Вплив рівня тривожності вагітних на перебіг пологів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В Україні демографічна криза загострює важливість питання репродуктивного здоров’я.
Мета дослідження: вивчення особливостей пологової діяльності матки залежно від рівня тривожності вагітної для вдосконалення тактики ведення вагітності та пологів.
Матеріали та методи. Під час проведення підготовчого етапу дослідження були записані та проаналізовані електроміогістерограми у 69 роділь з фізіологічним перебігом пологів. Під час аналізу встановлено нормальні показники електроміографії з фізіологічною скоротливою діяльністю матки під час пологів.
На основному етапі дослідження проведене проспективне клінічне обстеження 124 вагітних, яким виконано тест тривожності Ч. Спілбергера. У подальшому вагітні були розподілені на 3 групи залежно від рівня реактивної тривожності: І група – 38 роділь з низьким рівнем реактивної тривожності; ІІ група – 35 роділь з помірним рівнем реактивної тривожності; ІІІ група – 51 роділля з високим рівнем реактивної тривожності.
Електроміографію матки проводили за допомогою цифрового USB-осцилографа «Hantek-6022BE». Рівень тривожності у вагітних визначали шляхом анкетування (тест тривожності Ч. Спілбергера).
Результати. Нормальна пологова діяльність характерна для 57,9% вагітних І групи, для 82,9% – ІІ групи та для 60,8% вагітних ІІІ групи (р<0,05). Частота слабкості пологової діяльності достовірно відрізнялась у вагітних І, ІІІ груп – 36,8% та 23,5% відповідно порівняно з ІІ групою – 14,3% випадків (р < 0,05).
Серед вагітних ІІІ групи гіперактивний тип пологової діяльності виявляли у 9,8%, що достовірно вище показників І та ІІ груп (2,6% та 2,9% відповідно; р < 0,05). У вагітних І та ІІІ груп фіксували випадки дискоординованої пологової діяльності, яка спостерігалася у 5,2% вагітних І та у 5,9% – ІІІ групи, у вагітних ІІ групи дискоординовану пологову діяльність не зареєстровано.
Висновки. Проведене дослідження виявило чіткі зміни скоротливої діяльності матки залежно від рівня реактивної тривожності. Зокрема показник слабкості пологової діяльності за низького рівня реактивної тривожності майже в 2,6 раза перевищував показник у групах із середнім та високим рівнем реактивної тривожності, а показник гіперактивної пологової діяльності за високого рівня тривожності в 3,4 раза перевищував показники груп з низьким та середнім рівнем реактивної тривожності.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Zhabchenko І. Psycho-emotional state features of pregnant displaced women. Bull Vinnytsia Natl Med Univ. 2018;22(1):99-103. doi: 10.31393/reports-vnmedical-2018-22(1)-1.
Vdovychenko Yu, Zhuk S, Shurevskaya О. Support for pregnancy and childbirth in conditions of social stress. Kiev: PE “Print Line; 2014. 64 p.
Heryak S, Kuchmiy V, Buryak M, Bahniy L. Characteristics of childbirth in women–temporarily displaced persons who have experienced stress as a result of military aggression. Reprod Health Woman. 2024;(2):18-23. doi: 10.30841/2708-8731.2.2024.304642.
Zhabchenko I, Lishchenko I, Kovalenko T, Bondarenko O, Syvura O. Disorders of cervical maturation under wartime stressful conditions. Reprod Health Woman. 2024;(6):27-35. doi: 10.30841/2708-8731.6.2024.313540.
Beniuk V, Vigivska L, Maidannyk I, Oleshko V. Psycho-emotional state of women with spontaneous pregnancy and after the use of assisted reproductive technologies. Health Women. 2019;146(10):10-5. doi: 10.15574/HW.2019.146.1.
Beniuk V, Ginzburg V, Vygivska L, Maidannyk IV, Chorna OO, Oleshko VF, et al Assessment of correction effectivenes of psychoemotional state in pregnant women after application of assisted reproductive technologies. Med Perspektivi. 2021;26(4):131-8. doi: 10.26641/2307-0404.2021.4.248201.
Ancheva І. Psychoprophylaxis of stress during pregnancy and childbirth. Health Women. 2017;121(5):32-4.
Miliutina К, Makaruk K. Psychological well-being of pregnant women during the war. Probl Modern Psychol. 2022;(3):92-100. doi: 10.26661/2310-4368/2022-3-12.
