Повний генітальний пролапс, ускладнений гострим порушенням функції тазових органів (клінічний випадок)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Рівень поширеності генітального пролапсу (ГП) у світі значно варіює залежно від того, чи підтверджується його наявність симптомами та об’єктивним оглядом органів малого таза, і становить від 20 до 60%. Основними факторами ризику розвитку ГП є старший вік жінки, вагінальні пологи (особливо інструментальні), народження дитини з великою масою тіла, паритет, важка фізична праця та ожиріння.
Мета публікації: аналіз рідкісного клінічного випадку повного ускладненого ГП з гострим порушенням функції тазових органів, вираженим набряком і порушенням трофіки слизової оболонки піхви.
Пацієнтка госпіталізована до гінекологічного відділення клінічної бази кафедри акушерства і гінекології № 1 із наявністю пухлиноподібного утворення, що випинало за межі вульварного кільця впродовж 2 років. Жінка скаржилася на ниючий біль у попереку й нижній частині живота, затримку сечовипускання, порушення дефекації та підвищення температури тіла до 38 °C.
У гінекологічному відділенні під внутрішньовенним знеболенням здійснено репозицію защемленої тазової кили, катетеризацію сечового міхура, а також проведено клініко-лабораторне обстеження, ультразвукове дослідження та консультацію профільних спеціалістів. З огляду на гострий запальний процес пухлиноподібного утворення, значний набряк, гіпертермію та загострення хронічного пієлонефриту прийнято рішення про проведення консервативного лікування для підготовки до хірургічної корекції ГП.
Протягом 3 тижнів пацієнтка отримувала антибактеріальну, протизапальну та місцеву терапію, що сприяло покращенню загального стану пацієнтки, зменшенню набряку, нормалізації температури тіла та відновленню біоценозу піхви. Це створило умови для проведення хірургічної корекції повного ГП за 10-етапною методикою M. Stark і спів-
авторів (2022) із нашою модифікацією, що передбачала застосування сучасних енергетичних технологій, зокрема монополярного радіохвильового скальпеля та аргоноплазмової коагуляції тканин. Операція включала тотальну вагінальну гістеректомію з видаленням придатків матки. Післяопераційний період відбувався без ускладнень. Післяопераційна репарація тканин – per primam. Пацієнтку виписано під нагляд сімейного лікаря з рекомендаціями щодо здорового способу життя та дотримання гігієнічних заходів.
Висновки. Успішне лікування випадку повного ГП із защемленням тазової кили й порушенням функції тазових органів стало можливим завдяки правильно обраному двоетапному підходу: початковому проведенню репозиції кили, антибактеріальній, протизапальній та місцевій терапії, а згодом – виконанню хірургічної корекції.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Haylen BT, Maher CF, Barber MD, Camargo S, Dandolu V, Digesu A, et al. An International Urogynecological Association (IUGA) / International Continence Society (ICS) joint report on the terminology for female pelvic organ prolapse (POP). Int Urogynecol J. 2016;27(2):165-94. doi: 10.1007/s00192-015-2932-1.
Brown HW, Hegde A, Huebner M, Neels H, Barnes HC, Marquini GV, et al. International urogynecology consultation chapter 1 committee 2: Epidemiology of pelvic organ prolapse: prevalence, incidence, natural history, and service needs. Int Urogynecol J. 2022;33(2):173-87. doi: 10.1007/s00192-021-05018-z.
Shek KL, Dietz HP. Assessment of pelvic organ prolapse: a review. Ultrasound Obstet Gynecol. 2016;48(6):681-92. doi: 10.1002/uog.15881.
Akeel NY, Gurland B, Hull T. Pelvic Floor Disorders Related to Urology and Gynecology. In: Beck D, Steele S, Wexner S, editors. Fundamentals of Anorectal Surgery. Springer, Cham; 2019, p. 571-82. doi: 10.1007/978-3-319-65966-4_31.
Belayneh T, Gebeyehu A, Adefris M, Rortveit G, Awoke T. Pelvic organ prolapse in Northwest Ethiopia: A population-based study. Int Urogynecol J. 2020;31(9):1873-81. doi: 10.1007/s00192-019-04196-1.
Deprest JA, Cartwright R, Dietz HP, Brito LGO, Koch M, Allen-Brady K, et al. International Urogynecological Consultation (IUC): Pathophysiology of pelvic organ prolapse (POP). Int Urogynecol J. 2022;33(7):1699-710. doi: 10.1007/s00192-022-05081-0.
Masenga GG, Shayo BC, Rasch V. Prevalence and risk factors for pelvic organ prolapse in Kilimanjaro, Tanzania: A population based study in Tanzanian rural community. PLoS One. 2018;13(4):e0195910. doi: 10.1371/journal.pone.0195910.
Zeiger BB, da Silva Carramão S, Del Roy CA, da Silva TT, Hwang SM, et al. Vaginal pessary in advanced pelvic organ prolapse: Impact on quality of life. Int Urogynecol J. 2022;33(7):2013-20. doi: 10.1007/s00192-021-05002-7.
Tim S, Mazur-Bialy AI. The most common functional disorders and factors affecting female pelvic floor. Life (Basel). 2021;11(12):1397. doi: 10.3390/life11121397.
