Сучасний підхід до лікування жінок раннього репродуктивного віку з первинною дисменореєю

Основний зміст сторінки статті

В. О. Бенюк
В.М. Гончаренко
Т.В. Ковалюк
Н.Г. Корнієць
Т.В. Ільницька
І.С. Тисовська
В.Ф. Олешко

Анотація

Дисменорея є одним з найбільш поширених гінекологічних розладів, що значно погіршує якість життя жінок репродуктивного віку. Характерним проявом первинної дисменореї є болісні спазми внизу живота, які з’являються незадовго до або на початку менструації і супроводжують її перебіг за відсутності органічної патології органів малого таза.
Серед жінок раннього репродуктивного віку поширеність дисменореї становить близько 65%, причому близько 20% зазначають початок її проявів з підліткового віку, що вкрай негативно впливає на якість життя.
Мета дослідження: визначення ефективності препаратів магнію у комплексному лікуванні пацієнток раннього репродуктивного віку з первинною дисменореєю.
Матеріали та методи. Обстежено 51 жінку віком 18–24 роки з клінічними проявами первинної дисменореї, яких на етапі призначення терапії розподілено на основну групу та групу порівняння.
Жінки основної групи отримували комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 20 мкг етинілестрадіолу та 3 мг дроспіренону, в циклічному режимі (24 + 4) в комбінації з препаратом, до складу якого входить хелатна форма морського магнію «Simag 55» 272 мг (очищений природний морський мінеральний екстракт магнію) з двома провідниками (вітамін В6 – 2,7 мг та оротова кислота – 25 мг) для забезпечення найвищої біодоступності. Другий препарат призначали двічі на добу у формі пероральних капсул упродовж трьох місяців з перервою на 3 міс. протягом 1 року.
З метою оцінювання ефективності запропонованої терапії всі жінки заповнювали візуальну аналогову шкалу (ВАШ) та проходили тестування за шкалою «САН» у перший-другий день менструації у 1-й, 6-й та 12-й місяці від початку лікування.
Результати. Дослідження інтенсивності менструального болю за ВАШ через 12 міс. від початку лікування встановило вкрай слабку інтенсивність болю (0–1 бал) у більшості пацієнток основної групи – 16 (59,3%) (група порівняння – 8 (33,3%); р < 0,05). У решти жінок основної групи – 11 (40,7%) та групи порівняння – 13 (54,2%) спостерігалася слабка інтенсивність менструального болю, кількість його випадків не мала достовірної відмінності (р > 0,05).
Через 12 міс. від початку лікування на фоні достовірного зниження інтенсивності болю у жінок основної групи реєстрували середню кількість балів, що достовірно перевищувала середню кількість балів через 6 міс. від початку лікування та середню кількість балів у жінок групи порівняння, за блок «Самопочуття» (основна група через 12 міс. від початку лікування – 6,1 ± 0,3 бала та через 6 міс. від початку лікування – 5,3 ± 0,3 бала, група порівняння – 5,2 ± 0,2 бала; р < 0,05), блок «Активність» (основна група через 12 міс. від початку лікування – 6,6 ± 0,2 бала та через 6 міс. від початку лікування – 5,7 ± 0,2 бала, група порівняння – 5,5 ± 0,3 бала; р < 0,05). Це приводило до збільшення середньої кількості балів за блок «Настрій» (основна група через 12 міс. від початку лікування – 7,1 ± 0,2 бала та через 6 міс. від початку лікування – 6,3 ± 0,3 бала, група порівняння – 6,5 ± 0,2 бала; р > 0,05).
Висновки. За призначення препарату з хелатною формою морського магнію «Simag 55» у складі комбінованого лікування упродовж року пацієнток раннього репродуктивного віку з первинною дисменореєю встановлено достовірно більш швидке зниження інтенсивності менструального болю з сильного (6–8 бала за ВАШ) – 17 випадків (63,0%) та нестерпного (8–10 балів за ВАШ) – 10 (37,0%) до вкрай слабкого (0–1 бал за ВАШ) – 16 (59,3%) та слабкого (2–4 бали за ВАШ) – 11 (40,7%) на фоні достовірно кращих результатів згідно з опитувальником «САН» (блок «Самопочуття»: 1-й місяць від початку лікування – 2,1 ± 0,2 бала, 12-й місяць від початку лікування – 6,1 ± 0,3 бала; блок «Активність»: 1-й місяць від початку лікування – 1,8 ± 0,3 бала, 12-й місяць від початку лікування – 6,6 ± 0,3 бала; блок «Настрій»: 1-й місяць від початку лікування – 2,0 ± 0,2 бала, 12-й місяць від початку лікування – 7,1 ± 0,2 бала).
Спільне використання препарату, до складу якого входить магній «Simag 55» з комбінованими естроген-гестагенними препаратами, є ефективним у лікуванні первинної дисменореї у пацієнток раннього репродуктивного віку, які не мають репродуктивних планів.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Бенюк, В. О., Гончаренко, В., Ковалюк, Т., Корнієць, Н., Ільницька, Т., Тисовська, І., & Олешко, В. (2024). Сучасний підхід до лікування жінок раннього репродуктивного віку з первинною дисменореєю. Репродуктивне здоров’я жінки, (8), 84–90. https://doi.org/10.30841/2708-8731.8.2024.317329
Номер
Розділ
ГІНЕКОЛОГІЯ
Біографії авторів

