Клініко-психологічні аспекти репродуктивних втрат
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Аналіз даних сучасної літератури свідчить, що в умовах сьогодення спостерігається збільшення кількості ускладнень у жінок під час вагітності, які створюють реальну загрозу не тільки для здоров’я та життя майбутньої матері, але й майбутньої дитини, що, у свою чергу, може бути додатковим стресогенним чинником. Жінки, які постійно протягом вагітності відчували страх, тривожність, стрес, народжують дітей, які стають чутливими до дії зовнішніх подразників, зокрема вони часто плачуть і погано сплять, у них збільшується ризик розвитку нервово-психічних розладів у процесі дорослішання.
Для жінок репродуктивного віку в усьому світі тривожність є серйозною проблемою, часто призводячи до інших проблем психічного здоров’я. Якщо рівень тривожності постійно невизначено підвищується, то це може призвести до негативних наслідків, у тому числі й до переривання вагітності. Крім того, підвищений рівень тривожності впливає і на соматичний стан вагітної, що може стати причиною розвитку психосоматичного захворювання. Викидень, і особливо повторний, також є маркером ризику виникнення акушерських ускладнень, включаючи передчасні пологи, затримку росту плода, відшарування плаценти та мертвонародження під час майбутніх вагітностей, а також провісником довгострокових проблем зі здоров’ям.
Викидень впливає на психологічне благополуччя деяких жінок, підвищуючи рівень стресу після одного досвіду. Жінки, які перенесли викидень, можуть піддаватися ризику материнського стресу під час наступної вагітності, що, у свою чергу, пов’язане з несприятливими її наслідками. Наявність в анамнезі жінки однієї репродуктивної втрати призводить до порушення репродуктивної функції, впливає на перебіг вагітності та пологів. Такі ризики зростають, а саме – на 16%, 25%, 45% і 54% після одного–чотирьох попередніх послідовних спонтанних абортів відповідно.
Слід враховувати і той факт, що кожна наступна вагітність після попередньої втрати сприймається жінкою як більш стресова через факт страху її повторення. Тому обстеження, консультування та ведення вагітних з репродуктивними втратами мають бути комплексними і передбачати не тільки високопрофесійну медичну допомогу, але й відповідний психологічний супровід.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Isakov RI. Psychosomatic pathology: a monograph. Кyiv: AUSPH «Medicine»; 2023. 167 p.
Bjelica A, Cetkovic N, Trninic-Pjevic A, Mladenovic-Segedi L. The phenomenon of pregnancy – a psychological view. Ginekol Pol. 2018;89(2):102-06. doi: 10.5603/GP.a2018.0017.
Astakhov VM, Batsylieva OV, Puz IV. Medical and psychological support of pregnant women under martial law. In: Material III International scientific and practical conference “Personality and society in the digital era: psychological dimension (to the 25th anniversary of the National University ‘Odesa Law Academy’ and the 175th anniversary of the Odesa School of Law)”. 2022 June 24; Odesa. Odesa: National University Odesa Law Academy; 2022, p. 7-11.
Tohan MM, Saha BR, Moon MI, Howlader MH, Rahman MA. Predictors of anxiety among women of reproductive age in Nepal: a comprehensive nationwide analysis. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2024. doi: 10.1007/s00127-024-02791-2.
Dennis CL, Falah-Hassani K, Shiri R. Prevalence of antenatal and postnatal anxiety: systematic review and meta-analysis. Br J Psychiatry. 2017;210(5):315-23. doi: 10.1192/bjp.bp.116.187179.
Siusiuka VG. Functional aspects of psycho-emotional disorders in women during gestation caused by anxiety. Bull Sci Res. 2017;(1):95-8.
Dunkel Schetter C, Tanner L. Anxiety, depression and stress in pregnancy: implications for mothers, children, research, and practice. Curr Opin Psychiatry. 2012;25(2):141-8. doi: 10.1097/YCO.0b013e3283503680.
Thiele GA, Ryan DM, Oberlander TF, Hanley GE. Can we more precisely classify exposure to antenatal depression and anxiety in multivariable prediction models of pregnancy and birth outcomes: a population-based cohort study. BMC Psychiatry. 2023;23(1):803. doi: 10.1186/s12888-023-05284-9.