Sun Z, Zhu L, Xu T, Shi X, Lang J. Effects of preoperative vaginal estrogen therapy for the incidence of mesh complication after pelvic organ prolapse surgery in postmenopausal women: Is it helpful or a myth? A 1-year randomized controlled trial. Menopause. 2016;23(7):740-8. doi: 10.1097/GME.0000000000000614.
Cadish LA, West EH, Sisto J, Longoria T, Bebchuk JD, Whitcomb EL. Preoperative vaginal estrogen and midurethral sling exposure: A retrospective cohort study. Int Urogynecol J. 2016;27(3):413-7. doi: 10.1007/s00192-015-2810-x.
Deffieux X, Perrouin-Verbe MA, Campagne-Loiseau S, Donon L, Levesque A, Rigaud J, et al. Diagnosis and management of complications following pelvic organ prolapse surgery using a synthetic mesh: French national guidelines for clinical practice. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2024;294:170-9. doi: 10.1016/j.ejogrb.2024.01.015.
Carroll L, O’ Sullivan C, Doody C, Perrotta C, Fullen B. Pelvic organ prolapse: The lived experience. PLoS One. 2022;17(11):e0276788. doi: 10.1371/journal.pone.0276788.
American College of Obstetricians and Gynecologists and the American Urogynecologic Society; INTERIM UPDATE: This Practice bulletin is updated as highlighted to reflect the US Food and Drug Administration order to stop the sale of transvaginal synthetic mesh products for the repair of pelvic organ prolapse. Pelvic Organ Prolapse. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2019;25(6):397-408. doi: 10.1097/SPV.0000000000000794.
Siddique M, Ingraham C, Kudish B, Iglesia CB, Polland A. Hydronephrosis Associated With Pelvic Organ Prolapse: A systematic review. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2020;26(3):212-8. doi: 10.1097/SPV.0000000000000683.
AlSary S, Al-Zahrani EF, Al Baalharith M. Vesical calculi and female pelvic organ prolapse: A case report and literature review. Cureus. 2023;15(9):e44578. doi: 10.7759/cureus.44578.
Van der Vaart LR, Vollebregt A, Pruijssers B, Milani AL, Lagro-Janssen AL, Roovers JWR, et al. Female sexual functioning in women with a symptomatic pelvic organ prolapse; a multicenter prospective comparative study between pessary and surgery. J Sex Med. 2022;19(2):270-9. doi: 10.1016/j.jsxm.2021.11.008.
Mirskaya M, Lindgren EC, Carlsson IM. Online reported women’s experiences of symptomatic pelvic organ prolapse after vaginal birth. BMC Womens Health. 2019;19(1):129. doi: 10.1186/s12905-019-0830-2.
Rodríguez-Almagro J, Hernández Martínez A, Martínez-Vázquez S, Peinado Molina RA, Bermejo-Cantarero A, Martínez-Galiano JM. A qualitative exploration of the perceptions of women living with pelvic floor disorders and factors related to quality of life. J Clin Med. 2024;13(7):1896. doi: 10.3390/jcm13071896.
Carroll L, O’ Sullivan C, Perrotta C, Fullen BM. Biopsychosocial profile of women with pelvic organ prolapse: A systematic review. Womens Health (Lond). 2023;19:17455057231181012. doi: 10.1177/17455057231181012.
Borsamo A, Oumer M, Asmare Y, Worku A. Factors associated with delay in seeking treatment among women with pelvic organ prolapse at selected general and referral hospitals of Southern Ethiopia, 2020. BMC Womens Health. 2021;21(1):86. doi: 10.1186/s12905-021-01245-0.
Wilkins MF, Wu JM. Epidemiology of pelvic organ prolapse. Curr Obstet Gynecol Rep. 2016;(5):119-23. doi: 10.1007/s13669-016-0149-z.
Chan IS, Chen GY, Shih YC, Jiang LY, Chang YH, Wang TY, et al. Robot-assisted sacrohysteropexy vs robot-assisted sacrocolpopexy in women with primary advanced apical prolapse: A retrospective cohort study. J Chin Med Assoc. 2023;86(4):418-25. doi: 10.1097/JCMA.0000000000000882.
Aimjirakul K, Pumtako M, Manonai J. Quality of Life after treatment for pelvic organ prolapse: Vaginal pessary versus surgery. Int J Womens Health. 2023;15:1017-25. doi: 10.2147/IJWH.S406048.
Raju R, Linder BJ. Evaluation and management of pelvic organ prolapse. Mayo Clin Proc. 2021;96(12):3122-29. doi: 10.1016/j.mayocp.2021.09.005.
Wong NKL, Cheung RYK, Lee LL, Wan OYK, Choy KW, Chan SSC. Women with advanced pelvic organ prolapse and levator ani muscle avulsion would significantly benefit from mesh repair surgery. Ultrasound Obstet Gynecol. 2021;57(4):631-8. doi: 10.1002/uog.23109.
Stark M, Malvasi A, Mynbaev O, Tinelli A. The Renaissance of the Vaginal Hysterectomy-A Due Act. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(18):11381. doi: 10.3390/ijerph191811381.