Ефективність сучасних методів розродження вагітних з placenta previa/percreta 3b і 3c
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Найбільш тяжкі випадки аномальної інвазії плаценти (placenta accrete spectrum – PAS) пов’язані з пророщенням міометрія і серозної оболонки, прирощенням до сечового міхура, шийки матки, параметральної клітковини – placenta previa/рercreta 3b i 3c згідно з класифікацією Міжнародної федерації гінекологів і акушерів (FIGO, 2019). Це найбільш небезпечні випадки з тяжкими геморагічними ускладненнями, коагулопатичними порушеннями та виникненням інтраопераційного ушкодження сечового міхура і сечоводів.
Мета дослідження: визначення клінічної ефективності різних методів розродження вагітних з placenta previa/рercreta 3b i 3c з використанням ендоваскулярної балонної оклюзії черевної аорти (EБOA) та перев’язуванням внутрішніх клубових артерій (ПВКА).
Матеріали та методи. Упродовж 2015–2023 рр. на клінічних базах кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика виконано корпоральний/донний кесарів розтин (КР) та гістеректомію у 43 вагітних з діагнозом placenta previa/рercreta 3b i 3c у терміні вагітності 35–37 тиж. Пренатальний діагноз встановлено за даними ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії, а заключний – підтверджено даними макроскопічного і патогістологічного досліджень.
До І групи (основна) увійшли 12 жінок з pl. percreta 3b,c, яким було проведено КР з EБОА перед виконанням гістеректомії. До ІІ групи (порівняння) увійшли 14 вагітних з таким самим діагнозом та проведеним КР і ПВКА перед виконанням гістеректомії. До ІІІ групи (контрольна) – 17 жінок з аналогічним діагнозом, яким був проведений КР і гістеректомія без застосування додаткових методик хірургічного гемостазу. В усіх групах використовували монополярну діатермію, аргоноплазмову коагуляцію та біполярну коагуляцію.
Результати. Крововтрата в основній групі становила в середньому 950±90 мл, у групі порівняння – 1400 ± 130 мл (р1,2 < 0,05) і в контрольній групі – 2100 ± 150 мл (р1,3 < 0,001 і р2,3 < 0,01). Середня тривалість операції становила 97,0 ± 9,0 хв в основній групі та 119,0 ± 11,0 хв і 161 ± 15,0 хв у групах порівняння і контрольній відповідно (р < 0,05). Перебування в стаціонарі – від 7 ± 1 доба до 9 ± 1 доба та до 12 ± 2 доби по групах відповідно.
Висновки. Застосування інноваційної технології тимчасової EБОА при розродженні вагітних з placenta previa/рercreta 3b i 3c перед проведенням гістеректомії є найбільш клінічно ефективним методом, що достовірно зменшує загальний об’єм крововтрати, ймовірність розвитку масивної кровотечі та ураження прилеглих органів, тривалість хірургічного втручання і перебування в акушерському стаціонарі.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
American College of Obstetricians and Gynecologists; Society for Maternal-Fetal Medicine. Obstetric Care Consensus No. 7: Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 2018;132(6):e259-75. doi: 10.1097/AOG.0000000000002983.
Jauniaux E, Ayres-de-Campos D, Langhoff-Roos J, Fox KA, Collins S; FIGO Placenta Accreta Diagnosis and Management Expert Consensus Panel. FIGO classification for the clinical diagnosis of placenta accreta spectrum disorders. Int J Gynaecol Obstet. 2019;146(1):20-4. doi: 10.1002/ijgo.12761.
Hecht JL, Baergen R, Ernst LM, Katzman PJ, Jacques SM, Jauniaux E, et al. Classification and reporting guidelines for the pathology diagnosis of placenta accreta spectrum (PAS) disorders: recommendations from an expert panel. Mod Pathol. 2020;33(12):2382-96. doi: 10.1038/s41379-020-0569-1.
Golyanovskiy O, Fedorenko D, Roshchina G, Heints N. Clinical case of delivery of a pregnant woman with Placenta previa/percreta 3с by modified cesarean section technique. Reprod Health Woman. 2024;(3):47-52. doi: 10.30841/2708-8731.3.2024.306407.
Collins SL, Stevenson GN, Al-Khan A, Illsley NP, Impey L, Pappas L, et al. Three-dimensional power doppler ultrasonography for diagnosing abnormally invasive placenta and quantifying the risk. Obstet Gynecol. 2015;126(3):645-53. doi: 10.1097/AOG.0000000000000962.
