Особливості проведення кесаревого розтину у вагітної з морбідним ожирінням (випадок із практики)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), станом на 2022 рік приблизно 16% дорослого населення світу віком від 18 років мають ожиріння. Хоча надмірна маса тіла та ожиріння значно підвищують ризик несприятливих наслідків під час вагітності та пологів, важливо знати, що більшість жінок з індексом маси тіла (ІМТ) > 25 кг/м2 матимуть неускладнену вагітність. Тому слід виокремлювати саме морбідне ожиріння (МО), визначене ВООЗ як ІМТ ≥ 40 кг/м2, за якого у жінок значно зростає ризик допологових, перинатальних та післяпологових ускладнень. Встановлено, що частота кесаревого розтину (КР) у вагітних з ІМТ ≥ 50 кг/м2 наближається до 50%.
Мета роботи: ознайомлення спільноти лікарів акушерів-гінекологів із клінічним випадком оптимальної методики розродження вагітної з МО і тяжкою прееклампсією із застосуванням супраумбілікальної лапаротомії і донного КР, медикаментозної та технічної підтримки (радіохвильовий скальпель, аргоноплазмова коагуляція тканин) для профілактики перипартальних ускладнень. Операцію проведено на основній клінічній базі кафедри – у Київському обласному перинатальному центрі.
Використання надлобкових лапаротомних розрізів під час проведення КР у вагітних із МО призводить до значних ускладнень, зумовлених утрудненою ретракцією підшкірної жирової клітковини (панікулюса), що значно зменшує видимість хірургічної ділянки, спричиняє труднощі під час вилучення плода і збільшує ймовірність виникнення ускладнень у матері й плода.
Проаналізувавши успішно реалізований клінічний випадок, варто відзначити усі очевидні переваги супраумбілікальної/надпупкової лапаротомії та донного КР у вагітних із МО, а саме: оптимальний доступ до дна та тіла матки, зручність вилучення плода, зменшення об’єму крововтрати, післяопераційного болю та ймовірності гнійно-запальних післяпологових ускладнень, більш швидке відновлення після операції та скорочення терміну перебування породіллі у стаціонарі. Отримані результати клінічного випадку узгоджуються з наявними даними наукової літератури з цього питання.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
World Health Organization. Obesity and overweight [Internet]. Geneva: WHO; 2024. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight.
GBD 2019 Risk Factors Collaborators. Global burden of 87 risk factors in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet. 2020;396(10258):1223-49. doi: 10.1016/S0140-6736 (20)30752-2.
Ma RCW, Schmidt MI, Tam WH, McIntyre HD, Catalano PM. Clinical management of pregnancy in the obese mother: before conception, during pregnancy, and post partum. Lancet Diabetes Endocrinol. 2016;12(4):1037-49. doi: 10.1016/S2213-8587 (16)30278-9.
Poston L, Caleyachetty R, Cnattingius S, Corvalán C, Uauy R, Herring S, et al. Preconceptional and maternal obesity: epidemiology and health consequences. Lancet Diabetes Endocrinol. 2016;4(12):1025-36. doi: 10.1016/S2213-8587(16)30217-0.
Hlamazda M. Features of menstrual function in women with morbid obesity. Reprod Health Woman. 2021;9-10:100-04. doi: 10.30841/2708-8731.9-10.2021.252602.
Langley-Evans SC, Pearce J, Ellis S. Overweight, obesity and excessive weight gain in pregnancy as risk factors for adverse pregnancy outcomes: A narrative review. J Hum Nutr Diet. 2022;35(2):250-64. doi: 10.1111/jhn.12999.
Reyes MU, Mesenburg MA, Victora CG. Socioeconomic inequalities in the prevalence of underweight, overweight, and obesity among women aged 20–49 in low- and middle-income countries. Int J Obes (Lond). 2020;44(3):609-16. doi: 10.1038/s41366-019-0503-0.
Yamasato K, Yoshino K, Chang AL, Caughey AB, Tsai PJ. Cesarean delivery complications in women with morbid obesity. J Matern Fetal Neonatal Med. 2016;29(23):3885-8. doi: 10.3109/14767058.2016.1151869.
Vettorazzi J, Rostirolla G, Behenck G, Castilhos F, Vettorazzi-Stuczynski E, Valério E. Midline Supraumbilical Incision as an Option for Morbidly Obese Patients? Case Report. Open J Obstet Gynecol. 2021;11:1517-23. doi: 10.4236/ojog.2021.1111143.
