Ризики, ускладнення та перинатальні наслідки вагітності в контексті медичних і соціальних викликів війни: досвід України
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: аналіз впливу зміни місця проживання, зумовленої воєнними діями, на перебіг вагітності, розвиток ускладнень і стан новонароджених.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 76 вагітних, розподілених на дві групи: І група – 38 пацієнток зі статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ІІ група – 38 жінок, які залишалися в постійному місці проживання. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації з оцінкою перебігу та ускладнень вагітності, особливостей пологів та їхніх наслідків, з подальшою статистичною обробкою даних. Другим етапом дослідження була оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар із використанням антропометричних методів. Також проаналізовано частоту виявлених патологічних станів у новонароджених.
Результати. Середній вік жінок у вибірці становив 29,70 ± 0,86 року. Під час аналізу перебігу вагітності встановлено, що передчасні пологи частіше траплялися в жінок зі статусом ВПО (34,3%), порівняно з жінками, які не змінювали місця проживання (28,9%). Аналіз методів розродження продемонстрував, що природні пологи відбулися в 42,2% жінок обох груп, кесарів розтин – у 57,8% випадків. Серед них частка екстреного кесаревого розтину становила 70,5%, причому він частіше проводився в жінок ІІ групи (58,06%), що може бути зумовлено наявністю хронічних патологій, зокрема анемії або гіпертензивних розладів, характерних для цієї когорти. У І групі екстрений кесарів розтин (41,93%) був здебільшого спричинений декомпенсацією гострих ускладнень, зумовлених впливом стресу та інфекцій. Планові кесареві розтини частіше виконувалися в жінок ІІ групи (61,6%) завдяки стабільнішому медичному контролю. Серед ускладнень вагітності в І групі переважали інфекційні процеси (38,9%) порівняно з ІІ групою (11,1%). Така різниця пояснюється гіршими санітарно-гігієнічними умовами та зниженням імунітету через психоемоційний стрес і недостатнє харчування. Натомість анемія частіше реєструвалася в жінок ІІ групи (47,2 проти 22,2% у І групі), що свідчить про недостатню ефективність її профілактики серед вагітних навіть у стабільних умовах.
Стан новонароджених оцінювався за шкалою Апгар: критичні оцінки (1–4 бали) частіше фіксувалися в новонароджених із І групи жінок (16,3%) порівняно з ІІ групою (14,7%). Це зумовлено негативним впливом інфекцій та стресу на перебіг вагітності серед жінок зі статусом ВПО. Оцінки 5–7 балів зафіксовано в 32,7% новонароджених із І групи жінок та в 36% – з ІІ групи, що свідчить про відносно рівномірний вплив інших акушерських ризиків, пов’язаних з анемією чи прееклампсією. Маса тіла новонароджених коливалася від 1415 г (при передчасних пологах з ускладненнями) до 4700 г (у разі переношеної вагітності). Серед жінок І групи частіше спостерігалася низька маса тіла новонароджених (< 2500 г), що асоціювалася з плацентарною недостатністю та внутрішньоутробною гіпоксією, зумовленими впливом стресу та обмеженим доступом до якісної медичної допомоги. У ІІ групі жінок новонароджені з високою масою тіла (> 4000 г) частіше мали ускладнення під час пологів, зокрема дистоцію плечиків і асфіксію.
Загалом зареєстровано 7 випадків перинатальної смертності (9,2%), що найчастіше були зумовлені анемією, гестаційною гіпертензією та прееклампсією, що призводили до порушення плацентарного кровотоку та гіпоксії плода.
Висновки. У групі жінок зі статусом ВПО частіше спостерігалися передчасні пологи (34,3%), інфекційні ускладнення (38,9%) та низька маса тіла новонароджених, що свідчить про негативний вплив стресу, погіршення умов проживання та обмеженого доступу до медичних послуг. У жінок, які не змінювали місце проживання, переважали анемія (47,2%) та гіпертензивні порушення (36,6%), що також впливало на перебіг вагітності, однак за умов кращого медичного нагляду. Результати дослідження підкреслюють критичну роль соціальних, медичних і психологічних чинників у формуванні перинатальних ризиків, особливо серед жінок зі статусом ВПО, і вказують на необхідність посиленого нагляду, профілактики та підтримки в умовах війни.
Блок інформації про статтю

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
State Statistics Service of Ukraine. Birth rate in Ukraine in 2022 [Internet]. 2022. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine; 2023. Available from: https://www.ukrstat.gov.ua/.
Zhabchenko I, Korniets N, Lishchenko I, Kovalenko T, Bondarenko O, Syvura O. Reproductive effects of wartime stress and possibilities of their correction (Literature review). Reprod Health Woman. 2024;(7):65-72. doi: 10.30841/2708-8731.7.2024.314933.
Khudoba OV. State reproductive health protection policy in Ukraine during wartime: Socio-economic aspects. Sci Notes Vernadsky National Uni. 2023;73(4):57-64. doi: 10.32782/TNU-2663-6468/2023.4/11.
