідношення ЛГ/ФСГ становить 0,6 при 1,25 у контрольній групі. У пацієнток із кістами жовтого тіла вірогідні відмінності рівнів ФСГ і ЛГ від показників контрольної групи не виявлено. У 60% пацієнток із ФКЯ виявляється підвищення рівнів пролактину до 35 нг/мл у сироватці крові.
Несприятливим є переважання (43,8 ± 7,3%) у пацієнток із ФКЯ нестачі вітаміну D (середній рівень 25(ОН)D 15,2 ± 4,1 нг/мл) та тяжкого (21,4 ± 5,2%) дефіциту вітаміну D (середній рівень 25(ОН)D 6,5 ± 3,4 нг/мл).
У пацієнток із ФКЯ без операційних втручань на яєчниках в анамнезі рівні АМГ у сироватці крові вірогідно не відрізнялися від показників контрольної групи (5,3 ± 0,6 нг/мл), водночас у пацієнток, які перенесли операції на яєчниках (2,2 ± 0,3 нг/мл) або мали рецидиви ФКЯ, рівні АМГ були вірогідно нижчими (3,1 ± 0,2 нг/мл).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Tatarchuk TF, Kosei NV, Zanko OV, Okolokh OH. The role of relative hyperprolactinemia in the genesis of the оvarian follicular cysts development. Reprod Endocrinol. 2020;(53):23-9. doi: 10.18370/2309-4117.202053.23-29.
Al Zahidy ZA. Causes and management of ovarian cysts. Egyp J Hospital Med. 2018;70(10):1818-22. doi: 10.12816/0044759.
Bacanakgil BH, İlhan G, Ohanoğlu K. Effects of vitamin D supplementation on ovarian reserve markers in infertile women with diminished ovarian reserve. Medicine (Baltimore). 2022;101(6):e28796. doi: 10.1097/MD.0000000000028796.
Biggs WS, Marks ST. Diagnosis and Management of Adnexal Masses. Am Fam Physician. 2016;93(8):676-81.
Boyko AV. Risk factors of development of cysts and benign tumors of ovaries at women of genesial age. Health Women. 2019;(6):68-70. doi: 10.15574/HW.2019.142.68.
Dewailly D, Andersen CY, Balen A, Broekmans F, Dilaver N, Fanchin R, et al. The physiology and clinical utility of anti-Mullerian hormone in women. Hum Reprod Update. 2014;20(3):370-85. doi: 10.1093/humupd/dmt062.
Fichera M, Török P, Tesarik J, Della CL, Rizzo G, Garzon S, et al. Vitamin D, reproductive disorders and assisted reproduction: Evidences and perspectives. Int J Food Sci Nutr. 2020;71(3):276-85. doi: 10.1080/09637486.2019.1661978.
Gerasimova TV. Optimization of diagnostics and treatment of functional ovarian cysts. Reprod Endocrinol. 2015;25(5):14-20. doi: 10.18370/2309-4117.2015.25.14-20.
Grygorieva NV, Tronko MD, Kovalenko VM, Komisarenko SV, Tatarchuk TF, Dedukh NV, et al. Diagnosis, prevention and treatment of vitamin D deficiency in adults. Pain, Joints, Spine. 2023;13(2):60-76. doi: 10.22141/pjs.13.2.2023.368.
Grimes DA, Jones LB, Lopez LM, Schulz KF. Oral contraceptives for functional ovarian cysts. Cochrane Database Syst Rev. 2014;2014(4):CD006134. doi: 10.1002/14651858.CD006134.pub5.
Henes M, Engler T, Taran FA, Brucker S, Rall K, Janz B, et al. Ovarian cyst removal influences ovarian reserve dependent on histology, size and type of operation. Womens Health (Lond). 2018;14:1745506518778992. doi: 10.1177/1745506518778992.
