Репродуктивні наслідки стресу воєнного часу та можливості їхньої корекції (Огляд літератури)

Анотація

У статті наведено сучасні літературні дані та дані власних клінічних спостережень щодо впливів тривалого хронічного стресу на репродуктивні процеси з акцентом на впливи воєнного часу. Усі стадії репродуктивного періоду – від регуляції менструального циклу, зачаття та імплантації до народження дитини – є енергозатратними та складними для організму. Усі ці процеси потребують великої кількості енергії, але їхньою метою є відтворення виду, а не підтримка гомеостазу. Тому організм тимчасово гальмує ці процеси, вилучає енергію, спрямовану на їхню підтримку, та використовує її задля протистояння стресовому впливу.
Біологічний зміст гальмування репродуктивної функції в умовах стресу полягає в тому, що якщо жінка завагітніє у несприятливих умовах, це погано і для її організму, і для потомства, і для майбутніх перспектив біологічного виду в цілому. Тому, з еволюційного погляду, зменшувати продукування гормонів, виключати овуляцію та не допускати імплантації, знижувати лібідо у період високого стресового навантаження є дуже вигідним.
Стрес зумовлює активацію нейроендокринної та симпатоадреналової систем, що приводить до виділення у кров таких гормонів, як кортизол, адреналін, норадреналін. Це допомагає мобілізувати ресурси організму для подолання загрозливої ситуації. Однак тривалий стрес виснажує ці системи й призводить до розладів адаптації та підвищеного ризику захворювань. Гормони стресу впливають на всі системи організму, у тому числі на репродуктивну. Згідно з даними літератури, у жінок стресові розлади виникають у три рази частіше, ніж у чоловіків.
В умовах хронічного стресу, зокрема під час війни, ускладнення вагітності можуть бути зумовлені стресом різного походження: метаболічним, пов’язаним із мікронутрієнтним дефіцитом, психологічним, фізичним, комбінацією чинників.
Пренатальний стрес у час війни є частиною нашого існування, що знижує якість життя вагітної та впливає на внутрішньоутробний розвиток плода і здоров’я дитини в майбутньому. Тривалий хронічний стрес також призводить до погіршення загального стану здоров’я майбутньої матері: знижує працездатність та апетит, спричиняє млявість, апатію, порушення сну та підвищує ризик акушерських ускладнень.
Стрес негативно відбивається на стані імунітету жіночого населення як у період перед зачаттям, так і впродовж вагітності, що може призводити до активації латентних інфекцій, робить організм вагітних більш вразливим до гострих сезонних інфекцій. Цьому сприяє й нестача необхідних вітамінів та мікроелементів з антиоксидантними властивостями в умовах окупації, порушень постачання ліків у небезпечні регіони країни, частої зміни місця проживання тощо.
Під час вагітності усі негативні впливи воєнного часу можуть реалізуватися у формі великих акушерських синдромів. В умовах вираженого енергодефіциту, зумовленого тривалим стресом, організму доводиться забезпечувати себе на шкоду майбутній дитині, що спричинює затримку розвитку плода, а в найтрагічніших випадках – його внутрішньоутробну загибель. Порушення психоемоційного стану вагітних сьогодні призводить до народження «дітей війни» – невпевнених, зі зниженою самооцінкою, глибоко хворих малят з психічними розладами.
Для настання вагітності та її успішного виношування потрібні вітаміни та мікро/макроелементи з антиоксидантними властивостями з метою протистояння оксидантному стресу, притаманного стресовим станам (вітаміни групи В, вітамін D, залізо, магній, омега-3 поліненасичені жирні кислоти, L-аргінін, L-карнітин). Раціональне ведення вагітності в складних умовах сьогодення має бути комплексним та багатовекторним. Одним з перспективних напрямків у забезпеченні неускладненого перебігу вагітності та позитивних перинатальних наслідків є робота з перинатальними психологами. Водночас не можна не дооцінювати й використання додаткових психосоматичних ефектів базової терапії.