Особливості клінічного перебігу захворювання та психоемоційний стан жінок з лейоміомою матки та аденоміозом, які зазнали впливу чинників військової агресії

Анотація

З одного боку, в умовах війни сильний психологічний стрес зумовлює погіршення стану репродуктивної системи жінок, збільшення кількості запальних захворювань та новоутворень статевої системи. З іншого боку, вже наявні захворювання, такі, як лейоміома та ендометріоз матки, є факторами, що поглиблюють стрес, спричинюють дистрес та призводять до зниження якості життя.
Мета дослідження: вивчення особливостей клінічного перебігу лейоміоми матки та аденоміозу на тлі психоемоційних порушень у жінок репродуктивного віку, що зазнали впливу чинників військової агресії.
Матеріали та методи. Проведено оцінювання клінічного перебігу наявних захворювань та психоемоційного стану у 110 жінок репродуктивного віку з аденоміозом та лейоміомою матки.
Залежно від тяжкості впливу чинників військової агресії пацієнтки були розподілені на три групи: 1-а група – 37 жінок, що перебували на окупованих територіях (обстеження даної групи пацієнток проводили після деокупації територій), 2-а група – 35 хворих, які перебували від впливом чинників збройного конфлікту, проте не зазнали безпосереднього вторгнення окупантів, 3-я група – 38 пацієнток, внутрішньо переміщених під час збройного конфлікту.
Для визначення психоемоційного стану використовували опитувальник Спілбергера–Ханіна та шкалу депресії Бека-2.
Результати. Серед скарг переважали порушення менструального циклу (75,5%) та больовий синдром (40,0%). Найчастіше у всіх групах діагностували тяжкі менструальні кровотечі (54,1%, 65,7% та 65,8% відповідно по групах), перименструальні кров’янисті виділення (13,5%, 22,9% та 26,3% випадків відповідно). Аномальні маткові кровотечі достовірно частіше виявляли у жінок, що перебували на окупованих територіях (10,8% у 1-й групі проти 2,9% у 2-й та 2,6% у 3-й групах; р<0,05).
Середній показник ситуативної тривожності, що пов’язана безпосередньо з впливом небезпечних умов, свідчить про високий рівень тривожності у жінок 1-ї (45,9±1,0 бала) та 3-ї (45,2±1,2 бала) груп. Середній показник у пацієнток 2-ї групи відповідав помірному рівню (44,1±0,8 бала).
Рівень особистісної тривожності був найвищий у 3-й групі (45,3±1,3 бала), у 2-й групі у жінок відзначали помірну особистісну тривожність (43,7±1,0 бала), а у 1-й групі – низьку (29,6±0,9 бала).
Найнижчий рівень депресії встановлено у жінок 3-ї групи (8,9±0,8 бала). У 2-й групі середній показник депресивних проявів становив 10,9±0,6 бала, що відповідало нормальному емоційному стану. У 1-й групі середній показник депресії становив 12,1±0,5 бала.
Висновки. Негативні наслідки впливу чинників військової агресії виявлено у пацієнток з аденоміозом та лейоміомою матки. На першому місці з частоти розладів репродуктивного здоров’я були порушення менструальної функції (від 78,9% до 85,7%) без відмінностей по групах. Найчастіше виявляли тяжкі менструальні кровотечі (від 54,1% до 65,8%).
Значно важче переносили стресові події жінки, які перебували у місцях безпосереднього вторгнення, про що свідчать високі показники ситуативної тривожності. Жінки, які перебували під впливом чинників збройного конфлікту, проте не зазнали безпосереднього вторгнення окупантів, більш схильні до переживань соціального характеру. У тимчасово переміщених осіб спостерігались певні тенденції до адаптації, вони були більше стурбовані наявною хворобою та мали найвищий рівень особистісної тривожності.