Holt VL, Cushing-Haugen KL, Daling JR. Risk of functional ovarian cyst: effects of smoking and marijuana use according to body mass index. Am J Epidemiol. 2005;161(6):520-5. doi: 10.1093/aje/kwi080.
Ji H, Su Y, Zhang M, Li X, Li X, Ding H, et al. Functional ovarian cysts in artificial frozen-thawed embryo transfer cycles with depot gonadotropin-releasing hormone agonist. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:828993. doi: 10.3389/fendo.2022.828993.
Jin J, Ruan X, Hua L, Mueck AO. Prevalence of diminished ovarian reserve in Chinese women with follicular cysts and menstrual disorders. Gynecol Endocrinol. 2023;39(1):2250004. doi: 10.1080/09513590.2023.2250004.
Karimi E, Arab A, Rafiee M, Amani R. A systematic review and meta-analysis of the association between vitamin D and ovarian reserve. Sci Rep. 2021;11(1):16005. doi: 10.1038/s41598-021-95481-x.
Khurana M. Vitamin D and female reproductive health: A review of molecular mechanisms and clinical implications. Reprod Health J. 2021;18(1):123-34. doi: 10.1186/s12978-021-01041-7.
Łagowska K. The Relationship between Vitamin D status and the menstrual cycle in young women: A preliminary study. Nutrients. 2018;10(11):1729. doi: 10.3390/nu10111729.
Lind T, Hammarström M, Lampic C, Rodriguez-Wallberg K. Anti-Müllerian hormone reduction after ovarian cyst surgery is dependent on the histological cyst type and preoperative anti-Müllerian hormone levels. Acta Obstet Gynecol Scand. 2015;94(2):183-90. doi: 10.1111/aogs.12526.
Moolhuijsen LME, Visser JA. Anti-Müllerian hormone and ovarian reserve: Update on assessing ovarian function. J Clin Endocrinol Metab. 2020;105(11):3361-73. doi: 10.1210/clinem/dgaa513.
Moridi I, Chen A, Tal O, Tal R. The association between vitamin D and anti-Müllerian hormone: A systematic review and meta-analysis. Nutrients. 2020;12(6):1567. doi: 10.3390/nu12061567.
Neelgund S. A retrospective study of ovarian cysts. Int J Reprod Contracept Obstet Gynecol. 2016;5(6):1969-73.
Pyrohova V, Ferents M. Clinical and anamnestic characteristics of patients with functional ovarian cysts (Retrospective study). Reprod Health Woman. 2024;(7):60-4. doi: 10.30841/2708-8731.7.2024.315440.
Qureshi N, Adnan A, Memon F. Histological pattern of ovarian tumors in reproductive age groups. Indo Am J P Sci. 2017;4(3):587-92.
Bourdon M, Santulli P, Kateb F, Marcellin L, Bertho G, Chapron C, et al. Association between vitamin D deficiency and reduced ovarian reserve: Implications for fertility. Fertil Steril. 2021;116(1):243-54. doi: 10.1016/j.fertnstert.2021.02.031.
Shahabifar R, Abolmolouki M, Karamimanesh M, Raeesi R. Evaluation of the relationship between type and amount of fat consumption in the diet and functional ovarian cysts in females of reproductive age. Am J Biomed Sci Res. 2023;20(2):244-50. doi: 10.34297/AJBSR.2023.20.002698.
Shapoval OS. Clinical and sonological features of tumor-like formations of the ovaries in women of reproductive age. Health Women. 2016;107(1):137-41.
Shrikhande L, Shrikhande B, Shrikhande A. AMH and Its Clinical Implications. J Obstet Gynaecol India. 2020;70(5):337-41. doi: 10.1007/s13224-020-01362-0.
Tresa A, Rema P, Suchetha S, Dinesh D, Sivaranjith J, Nath AG. Hypothyroidism presenting as ovarian cysts-a case series. Indian J Surg Oncol. 2021;12(2):343-7. doi: 10.1007/s13193-020-01263-8.