В. О. Бенюк, Національний медичний університет імені О. О.Богомольця, м.Київ

Д-р мед. наук, проф.

В.М. Гончаренко, Центр жіночого здоров’я КЛ «Феофанія» ДУС, м. Київ

Д-р мед. наук, проф.

Т.В. Ковалюк, Національний медичний університет імені О. О.Богомольця, м.Київ

Канд. мед. наук, доц.

Н.Г. Корнієць, ДЗ «Луганський державний медичний університет», м. Рівне

Канд. мед. наук, доц.

В.Ф. Олешко, Національний медичний університет імені О. О.Богомольця, м.Київ

Канд. мед. наук, доц.

Посилання

Markevich BO. Prediction, diagnosis and prevention of primary dysmenorrhea in pubertal patients of different somatotypes [dissertation]. Vinnytsia: Pirogov Vinnytsia National Medical University; 2023. 257 p.

Shurpyak SO. Dysmenorrhea – diagnosis and treatment in the practice of a family doctor. Pract Doctor. 2024:(1):52-6.

Affaitati G, Costantini R, Fiordaliso M. Pain from Internal Organs and Headache: The Challenge of Comorbidity. Diagnostics. 2024;14(16):1750. doi: 10.3390/diagnostics14161750.

Amin SM, El-Sayed MM, El-Monshed AH. The hidden link: dysmenorrhea, emotion regulation, and attitudes toward marriage in female nursing students. BMC Nursing. 2024;23(1):721. doi: 10.1186/s12912-024-02341-w.

Katib Y, Almehmadi M, Alhajaji F. Prevalence of Primary Dysmenorrhea and Its Effect on the Quality of Life Among Female Students at Umm Al-Qura University. Cureus. 2024;16(10):e72136. doi: 10.7759/cureus.72136.

Fartushok TV, Fartushok NV. Primary dysmenorrhea: pathophysiology, improving diagnostic and treatment options. Med Perspect. 2024;(1):81-9. doi: 10.26641/2307-0404.2024.1.300504.

Syamsudi NA, Mayasari NR, Solihah LA. Stress, physical activity, and dietary intake are associated with dysmenorrhea among female students. Indones Midwifery Health Sci J. 2024;8(3):289-99. doi: 10.20473/imhsj.v8i3.2024.2 89-299.

Skorbach OI, Barysheva DV, Topchiy AS, Strahovetskaya MV. Assessment of quality of life in women with primary dysmenorrhea in wartime. In: Material IV International Scientific and Theoretical Conference «Current issues of science, prospects and challenges. 2023 May 05; Sydney. Sydney; 2023, p. 194. doi: 10.36074/scientia-05.05.2023.

Zhu M, Huang F, Xu J, Chen W, Ding B, Shen Y. Rask factors and nomogram construction for prediciting women with chronic pelvic pain: a cross-sectional population study. Heliyon. 2024;10(14):e34534. doi: 10.1016/j.heliyon.2024. e34534.

McKenna KA, Fogleman CD. Dysmenorrhea. Am Fam Physician. 2021;104(2):164-70.

Gutman G, Nunez AT, Fisher M. Dysmenorrhea in adolescents. Curr Probl Pediatr Adolesc Health Care. 2022;52(5):101186. doi: 10.1016/j.cppeds.2022.101186.

ACOG Committee Opinion No. 760: Dysmenorrhea and Endometriosis in the Adolescent. 2018;132(6):249-58. doi: 10.1097/AOG.0000000000002978.

Bobrus ME, Kalinina AS. The effect of stress on the menstrual cycle of women. In: Material 15th International scientific and practical conference “Distance education as the main problem of young people”. 2023 Dec 26-29; Madrid. Madrid: International Science Group; 2023, p. 159. doi: 10.46299/ISG.2 023.2.15.

