Вплив інфекцій та імунних порушень на розвиток внутрішньоматкової патології у жінок з антенатальною загибеллю плода в анамнезі

Анотація

Актуальною проблемою серед жіночого населення залишаються репродуктивні втрати, з них антенатальна загибель плода (АЗП) посідає провідне місце. Патогенез виникнення цієї патології є мультифакторним, але, у той самий час, неможливо точно визначити єдину причину АЗП.
Аналізуючи частоту АЗП у світі, встановлено тенденцію до повторних епізодів АЗП або АЗП, поєднану із репродуктивними втратами у ранній термін вагітності. У літературі зареєстровано дані про причинно-наслідкові зв’язки із наявною патологією ендометрія, серед яких лідируючі позиції займає запальний процес в ендометрії, і втратами вагітності за неадекватної відповіді імунної системи.
Мета дослідження: визначення стану імунної системи, інфекційного профілю та особливостей імуногістохімічного стану ендометрія у жінок з АЗП в анамнезі на етапі прегравідарної підготовки.
Матеріали та методи. Здійснено клінічне обстеження 30 пацієнток з АЗП в анамнезі, які звернулись до жіночої консультації комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок № 3» щодо планування наступної вагітності. Проведені загальноклінічне дослідження, детальний аналіз загального, гінекологічного анамнезу, даних перебігу попередньої вагітності та розродження.
Усім пацієнткам виконано мікроскопічне дослідження вагінальних виділень, зафарбованих за Грамом та оцінених за критеріями Hay–Ison. Вивчення стану ендометрія здійснено методом мікроскопічного дослідження та за допомогою імуногістохімічного аналізу з визначенням CD-138 та CD-56. Стан імунної системи оцінювали шляхом визначення активності клітинної ланки (Т- та В-лімфоцитів) і протеїнів цитокінового ряду (IL-1α, IL-6, IL-8, γ-INT, TNF-α).
Результати. Згідно з даними соматичного анамнезу, встановлено високий відсоток захворюваності сечовидільної системи інфекційно-запального характеру (53,3%) та патології серцево-судинної системи (63,3%). Серед гінекологічної патології анамнестично переважали запальні захворювання статевих шляхів (53,3%) та лейоміома матки (33,3%). В акушерському анамнезі майже у кожної другої жінки виявляли мимовільний викидень (46,7%) та у кожної сьомої – АЗП (13,3%).
Під час мікроскопічного дослідження вагінальних виділень у більшої частини встановлено ІІІ і ІV ступені за критеріями Hay–Ison. Під час мікроскопічного визначення стану ендометрія у 2/3 пацієнток встановлено порушення його проліферації і під час імуногістохімічного дослідження – позитивну реакцію CD-138 та збільшену концентрацію CD-56. Під час вивчення стану імунної системи спостерігалось зниження рівня Т-супресорів, В-лімфоцитів за збільшення вмісту Т-кілерів та прозапальних цитокінів.
Висновки. Жінки з антенатальною загибеллю плода в анамнезі мають певні особливості регуляторних механізмів імунної системи як на локальному, так і на генералізованому рівні, що спонукає до детального вивчення і діагностики на прегравідарному етапі під час визначення подальших репродуктивних планів. Особливо потребує дослідження екстрагенітальна патологія, інфекційний профіль і стан локального імунітету у порожнині матки.