Znamenska TK, Zbrozhyk EV, Vorobiova OV, Nikulina LI, Golota TV. Influence of psycho-emotional stress in pregnant women and childbirth on the condition of the newborn during military aggression. Neonatol Surg Perinatal Med. 2023;50(4):5-11. doi: 10.24061/2413-4260.XIII.4.50.2023.1.
O’Donnell KJ, Meaney MJ. Fetal Origins of Mental Health: The Developmental Origins of Health and Disease Hypothesis. Am J Psychiatry. 2017;174(4):319-28. doi: 10.1176/appi.ajp.2016.16020138.
Hierweger AM, Engler JB, Friese MA, Reichardt HM, Lydon J, DeMayo F, et al. Progesterone modulates the T-cell response via glucocorticoid receptor-dependent pathways. Am J Reprod Immunol. 2019;81(2):e13084. doi: 10.1111/aji.13084.
Solano ME, Arck PC. Steroids, Pregnancy and Fetal Development. Front Immunol. 2020;(10):3017. doi: 10.3389/fimmu.2019.03017.
Miranda A, Sousa N. Maternal hormonal milieu influence on fetal brain development. Brain Behav. 2018;8(2):e00920. doi: 10.1002/brb3.920.
Anifantaki F, Pervanidou P, Lambrinoudaki I, Panoulis K, Vlahos N, Eleftheriades M. Maternal Prenatal Stress, Thyroid Function and Neurodevelopment of the Offspring: A Mini Review of the Literature. Front Neurosci. 2021;(15):692446. doi: 10.3389/fnins.2021.692446.
Jagtap A, Jagtap B, Jagtap R, Lamture Y, Gomase K. Effects of Prenatal Stress on Behavior, Cognition, and Psychopathology: A Comprehensive Review. Cureus. 2023;15(10):e47044. doi: 10.7759/cureus.47044.
Babenko O, Kovalchuk I, Metz GA. Stress-induced perinatal and transgenerational epigenetic programming of brain development and mental health. Neurosci Biobehav Rev. 2015;48:70-91. doi: 10.1016/j.neubiorev.2014.11.013.
Van den Bergh BRH, van den Heuvel MI, Lahti M, Braeken M, de Rooij SR, Entringer S, et al. Prenatal developmental origins of behavior and mental health: The influence of maternal stress in pregnancy. Neurosci Biobehav Rev. 2020;117:26-64. doi: 10.1016/j.neubiorev.2017.07.003.
Cook N, Ayers S, Horsch A. Maternal posttraumatic stress disorder during the perinatal period and child outcomes: A systematic review. J Affect Disord. 2018;225:18-31. doi: 10.1016/j.jad.2017.07.045.
Fawcett EJ, Fairbrother N, Cox ML, White IR, Fawcett JM. The Prevalence of Anxiety Disorders During Pregnancy and the Postpartum Period: A Multivariate Bayesian Meta-Analysis. J Clin Psychiatry. 2019;80(4):18r12527. doi: 10.4088/JCP.18r12527.
Geller PA, Stasko EC. Effect of Previous Posttraumatic Stress in the Perinatal Period. J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 2017;46(6):912-22. doi: 10.1016/j.jogn.2017.04.136.
Pinto TM, Jongenelen I, Lamela D, Pasion R, Morais A, Costa R. Childbirth-related post-traumatic stress disorder symptoms and mother-infant neurophysiological and behavioral co-regulation during dyadic interaction: study protocol. BMC Psychol. 2023;11(1):37. doi: 10.1186/s40359-023-01070-0.
Arvanitidou O, Kosmas I, Michalopoulos CK, Doumanidou M, Ierodiakonou-Benou I, Athanasiadis A, et al. The Impact of Stress and Depression on the Outcome of Human Gestation. Cureus. 2023;15(11):e48700. doi: 10.7759/cureus.48700.
Mironyuk ІS, Slabkiy GО, Shcherbinska ОS, Bilak-Lukianchuk VJ. Consequences of the war with the russian federation for the public health of Ukraine. Reprod Health Woman. 2022;(8):26-31. doi: 10.30841/2708-8731.8.2022.273291.
Zhabchenko I, Korniets N, Lishchenko I, Kovalenko T, Bondarenko O, Syvura O. Reproductive effects of wartime stress and possibilities of their correction (Literature review). Reprod Health Woman. 2024;(7):65-72. doi: 10.30841/2708-8731.7.2024.314933.
