Актуальні питання механізмів розвитку передменструальних розладів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Передменструальні розлади залишаються однією з найпоширеніших патологій у жінок у всьому світі. Основні передменструальні розлади – передменструальний синдром (ПМС) і передменструальний дисфоричний розлад – переважають у жінок репродуктивного віку. Також розрізняють чотири підтипи передменструальних розладів: передменструальне загострення фонового захворювання, неовуляторний передменструальний розлад, прогестерон-індукований передменструальний розлад та передменструальні розлади з відсутністю менструації. Останнім часом поширеність будь-якого передменструального розладу становить до 87% серед жіночої популяції.
У цій статті описано механізми, які беруть участь у патогенезі ПМС. Коливання різних гормонів (зокрема естрадіолу, прогестерону, тестостерону та ін.) і ненормальна реакція центральної нервової системи на такі коливання можуть призвести до психологічних змін. Серотонін, транспортер серотоніну, гамма-амонімасляна кислота беруть участь у механізмах розладів настрою. Генетичний фактор вивчено при різних захворюваннях репродуктивної системи жінки. Найчастіше досліджували поліморфізм генів SERT, COMT, MAOA, BDNF, ESR1 та ESR2 при розвитку ПМС. Одним із підтипів передменструальних розладів є передменструальне загострення фонового захворювання, коли перед менструацією відзначаються більш виражені клінічні прояви основного захворювання. Особливу увагу приділено асоціації метаболічного синдрому, надмірної ваги, ожиріння з передменструальним синдромом. Встановлено негативний вплив цих захворювань на регуляцію процесів менструального циклу – раннє настання менархе, аномальні маткові кровотечі (нерегулярні менструації, рясні менструальні кровотечі або аменорея), гіперандрогенія, низька концентрація глобуліну, що зв’язує статеві стероїди. Виявлено, що частота ПМС у жінок із зайвою вагою та ожирінням майже вдвічі вища, ніж у жінок із нормальною вагою. Жінки з метаболічним синдромом, які страждають на ПМС, мають незадовільну якість сну, вони більш депресивні та тривожні. Найпоширенішою асоціацією між ожирінням, цукровим діабетом і ПМС є ген ангіотензинперетворювального ферменту та його поліморфізмом I/D, проте результати вивчення такого зв’язку є суперечливими. Медичним працівникам різних спеціальностей дуже важливо розуміти прояви передменструальних розладів і призначати пацієнткам не тільки медикаментозне лікування, а й здійснювати психологічний супровід та надавати рекомендації щодо зміни способу життя.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
O’Brien PM, Bäckström T, Brown C, Dennerstein L, Endicott J, Epperson CN, et al. Towards a consensus on diagnostic criteria, measurement and trial design of the premenstrual disorders: the ISPMD Montreal consensus. Arch Womens Ment Health. 2011;14(1):13-21. doi: 10.1007/s00737-010-0201-3.
Stute P, Bodmer C, Ehlert U, Eltbogen R, Ging A, Streuli I, et al. Interdisciplinary consensus on management of premenstrual disorders in Switzerland. Gynecol Endocrinol. 2017;33(5):342-8. doi: 10.1080/09513590.2017.1284788.
Gillings MR. Were there evolutionary advantages to premenstrual syndrome? Evol Appl. 2014;7(8):897-904. doi: 10.1111/eva.12190.
Das P, Jungari S. Prevalence, risk factors and health-seeking behavior of menstrual disorders among women in India: a review of two-decade evidence. Glob Health Action. 2024;17(1):2433331. doi: 10.1080/16549716.2024.2433331.
Liu X, Li R, Wang S, Zhang J. Global, regional, and national burden of premenstrual syndrome, 1990–2019: an analysis based on the Global Burden of Disease Study 2019. Hum Reprod. 2024;39(6):1303-15. doi: 10.1093/humrep/deae081.
Dwivedi D, Singh N, Gupta U. Prevalence of menstrual disorder in women and its correlation to body mass index and physical activity. J Obstet Gynaecol India. 2024;74(1):80-7. doi: 10.1007/s13224-023-01914-0.
Franco-Antonio C, Santano-Mogena E, Cordovilla-Guardia S. Dysmenorrhea, premenstrual syndrome, and lifestyle habits in young university students in Spain: A cross-sectional study. J Nurs Res. 2025;33(1):e374. doi: 10.1097/jnr.0000000000000657.
