Ранні патоморфологічні маркери онкогенезу при атиповій гіперплазії ендометрія у пацієнток з поліпозом

Анотація

Великі клінічні дослідження встановили, що зазвичай як ендометріальні, так і цервікальні поліпи є доброякісними, проте в 0,2–1,5% може відбуватися їхня злоякісна трансформація, яку частіше діагностують у жінок із факторами ризику.
Менеджмент пацієнток із поліпами і гіперплазією ендометрія залежить від багатьох чинників та потребує встановлення чітких гістероскопічних та морфологічних критеріїв, за якими можна надійно передбачити онкоризик, своєчасно визначити адекватне лікування та його результати.
Мета дослідження: вивчення патоморфологічних характеристик гіперплазії ендометрія з атипією у пацієнток з поліпозом для визначення ранніх патоморфологічних маркерів онкогенезу.
Матеріали та методи. Когортне проспективне рандомізоване дослідження було проведено у 72 пацієнток віком від 21 до 57 років з аномальною матковою кровотечею, гіперплазією ендометрія та поліпами. Усім пацієнткам як лікувальний метод виконано гістерорезектоскопію з подальшим гістологічним дослідженням видаленого матеріалу.
Проведено гістологічне та морфометричне дослідження біоптатів ендометрія. За результатами патоморфологічного заключення було сформовано дві дослідні групи: І група – 38 жінок із гіперплазією ендометрія без атипії, ІІ група – 14 пацієнток із гіперплазією ендометрія з атипією, до групи контролю увійшли 20 жінок без гіперпластичних процесів ендометрія.
Результати. Установлено, що при гіперплазії ендометрія без атипії залози розташовувались нерівномірно, мали різну форму і величину, проте залозистий епітелій структурно незначно відрізнявся від стадії проліферації (проста гіперплазія). У стромальному компоненті переважали фібробластоподібні клітини, помірно виражена, переважно лімфоцитарна, інфільтрація, застійне повнокров’я. Клінічно значущих морфометричних змін епітеліоцитів не виявлено.
У ІІ групі пацієнток виявляли виражену структурну перебудову ендометрія із залозами різної форми та величини, залозисті структури при цьому мали неправильну форму з численними сосочкоподібними інвагінаціями, мікропапілярними формуваннями з утворенням «епітеліальних перетинок».
Залозистий епітелій спостерігався переважно багаторядний із втратою полярності щодо базальної мембрани, вогнищами аденоакантозу. Кровоносні судини розподілені нерівномірно, тонкостінні, з ознаками стазу і тромбами. Морфометрія продемонструвала наявність численних мітозів, у тому числі патологічних, як в епітеліоцитах, так і в стромі, порушення ядерно-цитоплазматичного співвідношення.
Отже, за отриманими результатами дослідження наявність диспластичних або злоякісних захворювань можна запідозрити на ранніх стадіях у пацієнток із гіперплазією ендометрія та наявністю клінічно безпечних поліпів ендометрія або шийки матки, а для їхньої ідентифікації пропонується проведення гістероскопії з патоморфологічним оцінюванням онкоризику.
Висновки. У пацієнток із гіперплазією ендометрія з ознаками атипії за наявності поліпів ендометрія часто виявляють збільшення площі ядра клітини, збільшення ядерно-цитоплазматичного співвідношення, а також мітозів, у тому числі і патологічних. Наявність гіперплазії у поєднанні із поліпами ендометрія потребує якнайшвидшої патоморфологічної діагностики ендометрія з метою верифікації патологічних атипових гістологічних змін у клітинах ендометрія та поліпах, що можуть бути предикторами малігнізації.
Вчасна діагностика та гістологічна ідентифікація гіперплазії ендометрія з атипією є надзвичайно важливою щодо збереження репродуктивного здоров’я жінок та попередження у них малігнізації та онкоризику.