Стан гемодинаміки матково-плацентарного басейну у ІІ та ІІІ триместрах вагітності у жінок з антенатальною загибеллю плода в анамнезі

Анотація

У медичній спільноті існують дискусії щодо впливу репродуктивних втрат в анамнезі на планування та перебіг наступних вагітностей. Встановлено, що такі втрати можуть бути потенційним фактором розвитку перинатальної патології, що пов’язано з інфекційними, гемодинамічними та коагуляційними змінами, а також дисбалансом у матково-плацентарному басейні. Прогностично сприятливим фактором нормального перебігу вагітності є активність плацентарного ангіогенезу з повноцінною фізіологічною трансформацією спіральних артерій у матково-плацентарному басейні. Одним із простих і доступних методів діагностики порушень у цій системі є доплерометрія. Дослідження стану гемодинаміки, починаючи з ІІ половини вагітності, дозволяє перинатально спрогнозувати та своєчасно діагностувати ранні маркери порушень у системі мати – плацента – плід.
Мета дослідження: вивчення особливостей гемодинаміки матково-плацентарного басейну у ІІ та ІІІ триместрах вагітності в жінок з антенатальною загибеллю плода (АЗП) в анамнезі.
Матеріали та методи. Проведено комплексне проспективне обстеження 82 вагітних, розподілених на 2 групи:
– основна група (ОГ) – 48 жінок з АЗП в анамнезі;
– контрольна група (КГ) – 34 жінки з повторною вагітністю, які раніше народжували живу дитину.
Аналізувалися анамнестичні дані, проводилося доплерометричне дослідження маткових артерій, артерій пуповини та середньої мозкової артерії (СМА) плода. Оцінку функціонального стану плода здійснювали за допомогою кардіо-
токографії (КТГ) з використанням критеріїв Доуза – Редмана.
Результати. Аналіз отриманих даних показав, що для пацієнток ОГ характерними була наявність екстрагенітальної патології, яка впливала на ендотеліальну стінку судин, а також хронічних вогнищ інфекції. У І половині вагітності спостерігалися: загроза невиношування (33,3%), аномальне розташування хоріона (14,6%), ранній гестоз (35,4%). У жінок ОГ плацента частіше розташовувалася по передній стінці (45,8%), тоді як у КГ – по задній (47,1%). Починаючи з 16 тиж., відзначалася тенденція до зниження судинного тонусу на 27,3%, що клінічно проявлялося збільшенням співвідношення систолічного та діастолічного тиску (С/Д) у маткових артеріях (2,80 ± 0,18 проти 2,20 ± 0,13 од., p < 0,05), при нормальних значеннях індексу резистентності (IР) (0,54 ± 0,04 проти 0,49 ± 0,03 од.) та пульсаційного індексу (ПI) (2,17 ± 0,17 проти 1,91 ± 0,15 од.). Гемодинаміка в артеріях пуповини в ОГ характеризувалася зниженням кінцевої діастолічної швидкості кровоплину з компенсаторним компонентом і підвищенням периферичного судинного опору, що проявлялося збільшенням IР на 12,3% та ПI – на 18,5%. У СМА плода з 30-го тижня реєструвалося підвищення судинного опору, який знижувався з 36-го тижня, що супроводжувалося централізацією кровообігу та зниженням С/Д (3,10 ± 0,20 од.). При проведенні КТГ у жінок КГ зафіксовано знижене середнє значення частоти епізодів короткотривалої варіабельності (Short-term variability, STV) – 7,2 ± 0,4 проти 14,4 ± 0,9 мс, p < 0,05. Частота епізодів високої варіабельності в ОГ перевищувала на 23,8% порівняно з КГ (18,2 ± 1,1 проти 14,7 ± 0,9 хв).
Висновки. Результати дослідження гемодинаміки у ІІ половині вагітності в жінок з АЗП в анамнезі свідчать про ранні зміни в матково-плацентарному басейні: збільшення С/Д у маткових артеріях на 27,3% при нормальних значеннях IР та ПI; тенденція до зниження кінцевої діастолічної швидкості кровоплину в артеріях пуповини з підвищенням периферичного судинного опору, починаючи з 36-го тижня гестації, а саме збільшення ПІ та IР при нормальному значенні С/Д; підвищення периферичного судинного опору в СМА (С/Д: 4,90 ± 0,28 од.) з подальшим його зниженням і централізацією плодового кровообігу. Порушення гемодинаміки в системі мати – плацента – плід підтверджені даними за критеріями Доуза – Редмана, де основною відмінністю в жінок з АЗП від КГ було зниження STV (7,2 ± 0,4 мс) та збільшення частоти епізодів високої варіабельності, що не пов’язано з руховою активністю плода.