Jin P, Wang F, Zeng F, Yu J, Cui F, Yang B, et al. Revealing the mechanism of central pain hypersensitivity in primary dysmenorrhea: evidence from neuroimaging. Quant Imaging Med Surg. 2024;14(4):3075-85. doi: 10.21037/ qims-23-1687.

Destariani E, Yuniarti Yu, Widiyanti D. The Pengaruh Video Guided imagery terhadap Penurunan Dismenorea pada Remaja PutriThe Effect of Video Guided imagery in Reducing Dysmenorrhea in Adolescent Girls. J Kesehat Komunitas. 2024;10(2):413-8. doi: 10.25311/keskom.Vol10.Iss2.1823.

Panda N, Desaraju S, Panigrahy RP, Ghosh U, Saxena S, Singh P, et al. Menstrual health and hygiene amongst adolescent girls and women of reproductive age: a study of practices and predictors. BMC Womens Health. 2024;24(1):144. doi: 10.1186/s12905-024-02894-7.

Wiratni IGA, Thanaya SAP, Tianing NW, Kamayoga IDGA. The relationship between sedentary lifestyle and intensity of primary dysmenorrhea in adolescent. Phys Ther J Indones. 2024;5(2):178-81. doi: 10.51559/ptji.v5i 2.218.

Núñez-Troconis JT, Carvallo-Ruiz DE, Martínez-Núñez EN, Núñez-Urdaneta RA. Psychosocial stress as a predisposing risk factor of primary dysmenorrhea: a Venezuelan cross-sectional study Estrés psicosocial, como factor de riesgo predisponente de la dismenorrea primaria: un estudio transversal venezolano. Rev Chil Obstet Ginecol. 2024;89(4):251-8. doi:10.24875/RECHOG.23 000137.

Guo Q, Allen-Brady K, Olszewska M. Women in Applied Genetic Epidemiology. Front Genet. 2024;(15):508169. doi: 10.3389/fgene.2024.1508 169.

Siscadarsih I, Dewi NIK. Disminore dan gangguan aktivitas praktikum di laboratorium kebidanan. Health Educ Lab. 2024;1(1):648. doi: 10.37275/a mcr.v 5i4.648.

Agarwal P, Sharma K, Verma A, Prakash H. A review on lasuna (garlic): a boon for women. J Pharm Sci Innov. 2021;10(1):13-6. doi: 10.7897/2277-4572.10 1197.

Wahdah R. Beyond Painkillers: A Meta-Analysis of Non-Pharmacological Approaches for Managing Dysmenorrhea Symptoms. J Adv Pharm Sci. 2024;5(4):1084-98. doi: 10.1016/j.bjpt.2024.101018.

Fonseca VG, Franco EM, Navroski EC. Correlation between primary dysmenorrhea and mood disorders in nulliparous young women. Brazilian J Phys Ther. 2024;(28):101018. doi: 10.1016/j.bjpt.2024.101018.

Kirsch E, Rahman S, Kerolus K, Hasan R, Kowalska DB, Desai A, et al. Dysmenorrhea, a Narrative Review of Therapeutic Options. J Pain Res. 2024;17:2657-66. doi: 10.2147/JPR.S459584.

Tadess B. Associations of Magnesium Intake With Acyclic Pelvic Pain and Dysmenorrhea [Master’s thesis]. Washington: University of Washington; 2023. 132 p.

Pirnia B, Masoudi R, Pirnia K, Jalali M, Eslami MR, Malekanmehr P, et al. Effect of Magnesium Sulfate Added to Tincture of Opium and Buprenorphine on Pain and Quality of Life in Women with Dysmenorrhea: A Prospective, Randomized, Double-blind, Placebo-controlled Trial. Addict Health. 2020;12(4):259-68. doi: 10.22122/ahj.v12i4.285.

Ebada HMK, Nasra M, Hazzah H, Youssef O. Mucoadhesive buccal tablets incorporating curcumin solid dispersion as a potential approach for enhancing curcumin therapeutic efficacy in oral inflammatory disorders. J Adv Pharm Sci. 2024;1(2):100-17.

Deole S, Pati SS. Recent advances in magnetic nanomaterials in wastewater treatment: a review. Nanomater Energy. 2024;13(1):12-31. doi: 10.1680/jnae n.23.00105.

Eriyani NR. Endorphin Massage Therapy for Dysmenorrhea in Adolescent Girls at Takwa High School Palembang. J Educ Innov Public Health. 2024;2(4):205-10. doi: 10.55606/innovation.v2i4.3268.