Stewart Z, Dolley P, Beucher G, Villot A, Dreyfus M. Supraumbilical Transverse Incision for Cesarean Section in Severely Obese Patients: The Experience of a French Hospital from 2009 to 2014. Open J Obstet Gynecol. 2017;7:1024-34. doi: 10.4236/ojog.2017.710103.
Obesity in Pregnancy: ACOG Practice Bulletin, Number 230. Obstet Gynecol. 2021;137(6):128-44. doi: 10.1097/AOG.0000000000004395.
Koritko OO. The impact of overweight and obesity on fertility and pregnancy. Inter J Endocrinol. 2016;7:22-6. doi: 10.22141/2224-0721.7.79.2016.86415.
Belete R, Ataro Z, Abdu, A, Sheleme M. Global prevalence of metabolic syndrome among patients with type I diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis. Diabetol Metab Syndr. 2021;13:25. doi: 10.1186/s13098-021-00641-8.
Marshall NE, Guild C, Cheng YW, Caughey AB, Halloran DR. Maternal superobesity and perinatal outcomes. Am J Obstet Gynecol. 2012;206(5):417.e1-6. doi: 10.1016/j.ajog.2012.02.037.
Roloff K, Cao S, Okekpe C, Dombrovsky I, Valenzuela G. Obesity: Unique Challenges at the Time of Cesarean Delivery. In book: Cesarean Delivery. IntechOpen; 2020. 112 p. doi: 10.5772/intechopen.86085.
Tyshko KM, Drozd OO. Features of the course of labor in women with different types of obesity. In: International scientific and practical conference. Czestochowa. 2021 Apr 23-24;100-04. doi: 10.30525/978-9934-26-075-9-25.
Escobar MF, Nassar AH, Theron G, Barnea ER, Nicholson W, Ramasauskaite D, et al. FIGO recommendations on the management of postpartum hemorrhage 2022. Int J Gynaecol Obstet. 2022;157(1):3-50. doi: 10.1002/ijgo.14116.
Mavrides E, Allard S, Chandraharan E, Collins P, Green L, Hunt BJ, et al. Prevention and management of postpartum haemorrhage. In: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. BJOG. 2016;124:e106-49. doi: 10.1111/1471-0528.14178.
Thies-Lagergren L, Kvist LJ, Gottvall K, Jangsten E. A Swedish register-based study exploring primary postpartum hemorrhage in 405 936 full term vaginal births between 2005 and 2015. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2021;258:184-8. doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.12.018.
Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care “Hypertensive disorders during pregnancy, childbirth and the postpartum period” [Internet]. 2022. Order No. 151; 2022 Jan 22. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/gipertenzyvni-rozlady-y-vagitnyh/.
Govseev DO, Berestovoy VO, Vorona RM, Sokol IV, Makarenko MV – inventors and patent holders. Method for stopping bleeding in a woman in labor after cesarean section [Internet]. Patent of Ukraine No. 117714; 2017 July 10. Available from: https://ua.patents.su/5-117714-sposib-zupinki-krovotechi-u-porodilli-pislya-kesarevogo-roztinu.html.
Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol “Caesarean section” [Internet]. 2022. Order No. 8; 2022 Jan 05. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/kesariv-roztyn/.
Seif KE, Goetzinger K, Turan O. Choosing the optimal skin incision for cesarean delivery in patients with morbid obesity. Am J Obstet Gynecol. 2021;224(2):322-3.
Sagi Y, Maxwell C. 23. Cesarean delivery in women with obesity. Pregnancy and Obesity. Boston: De Gruyter; 2017, pp. 269-78. doi: 10.1515/9783110487817-023.
Reno JL, Cook MI, Kushelev M, Hayes BH, Coffman J. Cesarean Delivery in a Patient With Body Mass Index Over 100: Continuous Spinal Anesthesia in Two Consecutive Deliveries. Cureus. 2021;13(6):e15643. doi:10.7759/cureus.15643.
Elsayed HM, Elmekkawi SF, Elkotb AM, Abdelhady RM, Elhossary HMA. Transverse Supraumbilical versus Pfannenstiel Incision for Cesarean Section in Morbidly Obese Women “A Randomized Controlled Trial“. Inter. J Med. 2020;113(1):hcaa056.031. doi: 10.1093/qjmed/hcaa056.031.
Kotsuji F, Shibata T, Nakago S, Kato H, Hosono S, Fukuoka Y, et al. Evaluation of incision healing status after transverse uterine fundal incision for cesarean delivery and postoperative pregnancy: a ten-year single-center retrospective study. BMC Pregnancy Childbirth. 2024;24(1):277. doi: 10.1186/s12884-024-06446-7.