Взаємовідношення гіпофізарно-гонадної ланки регуляції менструального циклу та гормонів енергетичного обміну в підлітків з аномальними матковими кровотечами при різних термінах дебюту захворювання

Анотація

Мета дослідження: вивчення взаємозв’язку гонадотропних, стероїдних, метаболічних гормонів та глобулін-зв’язувальних статевих стероїдів (ГЗСС) при різному часі дебюту виникнення аномальних маткових кровотеч (АМК) відносно менархе у підлітків на підставі розробки математичної моделі.
Матеріали та методи. Було обстежено 200 дівчат-підлітків з АМК, розділеними на групи залежно від часу появи маткової кровотечі відносно менархе. Визначали вміст у сироватці крові гонадотропних, стероїдних гормонів, інсуліну, лептину, ГЗСС. Групу порівняння становили 45 дівчат того ж віку з нормальним менструальним циклом. Дисперсійний та регресійний аналіз отриманих даних проводили за допомогою пакета прикладних програм Statgraphics Plus for Windows 5.0 та SPSS-17.
Результати. Формування маткових кровотеч у дівчат-підлітків відбувається на тлі підвищених рівнів лютеїнізуючого гормону, естрадіолу та тестостерону, причому найвищі показники відзначаються у пацієнток з АМК, що виникли після попередніх порушень за типом олігоменореї.
Доведено чутливість репродуктивної осі до енергорегулювальних гормонів, що залежить від часу дебюту захворювання. Існує взаємозв’язок між гонадотропними гормонами, гормонами енергетичного обміну та стероїдними гормонами.
Порушення менструальної функції з менархе або в перший рік становлення циклу незалежно від типу порушень (АМК або олігоменорея) супроводжуються ідентичними змінами з боку гормонально-метаболічного статусу та формуються на тлі незрілості компонентів гіпофізарно-гонадної системи. АМК, що виникають після 2 років і більше нормальної менструальної функції, формуються на тлі більш зрілих взаємовідношень естрадіолу й фолікулостимулювального гормону, а інсулін, взаємодіючи з лютеїнізуючим гормоном, модулює переважно продукцію тестостерону, що сприяє подовженню періоду ановуляторних циклів, що надалі може сприяти формуванню синдрому полікістозних яєчників.
Висновки. Варіабельність продукції гонадотропних гормонів при АМК пубертатного періоду з високим ступенем значущості (р < 0,001) детермінують лептин, інсулін, ГЗСС та стероїдні гормони. Це свідчить про чутливість репродуктивної осі до доступної енергії та демонструє, що рівень енергетичних гормонів впливає не тільки на вироблення гонадотропінів, а й пов’язаний із функцією яєчників. Причому особливості асоціативних зв’язків гіпофізарних гормонів залежать від часу дебюту порушень менструальної функції.