Korchynska ОО, Sozanska МА, Bratasyuk NМ, Andrashchikova S, Zhultakova S, Shlosserova A. A modern view of the problem of psychogenic infertility in a married couple. Likarska Sprava. 2020;(5-6):29-41. doi: 10.31640/JVD.5-6.2020.
Sosiuka V. Psycho-emotional state of women during physiological and pathological pregnancy. J Obst Gynecol. 2018;90(6). Available from: https://extempore. info/blogs/9-joornal/1530-psykhoemotsiynyy-stan-zhinok-pid-chas-fiziolohichnoh o-ta-patolohichnoho-perebihu-vahitnosti.html.
Wasser SK. Stress and reproductive failure: An evolutionary approach with applications to premature labor. Am J Obstet Gynecol. 2019;180(1):272-4. doi: 10.1016/s0002-9378(99)70716-7.
Branecka-Woźniak D. Evaluation of the occurrence of anxiety in pregnant women with regard to environmental conditions. Fam Med Primary Care Rev. 2018;20(4):320-6. doi: 10.5114/fmpcr.2018.79341.
Gorgui J, Sheehy O, Trasler J, Fraser W, Bérard A. Medically assisted reproduction and the risk of preterm birth: a case-control study using data from the Quebec Pregnancy Cohort. CMAJ Open. 2020;8(1):206-13. doi: 10.9778/cmajo.20190082.
Syusyuka VG. Level of biogenic amines for pregnant women with psycho-emotional disorders stipulated by anxiety. Reprod Health Woman. 2020;(1):15-8. doi: 10.308 41/2708-8731.1.2020.209330.
Marchuk А. Peculiarities of resilience manifestation in difficult life circumstances. In: Material IV All-Ukrainian Scientific and Practical Conference Mental health of individuals in a crisis society; 2019 Oct 18; Lviv. Lviv; 2019, p. 209-11.
Sallami MA, Maidannyk IV. Electromyohysterography as a method of diagnosing abnormalities of labor activity in multiparous women. In: Material International Scientific and Practical Conference «The role and place of medicine in ensuring human health in modern society». 2014 Nov 21-22; Odessa. Odessa; 2014, p. 81-4.
Cohen WR. Clinical assessment of uterine contractions. Int J Gynaecol Obstet 2017;139:137-42. doi: 10.1002/ijgo.12270.
Zhang J, Troendle J, Grantz KL, Reddy UM. Statistical aspects of modeling the labor curve. Am J Obstet Gynecol. 2015;212:750.e1-4. doi: 10.1016/j.ajog.2015.04.014.
de Vries BS, Mcdonald S, Joseph FA, Morton R, Hyett JA, Phipps H, et al. Impact of analysis technique on our understanding of the natural history of labour: a simulation study. BJOG. 2021;128(11):1833-42. doi: 10.1111/1471-0528.16719.
Zhang J, Duan T. The physiologic pattern of normal labour progression. BJOG. 2018;125(8):955. doi: 10.1111/1471-0528.14929.
Cohen WR, Friedman EA. Guidelines for labor assessment: failure to progress? Am J Obstet Gynecol. 2020;222:342.e1-4. doi: 10.1016/j.ajog.2020.01.013.
Gimovsky AC, Berghella V. Randomized controlled trial of prolonged second stage: extending the time limit vs usual guidelines. Am J Obstet Gynecol. 2016;214:361.e1-6. doi: 10.1016/j.ajog.2015.12.042.
Ahaiev NA, Kokun OM, Pishko IO, Lozinska NS, Ostapchuk VV, Tkachenko VV. Collection of methods for diagnosing negative mental states of military personnel: Methodological manual. Kyiv: NDC HP ZSU; 2016. 234 p.
Cohen WR, Friedman EA. The latent phase of labor. Am J Obstet Gynecol. 2023;228(5):1017-24. doi: 10.1016/j.ajog.2022.04.029.
Antomonov M. Mathematical processing and analysis of medical and biological data. Kyiv; 2017. 579 p.
Babenko VV, Mokiienko AV, Levkovska VIu. Biostatystyka: teaching-methodical. manual. for students of higher medical education. II-IV accreditation levels. Odesa: Press-kurier; 2022. 178 p.
World Health Organization. Pregnancy, Childbirth, Postpartum and Newborn Care: A Guide for Essential Practice. 4th ed. Geneva: World Health Organization; 2017. 13 p.
Hofmeyr GJ, Bernitz S, Bonet M, Bucagu M, Dao B, Downe S, et al. WHO next-generation partograph: revolutionary steps towards individualised labour care. BJOG. 2021;128(10):1658-62. doi: 10.1111/1471-0528.16694.