Комплексний підхід до консервативного лікування порушення менструального циклу на тлі стрес-індукованої гіперпролактинемії
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Синдром гіперпролактинемії – це симптомокомплекс, що проявляється порушеннями сексуальної та репродуктивної функції, зумовленими хронічною патологічною гіперпролактинемією. У структурі ендокринної патології він посідає третє місце після цукрового діабету та захворювань щитоподібної залози. Стрес-індукована гіперпролактинемія є поширеним явищем у сучасному світі, зокрема в нашій країні. Хронічний стрес, недосипання, депресивний стан призводять до порушень у функціонуванні гіпокампа, руйнування синаптичних зв’язків, погіршення когнітивних і креативних здібностей, що, своєю чергою, може спричинити розвиток гіперпролактинемії.
Мета дослідження: оптимізація тактики ведення жінок репродуктивного віку з порушеннями менструальної функції на тлі стрес-індукованої гіперпролактинемії.
Матеріали та методи. Обстежено 30 жінок репродуктивного віку з порушеннями менструального циклу, зумовленими стрес-індукованою гіперпролактинемією. Комплексне лікування включало: призначення інгібітора пролактину каберголіну; консультацію психотерапевта й розробку індивідуального плану ведення; оптимізацію способу життя (нормалізацію харчування, режиму дня, зменшення психоемоційного, інтелектуального та фізичного навантаження).
Результати дослідження. У всіх пацієнток спостерігалися порушення менструального циклу у вигляді затримки менструації (у середньому – 54,0 ± 2,5 дні). Оцінка психологічного стану показала:
– 13 (43,3%) жінок скаржилися на погіршення пам’яті, кмітливості та уваги;
– 25 (83,3%) – відзначали фізичний і психічний дискомфорт;
– 23 (76,7%) – мали психотравмуючі ситуації;
– 19 (63,3%) – відчували занепокоєння щодо стану здоров’я;
– 21 (70,0%) – страждали від підвищеної тривожності;
– 30 (100,0%) – мали зниження настрою та почуття пригніченості;
– 16 (53,3%) – непокоїлися через матеріальний та соціальний стан і стосунки з родичами;
– 14 (46,7%) – мали прояви напруги;
– 13 (43,3%) – скаржилися на порушення сну;
– 20 (66,7%) – відчували паніку, страх і відчай.
Середній рівень пролактину в пацієнток до лікування становив 42,4 ± 2,7 нг/мл (норма – до 25,0 нг/мл). На тлі комплексної терапії у 30 (100,0%) жінок нормалізувався рівень пролактину (19,3 ± 2,2 нг/мл) та менструальний цикл (29,0±3,0 дні), спостерігалося покращення психоемоційного стану. Однак для профілактики стрес-індукованої гіперпролактинемії жінки потребують ретельного нагляду психотерапевта та дотримання запропонованого комплексу заходів.
Висновки. Дослідження підтвердило високу ефективність інгібітора пролактину каберголіну в комплексному лікуванні стрес-індукованої гіперпролактинемії в жінок репродуктивного віку.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Tatarchuk TF, Efimenko OO. Hyperprolactinemia as a cause of benign breast diseases. Med Aspects Women’s Health. 2015;91(5):33-8.
Efimenko OO, Mikhaylenko OY. Hyperprolactinemia: an interdisciplinary alliance. Med Aspects Women’s Health. 2018;(1):34-8.
Kyryliuk M. Syndrome of hyperprolactinemia: Etiology, pathogenesis, clinical features, diagnostics, modern treatment. Diabetol Thyroidol Metabol Disorders. 2017;39(3):37-40.
Yatavelli RKR, Bhusal K. Prolactinoma [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459347/.
Tronko MD, Antipkin YG, Kaminsky VV, Tatarchuk TF. National consensus on the management of patients with hyperprolactinemia 2016. Med Aspects Women’s Health. 2017;106(1):32-42.
Langlois F, McCartney S, Fleseriu M. Recent progress in the medical therapy of pituitary tumors. Endocrinol Metab (Seoul). 2017;32(2):162-70. doi: 10.3803/EnM.2017.32.2.162.
Pekic S, Soldatovic I, Miljic D, Stojanovic M, Doknic M, Petakov M, et al. Familial cancer clustering in patients with prolactinoma. Horm Cancer. 2019;10(1):45-50. doi: 10.1007/s12672-018-0348-3.
Cooper O, Greenman Y. Dopamine agonists for pituitary adenomas. Front Endocrinol (Lausanne). 2018;9:469. doi: 10.3389/fendo.2018.00469.
Araújo C, Marques O, Almeida R, Santos MJ. Macroprolactinomas: longitudinal assessment of biochemical and imaging therapeutic responses. Endocrine. 2018;62(2):470-6. doi: 10.1007/s12020-018-1703-4.
Atluri S, Sarathi V, Goel A, Boppana R, Shivaprasad C. Etiological profile of Galactorrhoea. Indian J Endocrinol Metab. 2018;22(4):489-93. doi: 10.4103/ijem.IJEM_89_18.