Pedro AO, Brandão JDP, de Oliveira Silva SB, Lapa MG, Castilho VC. Impact of age on premenstrual syndrome prevalence and severity: A population-based survey in Brazil. Int J Gynaecol Obstet. 2025;168(3):1221-28. doi: 10.1002/ijgo.15895.
Yi SJ, Kim M, Park I. Investigating influencing factors on premenstrual syndrome (PMS) among female college students. BMC Women’s Health. 2023;23(1):592. doi: 10.1186/s12905-023-02752-y.
Maheshwari P, Menon B, Jith A, Bhaskaran R. Prevalence of premenstrual syndrome and its effect on quality of work life in working women in South India. Ind Psychiatry J. 2023;32(2):255-9. doi: 10.4103/ipj.ipj_106_22.
Zendehdel M, Elyasi F. Biopsychosocial etiology of premenstrual syndrome: A narrative review. J Family Med Prim Care. 2018;7(2):346-56. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_336_17.
Jaber RM, Alghzawi AO, Salameh HH. Premenstrual syndrome: consultation sources and the impact on women’s quality of life. Afr Health Sci. 2022;22(1):80-7. doi: 10.4314/ahs.v22i1.10.
Branecka-Woźniak D, Cymbaluk-Płoska A, Kurzawa R. The impact of premenstrual syndrome on women’s quality of life – a myth or a fact? Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2022;26(2):598-609. doi: 10.26355/eurrev_202201_27887.
Pereira D, Pessoa AR, Madeira N, Macedo A, Pereira AT. Association between premenstrual dysphoric disorder and perinatal depression: a systematic review. Arch Women’s Ment Health. 2022;25(1):61-70. doi: 10.1007/s00737-021-01177-6.
Ohsuga T, Egawa M, Tsuyuki K, Ueda A, Komatsu M, Chigusa Y, et al. Association of preconception premenstrual disorders with perinatal depression: an analysis of the perinatal clinical database of a single Japanese institution. Biopsychosoc Med. 2024;18(1):24. doi: 10.1186/s13030-024-00323-7.
Zhylka NYa, Pedachenko NYu, Shcherbinska OS, Gruzieva TS, Pakharenko LV. Improvement of the health services for the prevention of HIV transmission from mother to child at the level of primary health care. Wiad Lek. 2022;75(10):2507-13. doi: 10.36740/WLek202210136.
Hantsoo L, Payne JL. Towards understanding the biology of premenstrual dysphoric disorder: From genes to GABA. Neurosci Biobehav Rev. 2023;149:105168. doi: 10.1016/j.neubiorev.2023.105168.
Hantsoo L, Jagodnik KM, Novick AM, Baweja R, di Scalea TL, Ozerdem A, et al. The role of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis in depression across the female reproductive lifecycle: current knowledge and future directions. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1295261. doi: 10.3389/fendo.2023.1295261.
Catenaccio E, Mu W, Lipton ML. Estrogen- and progesterone-mediated structural neuroplasticity in women: evidence from neuroimaging. Brain Struct Funct. 2016;221(8):3845-67. doi: 10.1007/s00429-016-1197-x.
Pakharenko LV, Vdovichenko YuP, Kurtash NY, Basiuha IO, Kravchuk IV, Vorobii VD, et al. Estradiol blood level and ESR1 gene polymorphism in women with premenstrual syndrome. Wiad Lek. 2020;73(12):2581-85. doi: 10.36740/WLek202012105.
Pakharenko LV. Evaluation of progesterone and progesterone receptor gene PROGINS polymorphism in the development of some forms of premenstrual syndrome. Reprod Health Woman. 2020;(1):10-4. doi: 10.30841/2708-8731.1.2020.471241.
Pakharenko LV. Evaluation of progesterone receptor gene PROGІNS polymorphism in the development of some forms of premenstrual syndrome. New Armenian Med J. 2015;9(2):52-9.
Hashemi S, Ramezani Tehrani F, Mohammadi N, Rostami DM, Torkestani F, et al. Comparison of metabolic and hormonal profiles of women with and without premenstrual syndrome: A community based cross-sectional study. Int J Endocrinol Metab. 2016;14(2):e28422. doi: 10.5812/ijem.28422.
