Правове регулювання застосування репродуктивних технологій в Україні

Анотація

Україна належить до тих держав, де допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) дозволені на законодавчому рівні. Українська репродуктивна медицина посідає 4-е місце в Європі за кількістю програм ДРТ на рік. Проте в Україні комплексне правове регулювання відносин, що виникають при застосуванні ДРТ, на рівні спеціального закону відсутнє.
Ця стаття є оглядом літератури, метою якого було виявити наявні напрацювання та виробити рекомендації щодо правового регулювання застосування репродуктивних технологій в Україні. Розглянуто міжнародні та нормативно-правові документи України, що регулюють питання стосовно репродуктивного здоров’я. Вивчення документів здійснено методами аналізу, синтезу, бібліосемантичним та порівняльно-правовим методами.
Під час порівняння законодавства, яке регулює питання використання ДРТ в Україні та за кордоном, встановлено, що в Україні питання репродуктивного здоров’я ще не врегульовані так детально, як у країнах Європи. Сьогодні в Україні застосування репродуктивних технологій регламентовано лише окремими статтями законних актів (Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я») і кількома підзаконними актами.
За відсутності закону, який би безпосередньо регламентував використання репродуктивних технологій в Україні, відносини, що виникають під час застосування ДРТ, врегульовані на рівні підзаконного нормативно-правового акта – Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013 р. Однак цей нормативно-правовий документ призначений для регулювання медичних та організаційних аспектів діяльності лікаря-репродуктолога, визначає умови та механізми проведення ДРТ і лише частково вирішує питання правового забезпечення у цій сфері. Водночас встановлено перелік юридично неврегульованих питань та визначені напрями вдосконалення законодавства та правового захисту в галузі ДРТ в Україні.
Наведені у цій статті юридично неврегульовані принципи та питання щодо застосування ДРТ потребують їхнього розгляду та затвердження в спеціальному законі, який би гарантував баланс інтересів усіх сторін, у пріоритеті зокрема – інтереси дитини.