Saleem M, Martin H, Coates P. Prolactin biology and laboratory measurement: An update on physiology and current analytical issues. Clin Biochem Rev. 2018;39(1):3-16.
Shaw SE, Chan CH. Non-Odontogenic tumors of the jaws [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK576441/.
Cabrera-Reyes EA, Limón-Morales O, Rivero-Segura NA, Camacho-Arroyo I, Cerbón M. Prolactin function and putative expression in the brain. Endocrine. 2017;57(2):199-213. doi: 10.1007/s12020-017-1346-x.
Donato J Jr, Frazão R. Interactions between prolactin and kisspeptin to control reproduction. Arch Endocrinol Metab. 2016;60(6):587-95. doi: 10.1590/2359-3997000000230.
Gorbunova O, Yurchenko І. Comparative analysis of modern approaches to the correction of hyperprolactinemia in adolescent girls with menstrual dysfunction. Reprod Health Woman. 2021;(4):63-9.
Eren E, Törel EA, İşgüven ŞP, Çelebi BE, Berberoğlu M, Şıklar Z, et al. Clinical and laboratory characteristics of hyperprolactinemia in children and adolescents: National survey. J Clin Res Pediatr Endocrinol. 2019;11(2):149-56. doi: 10.4274/jcrpe.galenos.2018.2018.0206.
Keskin MZ, Budak S, Aksoy EE, Yücel C, Karamazak S, Ilbey YO, et al. Investigation of the effect of body mass index (BMI) on semen parameters and male reproductive system hormones. Arch Ital Urol Androl. 2017;89(3):219-21. doi: 10.4081/aiua.2017.3.219.
Gorbunova OV, Yurchenko IO. Anxiety level as a factor in the development of hyperprolactinemia in adolescent girls. Reprod Health Woman. 2020;(3):5-11. doi: 10.30841/2708-8731.3.2020.214902.
McNamara AV, Awais R, Momiji H, Dunham L, Featherstone K, Harper CV, et al. Transcription factor Pit-1 affects transcriptional timing in the dual-promoter human prolactin gene. Endocrinology. 2021;162(4):bqaa249. doi: 10.1210/endocr/bqaa249.
Ramírez-de-Arellano A, Villegas-Pineda JC, Hernández-Silva CD, Pereira-Suárez AL. The relevant participation of prolactin in the genesis and progression of gynecological cancers. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:747810. doi: 10.3389/fendo.2021.747810.
Nikiforov OA, Lomeiko OO, Avramenko NV. Experience of managing patients with hyperprolactinemia in preparation for assisted reproductive technologies. Bull Probl Biol Med. 2017;4(3):177-80. doi: 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-177-180.
Vilar L, Vilar CF, Lyra R, Freitas MDC. Pitfalls in the diagnostic evaluation of hyperprolactinemia. Neuroendocrinology. 2019;109(1):7-19. doi: 10.1159/000499694.
Bettencourt-Silva R, Pereira J, Belo S, Magalhães D, Queirós J, Carvalho D. Prolactin-producing pituitary carcinoma, hypopituitarism, and graves’ disease-report of a challenging case and literature review. Front Endocrinol (Lausanne). 2018;9:312. doi: 10.3389/fendo.2018.00312.
Vilar L, Abucham J, Albuquerque JL, Araujo LA, Azevedo MF, Boguszewski CL, et al. Controversial issues in the management of hyperprolactinemia and prolactinomas – An overview by the Neuroendocrinology Department of the Brazilian Society of Endocrinology and Metabolism. Arch Endocrinol Metab. 2018;62(2):236-63. doi: 10.20945/2359-3997000000032.
Nakhleh A, Shehadeh N, Hochberg I, Zloczower M, Zolotov S, Taher R, et al. Management of cystic prolactinomas: A review. Pituitary. 2018;21(4):425-30. doi: 10.1007/s11102-018-0888-0.
Beshyah SA, Sherif IH, Chentli F, Hamrahian A, Khalil AB, Raef H, et al. Management of prolactinomas: A survey of physicians from the Middle East and North Africa. Pituitary. 2017;20(2):231-40. doi: 10.1007/s11102-016-0767-5.
Liky Kontrol. Instructions for medical use of the drug Kaberlin [Internet]. Available from: https://likicontrol.com.ua/%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F/?[33946].
Maiter D. Current Challenges in the management of prolactinomas. Eur Endocrinol. 2015;11(1):39-40. doi: 10.17925/EE.2015.11.01.39.
Rutkowski MJ, Aghi MK. Medical versus surgical treatment of prolactinomas: an analysis of treatment outcomes. Expert Rev Endocrinol Metab. 2018;13(1):25-33. doi: 10.1080/17446651.2018.1411798.
Kozub T, Hnatiuk V. Possibilities of treatment of stress-induced disorders of the menstrual cycle with phytotherapy. Reprod Health Woman. 2024;(1):62-72. doi: 10.30841/2708-8731.1.2024.301601.