Astakhov VM, Batsylieva OV, Puz IV. Psychological support in reproductive medicine: monograph. Kyiv: National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, H. S. Kostiuk Institute of Psychology; 2023. 125 p.
Center for Public Health of Ukraine. Annual Report on the State of Health of the Population of Ukraine and the Epidemic Situation for 2022 [Internet]. Kyiv: Center for Public Health of Ukraine; 2023. 40 p. Available from: http://medstat.gov.ua/ukr/MMXXIII.html.
Ministry of Social Policy of Ukraine. Draft Strategy of Demographic Development of Ukraine until 2040 [Internet]. 2024. Available from: https://www.msp.gov.ua/projects/870/.
Marushko RV, Dudina OO, Marushko TL. Reproductive losses in Ukraine: current situation. Ukr J Perinatol Pediatr. 2022;89(1):5-10. doi: 10.15574/PP.2022.89.5.
Moiseienko RO, Zhylka NYa, Gojda NG, Dudina OO, Golubchykov MV, Oktysiuk ZhS. The state of female reproductive health in Ukraine. Ukr Nation Health. 2023;(1):51-9.
Marushko RV, Dudina ОО. Modern aspects of perinatal mortality in Ukraine. Ukr J Perinatol Pediatr. 2020;2(82):76-85. doi: 10.15574/PP.2020.82.76.
Patel K, Pirie D, Heazell AEP, Morgan B, Woolner A. Subsequent pregnancy outcomes after second trimester miscarriage or termination for medical/fetal reason: A systematic review and meta-analysis of observational studies. Acta Obstet Gynecol Scand. 2024;103(3):413-22. doi: 10.1111/aogs.14731.
Alves C, Jenkins SM, Rapp A. Early Pregnancy Loss (Spontaneous Abortion) [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560521/.
Wang Y, Meng Z, Pei J, Qian L, Mao B, Li Y, et al. Anxiety and depression are risk factors for recurrent pregnancy loss: a nested case-control study. Health Qual Life Outcomes. 2021;19(1):78. doi: 10.1186/s12955-021-01703-1.
ESHRE Guideline Group on RPL; Bender Atik R, Christiansen OB, Elson J, Kolte AM, Lewis S, et al. ESHRE guideline: recurrent pregnancy loss. Hum Reprod Open. 2018;2018(2):hoy004. doi: 10.1093/hropen/hoy004.
Turesheva A, Aimagambetova G, Ukybassova T, Marat A, Kanabekova P, Kaldygulova L, et al. Recurrent Pregnancy Loss Etiology, Risk Factors, Diagnosis, and Management. Fresh Look into a Full Box. J Clin Med. 2023;12(12):4074. doi: 10.3390/jcm12124074.
Donegan G, Noonan M, Bradshaw C. Parents experiences of pregnancy following perinatal loss: An integrative review. Midwifery. 2023;121:103673. doi: 10.1016/j.midw.2023.103673
Vlachou F, Iakovou D, Daru J, Khan R, Pepas L, Quenby S, Iliodromiti S. Fetal loss and long-term maternal morbidity and mortality: A systematic review and meta-analysis. PLoS Med. 2024;21(2):e1004342. doi: 10.1371/journal.pmed.1004342
Quenby S, Gallos ID, Dhillon-Smith RK, Podesek M, Stephenson MD, Fisher J, et al. Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. Lancet. 2021;10285(397):1658-67. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00682-6.
Lee L, McKenzie-McHarg K, Horsch A. The impact of miscarriage and stillbirth on maternal-fetal relationships: an integrative review. J Reprod Infant Psychol. 2017;35(1):32-52. doi: 10.1080/02646838.2016.1239249.
Fernández-Basanta S, Dahl-Cortizo C, Coronado C, Movilla-Fernández MJ. Pregnancy after perinatal loss: A meta-ethnography from a women’s perspective. Midwifery. 2023;124:103762. doi: 10.1016/j.midw.2023.103762.
Dimitriadis E, Menkhorst E, Saito S, Kutteh WH, Brosens JJ. Recurrent pregnancy loss. Nat Rev Dis Primers. 2020;6(1):98. doi: 10.1038/s41572-020-00228-z.