Amiel Castro RT, Ehlert U, Fischer S. Variation in genes and hormones of the hypothalamic-pituitary-ovarian axis in female mood disorders – A systematic review and meta-analysis. Front Neuroendocrinol. 2021;62:100929. doi: 10.1016/j.yfrne.2021.100929.
McEvoy K, Osborne LM, Nanavati J, Payne JL. Reproductive Affective Disorders: a Review of the Genetic Evidence for Premenstrual Dysphoric Disorder and Postpartum Depression. Curr Psychiatry Rep. 2017;19(12):94. doi: 10.1007/s11920-017-0852-0.
Chang YW, Hatakeyama T, Sun CW, Nishihara M, Yamanouchi K, Matsuwaki T. Characterization of pathogenic factors for premenstrual dysphoric disorder using machine learning algorithms in rats. Mol Cell Endocrinol. 2023;576:112008. doi: 10.1016/j.mce.2023.112008.
Woo HY, Kim KH, Lim SW. Estrogen receptor 1, glutathione S-transferase P1, glutathione S-transferase M1, and glutathione S-transferase T1 genes with dysmenorrhea in Korean female adolescents. Korean J Lab Med. 2010;30(1):76-83. doi: 10.3343/kjlm.2010.30.1.76.
Mir R, Tayeb FJ, Barnawi J, Jalal MM, Saeedi NH, Hamadi A, et al. Biochemical Characterization and Molecular Determination of Estrogen Receptor-α (ESR1 PvuII-rs2234693 T > C) and MiRNA-146a (rs2910164 C > G) Polymorphic Gene Variations and Their Association with the Risk of Polycystic Ovary Syndrome. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(5):3114. doi: 10.3390/ijerph19053114.
Douma Z, Dallel M, Bahia W, Ben Salem A, Hachani Ben Ali F, Almawi WY, et al. Association of estrogen receptor gene variants (ESR1 and ESR2) with polycystic ovary syndrome in Tunisia. Gene. 2020;741:144560. doi: 10.1016/j.gene.2020.144560.
Muccee F, Ashraf NM, Razak S, Afsar T, Hussain N, Husain FM, et al. Exploring the association of ESR1 and ESR2 gene SNPs with polycystic ovary syndrome in human females: a comprehensive association study. J Ovarian Res. 2024;17(1):27. doi: 10.1186/s13048-023-01335-7.
Mir R, Altayar MA, Hamadi A, Tayeb FJ, Saeedi NH, Jalal MM, et al. Molecular determination of progesterone receptor’s PROGINS allele (Alu insertion) and its association with the predisposition and susceptibility to polycystic ovary syndrome (PCOS). Mamm Genome. 2022;33(3):508-16. doi: 10.1007/s00335-021-09941-w.
Zhou C, Zou X, Wen X, Guo Z. Association of the PROGINS PgR polymorphism with susceptibility to female reproductive cancer: A meta-analysis of 30 studies. PLoS One. 2022;17(7):e0271265. doi: 10.1371/journal.pone.0271265.
Albalawi IA, Mir R, Abu-Duhier FM. Molecular Evaluation of PROGINS Mutation in Progesterone Receptor Gene and Determination of its Frequency, Distribution Pattern and Association with Breast Cancer Susceptibility in Saudi Arabia. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets. 2020;20(5):760-70. doi: 10.2174/1871530319666191125153050.
Ghali RM, Al-Mutawa MA, Ebrahim BH, Jrah HH, Zaied S, Bhiri H, et al. Progesterone Receptor (PGR) Gene Variants Associated with Breast Cancer and Associated Features: a Case-Control Study. Pathol Oncol Res. 2020;26(1):141-7. doi: 10.1007/s12253-017-0379-z.
Nursal AF, Cagliyan Turk A, Kuruca N, Yigit S. The role of the progesterone receptor PROGINS variant in the development of fibromyalgia syndrome and its psychological findings. Nucleosides Nucleotides Nucleic Acids. 2024;43(11):1333-45. doi: 10.1080/15257770.2024.2335364.
Toprak M, Ates O, Ozsoy AZ, Bozkurt N, Sezer SS, Cakmak B, et al. Analysis of estrogen and progesterone receptor gene polymorphisms in leiomyoma. J Clin Lab Anal. 2019;33(3):e22704. doi: 10.1002/jcla.22704.