Morlando M, Collins S. Placenta Accreta Spectrum Disorders: Challenges, Risks, and Management Strategies. Int J Womens Health. 2020;12:1033-45, doi: 10.2147/IJWH.S224191.
Einerson BD, Gilner JB, Zuckerwise LC. Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 2023;142(1):31-50. doi: 10.1097/AOG.000000000000 5229.
Afshar Y, Dong J, Zhao P, Li L, Wang S, Zhang RY, et al. Circulating trophoblast cell clusters for early detection of placenta accreta spectrum disorders. Nat Commun. 2021;12(1):4408. doi: 10.1038/s41467-021-24627-2.
Jauniaux E, Hussein AM, Elbarmelgy RM, Elbarmelgy RA, Burton GJ. Failure of placental detachment in accreta placentation is associated with excessive fibrinoid deposition at the utero-placental interface. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2):243.e1-e10. doi: 10.1016/j.ajog.2021.08.026.
Teixidor VM, Chandraharan E, Moneta MV, Belli AM. The role of interventional radiology in reducing haemorrhage and hysterectomy following caesarean section for morbidly adherent placenta. Clin Radiol. 2014;69(8):e345-51. doi: 10.1016/j.crad.2014.04.005.
Luo F, Xie L, Xie P, Liu S, Zhu Y. Intraoperative aortic balloon occlusion in patients with placenta previa and/or placenta accreta: a retrospective study. Taiwan J Obstet Gynecol. 2017;56(2):147-52. doi: 10.1016/j.tjog. 2016.11.004.
Pyra K, Szmygin M, Dymara-Konopka W, Pietras G, Dziduch P, Grzechnik M, et al. Maternal and perinatal outcomes in placenta accreta spectrum disorders with prophylactic internal iliac artery balloon catheterization and embolization. Ginekol Pol. 2022;93(12):980-6. doi: 10.5603/GP.a2021.0221.
Clausen C, Stensballe J, Albrechtsen CK, Hansen MA, Lönn L, Langhoff-Roos J. Balloon occlusion of the internal iliac arteries in the multidisciplinary management of placenta percreta. Acta Obstet Gynecol Scand. 2013;92(4):386-91. doi: 10.1111/j.1600-0412.2012.01451.x.
Nieto-Calvache AJ, Palacios-Jaraquemada JM, Aryananda RA, Rodriguez F, Ordoñez CA, Messa BA, et al. How to identify patients who require aortic vascular control in placenta accreta spectrum disorders? Am J Obstet Gynecol MFM. 2022;4(1):100498. doi: 10.1016/j.ajogmf.2021.100498.
Golyanovskiy OV, Kulchytskiy DV, Rubinshtein AM. Combined staged surgical hemostasis in a case of Placenta previa and Placenta accreta spectrum disorders. Reprod Women Health. 2022;59(5):13-8. doi: 10.30841/2708-8731.5.2022.265469.
Einerson BD, Rodriguez CE, Silver RM, Donnelly MA, Kennedy AM, Woodward PJ. Accuracy and Interobserver Reliability of Magnetic Resonance Imaging for Placenta Accreta Spectrum Disorders. Am J Perinatol. 2021;38(9):960-7. doi: 10.1055/s-0040-1701196.
De Oliveira CM, Oliveira Brito LG, Sarian LO, Bennini JR. Diagnosis of placenta accreta spectrum in high-risk women using ultrasonography or magnetic resonance imaging: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;59(4):428-36. doi: 10.1002/uog.24861.
Jauniaux E, Bhide A. Prenatal ultrasound diagnosis and outcome of placenta previa accreta after cesarean delivery: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2017;217(1):27-36. doi: 10.1016/j. ajog.2017.02.050.
Jauniaux E, D’Antonio F, Bhide A, Prefumo F, Silver RM, Hussein AM, et al. Modified Delphi study of ultrasound signs associated with placenta accreta spectrum. Ultrasound Obstet Gynecol. 2023;61(4):518-25. doi: 10.1002/uog.26155.
James AH. Iron Deficiency Anemia in Pregnancy. Obstet Gynecol. 2021;138(4):663-74. doi: 10.1097/AOG.0000000000004559.