World Health Organization. Factsheet: Access to health services in Ukraine frontline oblasts, 2023–2024 [Internet]. Geneva: WHO; 2024. Available from: https://www.who.int/europe/publications/factsheet-access-to-health-services-in-ukraine-frontline-oblasts-2023-2024.
Keasley J, Blickwedel J, Quenby S. Adverse effects of exposure to armed conflict on pregnancy: a systematic review. BMJ Glob Health. 2017;2(4):e000377. doi: 10.1136/bmjgh-2017-000377.
Hoffman MK. The great obstetrical syndromes and the placenta. BJOG. 2023;130(3):8-15. doi: 10.1111/1471-0528.17613.
Dudnyk S. Substantiation of an innovative system of medical-social care for children up to 5 years in Ukraine [abstract]. Kharkiv: Kharkiv National Medical University; 2021. 40 p.
Znamenska TK, Vorobiova OV, Dudina OO, Rudenko NG. Characteristics of perinatal care institutions in Ukraine: Neonatal service. Neonatol Surg Perinatal Med. 2019;9(4):38-46. doi: 10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.
Skavinska O, Fishchuk L, Cherniavska Y, Pokhylko V, Yevseienkova O, Rossokha Z. Pharmacogenetics of anesthesiological support. Neonatol Surg Perinatal Med. 2024;14(1):131-40. doi: 10.24061/2413-4260.XIV.1.51.2024.19.
Zhabchenko I, Korniets N, Kovalenko T, Tertychna-Telyuk S, Lishchenko I, Bondarenko O. War, stress, pregnancy: How to reconcile problematic issues? Reprod Health Woman. 2023;(1):21-8.
Shunko YeYe, Bielova OO, Laksha OT, Orlova TO, Starenka SYa. Analysis of perinatal pathology in children born with very low birth weight and the condition of their mothers. Health Woman. 2016;107(1):176-9.
Pokhylko VI, Traverse GM, Tsvirenko SM, Zhuk LA, Oskomenko MM. Premature children: Modern view on postnatal adaptation and health at an early age. J Bull Probl Biol Med. 2016;2(1):22-7.
Zhuk S, Andreishina D. Research on the structure and functions of the placenta: Perspectives for understanding pregnancy issues. Reprod Health Woman. 2024;(5):53-9. doi: 10.30841/2708-8731.5.2024.310395.
Ma Y, Ye Y, Zhang J, Ruan CC, Gao PJ. Immune imbalance is associated with the development of preeclampsia. Medicine (Baltimore). 2019;98(14):e15080. doi: 10.1097/MD.0000000000015080.
Kushch YuI, Vakal YuS, Cheberiachko LM. Changes in immunological indicators during pregnancy: diagnostic significance (Overview of the problem). Ukr J Natural Sci. 2023;(4):13-22. doi: 10.32782/naturaljournal.4.2023.2.
Mendes S, Timóteo-Ferreira F, Almeida H, Silva E. New insights into the process of placentation and the role of oxidative uterine microenvironment. Oxid Med Cell Longev. 2019;2019:9174521. doi: 10.1155/2019/9174521.
Romanenko TG, Ignatyuk TN. Features of the immune homeostasis in pregnant women with high risk of infection. Health Woman. 2013;(1):135-8.
Agra IKR, Liao AW, Hoshida MS, Schultz R, Toscano MP, Francisco RPV, et al. Expression of dNK cells and their cytokines in twin pregnancies with preeclampsia. Clinics (Sao Paulo). 2019;74:e1200. doi: 10.6061/clinics/2019/e1200.
Davydova IuV, Limanska AIu. Metabolic syndrome: contemporary views and danger in pregnancy. Perinatol Pediatr. 2019;1(77):74-8.
Davis EP, Sandman CA. Prenatal exposure to maternal cortisol and psychosocial stress is associated with human infant cognitive development. Child Dev. 2010;81(1):131-48. doi: 10.1111/j.1467-8624.2009.01385.x.
Beregulyak SO, Yakumchuk YB, Beregulyak OO. Impact of stress on pregnancy and childbirth in today’s conditions. Actual Probl Pediatr Obst Gynecol. 2022;(2):97-101. doi: 10.11603/24116-4944.2022.2.13458.
Kalinovska IV, Lisova KM. Features of the immunological status in pregnant women with miscarriage and manifestations of placental dysfunction. In: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference: Modern views on current issues of theoretical, experimental and practical medicine. 2017 Dec 15-16; Odesa. Odesa: HO “Pivdenna fundatsiia medytsyny”; 2017. p. 37-40.
Derba K, Shchurevska O. Pathomorphological changes of the placenta in pregnant women with the status of internally displaced persons. Reprod Health Woman. 2025;(1):82-8. doi: 10.30841/2708-8731.1.2025.323720.
Shchurevskyi OD. The impact of social stress on the course of pregnancy, childbirth, and the postpartum period [dissertation]. Kyiv: National University of Public Health of Ukraine; 2010. 312 p.
Vdovychenko YP, Gopchuk EN. Anaemia of pregnant women – risk factor for obstetric and perinatal pathology. Medical Aspects Women’s Health. 2018;117(4):51-5.