Da Silva F, Pabalan N, Ekaratcharoenchai N, Serpa NA, Christofolini DM, de Oliveira R, et al. PROGINS Polymorphism of the progesterone receptor gene and the susceptibility to uterine leiomyomas: A systematic review and meta-analysis. genet test mol biomarkers. 2018;22(5):295-301. doi: 10.1089/gtmb.2017.0233.
Magnay JL, El-Shourbagy M, Fryer AA, O’Brien S, Ismail KM. Analysis of the serotonin transporter promoter rs25531 polymorphism in premenstrual dysphoric disorder. Am J Obstet Gynecol. 2010;203(2):181.e1-5. doi: 10.1016/j.ajog.2010.02.043.
Adams M, McCrone S. SRD5A1 genotype frequency differences in women with mild versus severe premenstrual symptoms. Issues Ment Health Nurs. 2012;33(2):101-8. doi: 10.3109/01612840.2011.625514.
Bäckström T, Das R, Bixo M. Positive GABAA receptor modulating steroids and their antagonists: Implications for clinical treatments. J Neuroendocrinol. 2022;34(2):e13013. doi: 10.1111/jne.13013.
Pakharenko LV. Effect of estrogen receptor gene ESR1 polymorphism on development of premenstrual syndrome. Reprod Health Woman. 2020;(1):5-8. doi: 10.30841/2708-8731.1.2020.471239.
Pakharenko LV. Effect of estrogen receptor gene ESR1 polymorphism on development of premenstrual syndrome. Georgian Med News. 2014;(235):37-41.
Pakharenko LV, Vorobii VD, Kurtash NYa, Kusa OM, Kravchuk IV, Zhurakivskyi VM. Assessment of estrogen receptor gene polymorphism (T-397C variant) in patients with premenstrual syndrome. Wiad Lek. 2020;73(7):1505-09. doi: 10.36740/WLek202007136.
Antypkin, YG, Vdovychenko YP, Graziottin A, Kaminskyi VV, Tatarchuk TF, Bulavenko OV, et al. Uterine bleedings and quality of woman’s life: Resolution of advisory board. Reprod Endocrinol. 2019;47:8-12. doi: 10.18370/2309-4117.2019.47.8-12.
Pavlushynskyi Y, Makarchuk O, Vasyliuk S, Ostrovska O, Kupchak I, Glushko N, et al. Characteristics of metabolic homeostasis and hematological indicators in young women with menstrual disorders against the background of overweight and obesity. Rom J Diabetes Nutr Metab Dis. 2023;30(2):173-81. doi: 10.46389/rjd-2023-1324.
Fedosiuk K, Pakharenko L, Chayka K, Basiuha I, Kurtash O. Abnormal uterine bleeding in women of reproductive age: PALM-COEIN causes. Bangladesh J Med Sci. 2023;22(4):809-14. doi: 10.3329/bjms.v22i4.67116.
Sharifan P, Jafarzadeh Esfehani A, Zamiri A, Ekhteraee Toosi MS, Najar Sedgh Doust F, Taghizadeh N, et al. Factors associated with the severity of premenstrual symptoms in women with central obesity: a cross-sectional study. J Health Popul Nutr. 2023;42(1):9. doi: 10.1186/s41043-022-00343-5.
Vasyliuk VM, Zhurakivska OY, Kondrat AV, Khabchuk VS. Morphological characteristics of the endocrine function of the heart in comorbid pathology. Pol Merkur Lekarski. 2023;51(3):194-200. doi: 10.36740/Merkur202303102.
Miskiv V, Zhurakivska O, Kulynych H, Kulynych-Miskiv M, Antimis O, Dutchak U. Age features of the structure of the blood vessels of the some digestive glands and its restructuring in the initial stages of experimental diabetes mellitus. Wiad Lek. 2022;75(1):187-90. doi: 10.36740/WLek202201207.
Zhurakivska OYa, Koshkin OYe, Tkachuk YL, Rudyak OM, Knyazevych-Chorna TV. Age characteristics of morphogenesis of diabetic myopathies. Probl Endocrine Pathol. 2020;74(4):115-23. doi: 10.21856/j-PEP.2020.4.15.
