Клінічні аспекти перебігу пологів у роділь, які обрали альтернативний метод розродження

Анотація

Питання збереження здоров’я роділлі та плода, а в подальшому — і новонародженого, є одним із найпріоритетніших завдань сучасної акушерської служби. На сьогодні особливістю сучасної акушерської допомоги в Україні є її перехід до пацієнт­орієнтованості, що зумовлює не лише модифікацію підходів до ведення вагітності та пологів, але й створення комфортних та безпечних умов для матері і новонародженого. Також наразі відзначається тенденція до підвищення попиту з боку майбутніх вагітних і роділь на нетрадиційні немедикаментозні методи знеболювання та альтернативні підходи до ведення пологів, які орієнтовані на зменшення вираженості пологового болю без застосування медичних засобів, забезпечення вільного пересування під час пологів, формування психологічного комфорту та позитивного пологового досвіду для роділлі та її партнера.
Мета дослідження: оцінювання перебігу пологів у роділь, залучених до спроби розродження у воді.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 150 вагітних, яких залежно від запропонованої методики розродження розподілено на:
основну групу (ОГ) – 66 вагітних, у яких розродження відбувалося із застосуванням гідротехнологій у перший та другий періоди пологів;
групу порівняння (ГП) – 34 вагітні, у яких розродження відбувалося із використанням гідротехнологій лише у перший період пологів;
контрольну групу (КГ) – 50 вагітних, у яких пологи відбувалися за загальноприйнятими стандартами.
Додатково у динаміці першого періоду пологів у всіх роділь оцінювали інтенсивність пологового болю за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ).
Результати. У динаміці пологового акту розрив плодових оболонок відбувався за більшого розкриття шийки матки на фоні задовільного прогресу пологової діяльності у роділь із застосуванням гідротехнологій (ОГ – 8,6±0,3 см, ГП – 8,1±0,4 см, КГ – 5,6±0,3 см; р<0,05). Помірна інтенсивність пологового болю зберігалася у перший період пологів при відкритті шийки матки на 6–7 см у роділь на фоні застосування гідротехнологій (ОГ – 56 (84,8%) роділь, ГП – 29 (85,3%), КГ – 15 (30,0%); р<0,05). У роділь з КГ відзначався сильний – 14 (28,0%) та нестерпний біль – 11 (22,0%), що стало показанням до застосування медикаментозних методів знеболювання (ММЗ) в перший період пологів.
Наприкінці першого періоду пологів у переважної більшості роділь, які в якості альтернативного підходу до ведення пологів обрали пологи у воді, зберігалася тенденція до утримання інтенсивності пологового болю, що оцінювали за ВАШ у 4–6 балів: ОГ – 48 (96,0%), ГП – 24 (96,0%), КГ – 34 (68,0%) жінки; р<0,05. На сильний пологовий біль, що оцінювали у 6–8 балів, скаржилися – 31 (32,0%) роділля КГ, 2 (4,0%) — ОГ, 1 (4,0%) — ГП (р<0,05).
Висновки. Позитивний ефект від застосування гідротехнологій під час пологів підтверджується наявністю достовірно меншої кількості ускладнень, що вимагали оперативного розродження в перший (ОГ – 3 (5,6%) жінки, ГП – 2 (7,4%), КГ – 20 (28,6%) та другий періоди пологів (дистрес плода: ОГ – 2 (4,0%) жінки, ГП – 4 (16,0%), КГ – 8 (16,0%); р<0,05); слабкості пологової діяльності, що не піддається медичній корекції, серед роділь ОГ не встановлено (ГП – 2 (8,0%), КГ – 4 (8,0%) жінки; р>0,05). Через наявні ускладнення під час другого періоду пологів виникала необхідність у застосуванні хірургічного розродження шляхом накладання вакуумекстрактора (ОГ – 2 (4,0%), ГП – 6 (24,0%), КГ – 12 (24,0%) жінок; р<0,05). Результати дослідження засвідчують ефективність пологів із застосуванням гідротехнологій у вагітних низького ризику щодо зниження рівня акушерських ускладнень, і, як результат, це відображається в достовірно більшій кількості випадків фізіологічного розродження (ОГ – 39 (78,0%), ГП – 14 (56,0%), КГ – 27 (54,0%) роділь; р<0,05).