Posokhova S, Ryazantcev I, Baylo N, Fetshenko I. Patient blood management» strategy in pregnant women with the risk of massive obstetric bleeding. Reprod Health Woman. 2021;(6):50-5. doi: 10.30841/2 708-8731.6.2021.244379.
WOMAN Trial Collaborators. Effect of early tranexamic acid administration on mortality, hysterectomy, and other morbidities in women with post-partum haemorrhage (WOMAN): an international, randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet. 2017;389(10084):2105-16. doi: 10.1016/S0140-6736(17)30638-4.
Escobar MF, Nassar AH, Theron G, Barnea ER, Nicholson W, Ramasauskaite D, et al. FIGO recommendations on the management of postpartum hemorrhage 2022. Int J Gynaecol Obstet. 2022;157(1):3-50. doi: 10.1002/ijgo.14116.
Carvajal JA, Ramos I, Kusanovic JP, Escobar MF. Damage-control resuscitation in obstetrics. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022;35(4):785-98. doi: 10.1080/14767058.2020.1730800.
Butwick A, Lyell D, Goodnough L. How do I manage severe postpartum hemorrhage? Transfusion. 2020;60(5):897-907. doi: 10.1111/trf.15794.
Golyanovskiy О, Dzyuba D, Morozova О, Gerasimova T, Voloshyn O, Golenia I, et al. Modern approach to transfusion therapy of massive hemorrhage due to abnormally invasive placenta. Reprod Health Woman. 2023;(5):39-45. doi: 10.30841/2708-8731.5.2023.286768.
Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care “Caesarean section” [Internet]. 2022. Order No. 8; 2022 Jan 05. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/kesariv-roztyn/.
Golyanovskiy О, Goncharenko A, Kachur O. Prevention and therapy of massive obstetric bleeding with placenta percreta 3b. Reprod Health Woman. 2022;(2):8-16. doi: 10.30841/2708-8731.2.2022.261800.
Ministry of Health of Ukraine. Clinical protocol “Obstetric bleeding” [Internet]. 2014. Order No. 205; 2014 Mar 24. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0205282-14#Text.
Sentilhes L, Goffinet F, Kayem G. Management of placenta accreta. Acta Obstet Gynecol Scand. 2013;92(10):1125-34. doi: 10.1111/aogs.12222.
Miller HE, Leonard SA, Fox KA, Carusi DA, Lyell DJ. Placenta Accreta Spectrum Among Women With Twin Gestations. Obstet Gynecol. 2021;137(1):132-8. doi: 10.1097/AOG.0000000000004204.
Greenberg JI, Suliman A, Iranpour P, Angle N. Prophylactic balloon occlusion of the internal iliac arteries to treat abnormal placentation: a cautionary case. Am J Obstet Gynecol. 2007;197(5):470.e1-4. doi: 10.1016/j.ajog.2007.05.017.
Salim R, Chulski A, Romano S, Garmi G, Rudin M, Shalev E. Precesarean Prophylactic Balloon Catheters for Suspected Placenta Accreta: A Randomized Controlled Trial. Obstet Gynecol. 2015;126(5):1022-28. doi: 10.1097/AOG.0000000000001113.
Matsueda S, Hidaka N, Kondo Y, Fujiwara A, Fukushima K, Kato K. External iliac artery thrombosis after common iliac artery balloon occlusion during cesarean hysterectomy for placenta accreta in cervico-isthmic pregnancy. J Obstet Gynaecol Res. 2015;41(11):1826-30. doi: 10.1111/j og.12777.
Bishop S, Butler K, Monaghan S, Chan K, Murphy G, Edozien L. Multiple complications following the use of prophylactic internal iliac artery balloon catheterisation in a patient with placenta percreta. Int J Obstet Anesth. 2011;20(1):70-3. doi: 10.1016/j.ijoa.2010.09.012.
Gagnon J, Boucher L, Kaufman I, Brown R, Moore A. Iliac artery rupture related to balloon insertion for placenta accreta causing maternal hemorrhage and neonatal compromise. Can J Anaesth. 2013;60(12):1212-7. doi: 10.1007/s12630-013-0038-0.
Teare J, Evans E, Belli A, Wendler R. Sciatic nerve ischaemia after iliac artery occlusion balloon catheter placement for placenta percreta. Int J Obstet Anesth. 2014;23(2):178-81. doi: 10.1016/j.ijoa.2013.11.002.