Zhurakivska O, Zherdova N, Oliinyk R, Pobigun N, Kostitska I, Zhurakivskyi V, et al. Evidence of apoptosis in parvocellular nuclei of hypothalamus in diabetes mellitus. Probl Endocrine Pathol. 2021;78(4):94-103. doi: 10.21856/j-PEP.2021.4.13.
Zhurakivska OY, Bodnarchuk YV, Kostitska IO, Kindrativ EO, Andriiv AV, Zhurakivskyi VM, et al. Morpho-functional characteristics liver of rats in early development of streptosotocin diabetes mellitus using cluster analysis. Probl Endocrine Pathol. 2021;75(1):84-96. doi: 10.21856/j-PEP.2021.1.11.
Vatseba TS, Sokolova LK, Neyko VY, Dzvonkovska VV, Muravlova OV, Derpak VV. The influence of diabetes-associated factors of oncogenesis on the risk of breast and endometrial cancer and on the survival of women with this cancer. Clin Preventive Med. 2024;(2):99-105. doi: 10.31612/2616-4868.2.2024.13.
Vatseba TS. Cancer of the organs of the reproductive system in women with type 2 diabetes. effects of antidiabetic therapy. Wiad Lek. 2020;73(5):967-71. doi: 10.36740/WLek202005124.
Itriyeva K. The effects of obesity on the menstrual cycle. Curr Probl Pediatr Adolesc Health Care. 2022;52(8):101241. doi: 10.1016/j.cppeds.2022.101241.
Pakharenko LV, Zhylka NYa, Shcherbinska OS, Kravchuk IV, Lasytchuk OM, Zhurakivskyi VM, et al. The modern pathogenetic challenges of polycystic ovary syndrome. Reprod Health Woman. 2024;2(73):75-80. doi: 10.30841/2708-8731.2.2024.304662.
Dang N, Khalil D, Sun J, Naveed A, Soumare F, Hamidovic A. Waist circumference and its association with premenstrual food craving: The PHASE longitudinal study. Front Psychiatry. 2022;13:784316. doi: 10.3389/fpsyt.2022.784316.
Pavlushynskyi Y, Makarchuk O, Kyshakevych I, Ostrovska O. “Perinatal portrait”, reproductive health parameters and risk factors for fat metabolism disorders in young overweight women. Reprod Health Woman. 2024;(4):22-31. doi: 10.30841/2708-8731.4.2024.308992.
Mizgier M, Jarzabek-Bielecka G, Jakubek E, Kedzia W. The relationship between body mass index, body composition and premenstrual syndrome prevalence in girls. Ginekol Pol. 2019;90(5):256-61. doi: 10.5603/GP.2019.0048.
Chun H, Doo M. Sleep quality in women with premenstrual syndrome is associated with metabolic syndrome-related variables. Healthcare (Basel). 2023;11(10):1492. doi: 10.3390/healthcare11101492.
Huang YM, Chien WC, Cheng CG, Chang YH, Chung CH, Cheng CA. Females with diabetes mellitus increased the incidence of premenstrual syndrome. Life (Basel). 2022;12(6):777. doi: 10.3390/life12060777.
Trout KK, Teff KL. Insulin sensitivity and premenstrual syndrome. Curr Diab Rep. 2004;4(4):273-80. doi: 10.1007/s11892-004-0079-4.
Zarei S, Mosalanejad L, Ghobadifar MA. Blood glucose levels, insulin concentrations, and insulin resistance in healthy women and women with premenstrual syndrome: a comparative study. Clin Exp Reprod Med. 2013;40(2):76-82. doi: 10.5653/cerm.2013.40.2.76.
Khamlaoui W, Mehri S, Hammami S, Elosua R, Hammami M. Association of angiotensin-converting enzyme insertion/deletion (ACE I/D) and angiotensinogen (AGT M235T) polymorphisms with the risk of obesity in a Tunisian population. J Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2020;21(2):1470320320907820. doi: 10.1177/1470320320907820.
Liu JY, Yi YZ, Guo QW, Jia KX, Li XC, Cai JJ, et al. Associations of ACE I/D and AGTR1 rs5182 polymorphisms with diabetes and their effects on lipids in an elderly Chinese population. Lipids Health Dis. 2024;23(1):231. doi: 10.1186/s12944-024-02222-w.