Abiola L, Legendre G, Spiers A, Parot-Schinkel E, Hamel JF, Duverger P, et al. Late fetal demise, a risk factor for post-traumatic stress disorder. Sci Rep. 2022;12(1):12364. doi: 10.1038/s41598-022-16683-5.
Tetruashvili N, Domar A, Bashiri A. Prevention of Pregnancy Loss: Combining Progestogen Treatment and Psychological Support. J Clin Med. 2023;12(5):1827. doi: 10.3390/jcm12051827.
Cuenca D. Pregnancy loss: Consequences for mental health. Front Glob Womens Health. 2023;(3):1032212. doi: 10.3389/fgwh.2022.1032212.
Legendre G, Gicquel M, Lejeune V, Iraola E, Deffieux X, Séjourné N, et al. Psychology and pregnancy loss. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2014;43(10):908-17. doi: 10.1016/j.jgyn.2014.09.019.
Chen SL, Chang SM, Kuo PL, Chen CH. Stress, anxiety and depression perceived by couples with recurrent miscarriage. Int J Nurs Pract. 2020;26(2):e12796. doi: 10.1111/ijn.12796.
San Lazaro CI, Meaney S, McNamara K, O’Donoghue K. Psychological and support interventions to reduce levels of stress, anxiety or depression on women’s subsequent pregnancy with a history of miscarriage: an empty systematic review. BMJ Open. 2017;9(7):e017802. doi: 10.1136/bmjopen-2017-017802.
Barbe C, Ouy J, Boiteux-Chabrier M, Bouazzi L, Pham BN, Carrau-Truillet S, et al. Exploring the impact of prior spontaneous miscarriage on stress among pregnant women during the first trimester: an observational study. BJGP Open. 2023;7(1):BJGPO.2022.0100. doi: 10.3399/BJGPO.2022.0100.
Bellieni CV, Buonocore G. Abortion and subsequent mental health: Review of the literature. Psychiatry Clin Neurosci. 2013;67(5):301-10. doi: 10.1111/pcn.12067.
Pourreza A, Batebi A. Psychological Consequences of Abortion among the Post Abortion Care Seeking Women in Tehran. Iran J Psychiatry. 2011;6(1):31-6.
Nazarenko LG. The role of the state of the psycho-emotional sphere of a pregnant woman in the normal and complicated gestational process (literature review). Zhinochyy likar. 2013;(2):42-6.
Kaminskyi VV, Tkachuk RR. Features of the psycho-emotional state of pregnant women against the background of vegetative dysfunction. In: Coll Sci Papers Staff Shupyk Institute, NMAPE. 2018;30:120-38.
McNestry C, Killeen SL, Crowley RK, McAuliffe FM. Pregnancy complications and later life women’s health. Acta Obstet Gynecol Scand. 2023;102(5):523-31. doi: 10.1111/aogs.14523.
Wang YX, Mínguez-Alarcón L, Gaskins AJ, Missmer SA, Rich-Edwards JW, Manson JE, et al. Association of spontaneous abortion with all cause and cause specific premature mortality: prospective cohort study. BMJ. 2021;24,372:n530. doi: 10.1136/bmj.n530.
Çankaya S, İbrahimoğlu T. Stress, anxiety, intolerance of uncertainty, and psychological well-being characteristics of pregnant women with and without threatened miscarriage: a case-control study. J Obstet Gynaecol. 2022;42(8):3577-83. doi: 10.1080/01443615.2022.2158319.
Husieva AYe. Pregnancy and psychoemotional stress reactions. Age factor. Reprod Health Woman. 2023;(4):35-43. doi: 10.30841/2708-8731.4.2023.285762.
Zietlow AL, Nonnenmacher N, Reck C, Ditzen B, Müller M. Emotional Stress During Pregnancy – Associations With Maternal Anxiety Disorders, Infant Cortisol Reactivity, and Mother-Child Interaction at Pre-school Age. Front Psychol. 2019;10:2179. doi: 10.3389/fpsyg.2019.02179.
Feldman R. Mutual influences between child emotion regulation and parent-child reciprocity support development across the first 10 years of life: Implications for developmental psychopathology. Dev Psychopathol. 2015;27(4):1007-23. doi: 10.1017/S0954579415000656.