Rajkumari S, Ningombam SS, Chhungi V, Newmei MK, Devi NK, Mondal PR, et al. Association of ACE I/D gene polymorphism and related risk factors in impaired fasting glucose and type 2 diabetes: a study among two tribal populations of North-East India. Mol Biol Rep. 2022;49(2):1037-44. doi: 10.1007/s11033-021-06924-7.
Pan YH, Wang M, Huang YM, Wang YH, Chen YL, Geng LJ, et al. ACE Gene I/D polymorphism and obesity in 1,574 patients with type 2 diabetes mellitus. Dis Markers. 2016;2016:7420540. doi: 10.1155/2016/7420540.
Pirozzi FF, Belini JrE, Okumura JV, Salvarani M, Bonini-Domingos CR, Ruiz MA. The relationship between of ACE I/D and the MTHFR C677T polymorphisms in the pathophysiology of type 2 diabetes mellitus in a population of Brazilian obese patients. Arch Endocrinol Metab. 2018;62(1):21-6. doi: 10.20945/2359-3997000000005.
Lelis DF, Pereira AC, Krieger JE, Mill JG, Santos SHS, Baldo MP. Polymorphisms of the renin-angiotensin system are not associated with overweight and obesity in a general adult population. Arch Endocrinol Metab. 2019;63(4):402-10. doi: 10.20945/2359-3997000000155.
Pakharenko LV, Vorobii VD, Kurtash NY, Basiuha IO. Association of ACE gene polymorphism with development of premenstrual syndrome. Georgian Med News. 2019;(294):37-41.
Nabeh OA. New insights on the impact of gut microbiota on premenstrual disorders. Will probiotics solve this mystery? Life Sci. 2023;321:121606. doi: 10.1016/j.lfs.2023.121606.
Pakharenko LV, Basiuha IO, Zhurakivskyi VM, Lasytchuk OM, Kurtash NYa. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development. Reprod Health Woman. 2023;(2):21-5. doi: 10.30841/2708-8731.2.2023.278155.
Hinchytska L, Lasitchuk O, Zhurakivsky V, Basyuga I, Kurtash N, Pakharenko L. Restoration and preservation of the vaginal ecosystem in postmenopausal women. Reprod Health Woman. 2021;(6):77-82. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244389.
Takeda T, Yoshimi K, Kai S, Ozawa G, Yamada K, Hiramatsu K. Characteristics of the gut microbiota in women with premenstrual symptoms: A cross-sectional study. PLoS One. 2022;17(5):e0268466. doi: 10.1371/journal.pone.0268466.
Okuma K, Kono K, Otaka M, Ebara A, Odachi A, Tokuno H, et al. Characteristics of the Gut Microbiota in Japanese Patients with Premenstrual Syndrome. Int J Womens Health. 2022;14:1435-45. doi: 10.2147/IJWH.S377066.
Yao Y, Hu H, Chen L, Zheng H. Association between gut microbiota and menstrual disorders: a two-sample Mendelian randomization study. Front Microbiol. 2024;15:1321268. doi: 10.3389/fmicb.2024.1321268.
Takeda T, Chiba Y. Evaluation of a natural S-equol supplement in treating premenstrual symptoms and the effect of the gut microbiota: An open-label pilot study. Neuropsychopharmacol Rep. 2022;42(2):127-34. doi: 10.1002/npr2.12234.
Sato A, Fukawa-Nagira A, Sashihara T. Lactobacillus paragasseri OLL2809 improves premenstrual psychological symptoms in healthy women: A randomized, double-blind, placebo-controlled study. Nutrients. 2023;15(23):4985. doi: 10.3390/nu15234985.
Funnell EL, Martin-Key NA, Bahn S. Improving care experiences for premenstrual symptoms and disorders in the United Kingdom (UK): a mixed-methods approach. BMC Health Serv Res. 2025;25(1):70. doi: 10.1186/s12913-024-12140-3.
Labots-Vogelesang MS, Teunissen DAM, Kranenburg V, Lagro-Janssen ALM. Views of Dutch general practitioners about premenstrual symptoms: A qualitative interview study. Eur J Gen Pract. 2021;27(1):19-26. doi: 10.1080/13814788.2021.1889505.