Клініко-статистичний аналіз перебігу передчасних пологів за матеріалами комунального підприємства «Обласний перинатальний центр Рівненської обласної ради» за 2013–2023 рр.
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Одним із пріоритетних завдань сучасної медичної науки і практики є збереження репродуктивного здоров’я та генофонду нації. Особливо складно виконувати це завдання під час російської війни в Україні, яка триває вже більше десяти років. На думку соціологів, саме через війну наслідки низької народжуваності для країни будуть катастрофічними.
Однією з причин зниження якості здоров’я у майбутньому є зростання питомої ваги передчасних пологів, частота яких, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, підвищилась в Україні вже через шість місяців повномасштабної війни.
Мета дослідження: провести аналіз перебігу передчасних пологів в умовах війни за матеріалами комунального підприємства (КП) «Обласний перинатальний центр Рівненської обласної ради» за 2013–2023 рр.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 2742 історій вагітності та пологів породіль, які знаходились на розродженні у термінах 22/0–36/6 тижнів гестації в акушерських відділеннях комунального підприємства «Обласний перинатальний центр Рівненської обласної ради» у 2013–2023 рр.
Результати. За даними КП «Обласний перинатальний центр Рівненської обласної ради», у Рівненській області спостерігалось прогресуюче зменшення загальної кількості пологів на 41,9% за 2013–2023 рр. Водночас у загальній популяції породіль питома вага передчасних пологів не мала тенденції до зростання.
У структурі передчасних пологів переважали ранні та пізні передчасні пологи. Питома вага занадто ранніх передчасних пологів, які є найнесприятливішими для перинатальних наслідків, не мала стійкої тенденції до зростання. Водночас достовірно зросла частота занадто ранніх передчасних пологів у мешканок районів і територіальних громад Рівненської області (2013 р. – 19 (79,2%), 2023 р. – 17 (100,0%); р<0,05).
Кожні другі передчасні пологи відбулись упродовж першої доби від госпіталізації вагітної, при цьому питома вага таких занадто ранніх передчасних пологів за проаналізований період зросла у 3,4 раза, що значно погіршує можливості виживання новонароджених та є причиною їхньої високої перинатальної захворюваності.
Залишається стабільною кількість передчасних пологів у вагітних з багатопліддям. Кожні треті передчасні пологи перебігали на тлі раннього передчасного розриву плодових оболонок, при цьому відзначали достовірне зростання частоти цього ускладнення у жінок, що народжували у 22/0–27/6 тижнів вагітності.
Традиційно високою залишається питома вага (55,7–57,5%) оперативного розродження шляхом кесарева розтину вагітних і роділь з передчасними пологами, що сприяло достовірному зменшенню показника перинатальної смертності недоношених немовлят на 13,7% за рахунок зменшення антенатальних втрат. Показники ранньої неонатальної смерті формувались за рахунок новонароджених від занадто ранніх та ранніх передчасних пологів в однаковому співвідношенні.
Висновки. За даними КП «Обласний перинатальний центр Рівненської обласної ради», у Рівненській області відбулось прогресуюче зменшення народжуваності з одночасною стабілізацією числа передчасних пологів. Широке застосування холістичного підходу під час медичного супроводу вагітних і впровадження сучасних методів допомоги недоношеним новонародженим забезпечили достовірне зниження показника перинатальної смерті недоношених немовлят за рахунок зменшення антенатальних втрат.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
How many children were born every year in Ukraine during the period of independence [Internet]. Analytical portal «Word and Deed». 2023. Available from: https://vikna.tv/.
Sokolenko E. Anti-record in Ukraine: the birth rate may drop to the lowest level in the world [Internet]. UNIAN: Ukraine news. 2023. Available from: https://www.unian. ua/society/antirekord-v-ukrajini-narodzhuvanist-mozhe-opustitis-do-naynizhchogo-u-sviti-rivnya-wsj-12405015.html.
The birth rate in Ukraine decreased by a third from the pre-war level [Internet]. Forbes Ukraine. 2024. Available from: https://forbes.ua/news/narodzhuvanist-v-ukraini-skorotilasya-na-tretinu-vid-dovoennogo-rivnya-opendatabot-31012024-18877.
Grubrina A. Every tenth child is born prematurely. How pregnant women in Ukraine can prevent early childbirth due to stress [Internet]. Vikna. Exclusive. 2023. Available from: https://vikna.tv/dlia-tebe/batkivstvo/peredchasni-pology-v-ukrayini-yak-vijna-vplynula-na-yih-kilkist/.
Frey H, Klebanoff M. The epidemiology, etiology and cost preterm birth. Semin Fetal Neonatal Med. 2016;21(2):68-73. doi: 10.1016/j.siny.2015.12.011.
Glover A, Manuck T. Screening for spontaneous preterm birth and resultant therapies to reduce neonatal morbidity and mortality: A review. Semin Fetal Neonatal Med. 2018;23(2):126-32. doi: 10.1016/j.siny.2017.11.007.
Kunpalin Y, Burul G, Greenwold N, Tetteh A, Casagrandi D, Warner D, et al. Factors associated with preterm birth in women undergoing cervical cerclage. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2020;251:141-5. doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.05.027.
Ville Y, Rozenberg P. Predictors of preterm birth. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;52:23-32. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.05.002.
Vogel JP, Chawanpaiboon S, Moller AB, Watananirun K, Bonet M, Lumbiganon P. The global epidemiology of preterm birth. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;52:3-12. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.04.003.
Granese R, Gitto E, D’Angelo G, Falsaperla R, Corsello G, Amadore D, et al. Preterm birth: seven-year retrospective study in a single centre population. Ital J Pediatr. 2019;45(1):45. doi: 10.1186/s13052-019-0643-9.
Thomson A, Owen P, Magowan BA. Clinical Obstetrics and Gynaecology. In: Translation of the 4th edition. Kyiv: All-Ukrainian specialized publishing house Medicine; 2021, р. 309-16.
World Health Organization. WHO recommendation on the optimal mode of birth for women in refractory preterm labour [Internet]. Geneva: WHO; 2019. Available from: https://www.semanticscholar.org/paper/WHO-recommendation-on-the-optimal-mode-of-birth-for/c383c26242f9b55ffd6b3681a5f193395301622c.
Walani SR. Global burden of preterm birth. Int J Gynaecol Obstet; 2020;150(1):31-3. doi: 10.1002/ijgo.13195.
Golyanovsky OV, Morozova OZ, Supruniuk KV, Frolov SV. The role of isthmic-cervical insufficiency in miscarriage. Reprod Health Women. 2023;62(7):53-60. doi: 10.30841/2708-8731.7.2022.272473.
Petrenko YV, Strubchevska KR. Preterm labor: issues of prognosis, prevention and management (Literature rewiew). Reprod Health Women. 2021;48(3):57-64. doi: 10.30841/2708-8731.3.2021.234245.
Antypkin YuG, editor. Academic lectures on obstetrics and gynecology. Kyiv: Creative Media; 2023, p. 307-23.
Mosendz OV. Tactics of managing very early premature births. Women Reprod Health. 2021;52-53(7-8):45-50. doi: 10.30841/2708-8731.7-8.2021.250832.
Dyak KV, Yuzko OM. Causal factors of preterm birth (A new look at the problem). Neonatol, Surg Perinatal Med. 2017;231:62-9.
Doyle LW, Anderson PJ, Haslam R, Lee KJ, Crowther C; Australasian Collaborative Trial of Magnesium Sulphate (ACTOMgSO4) Study Group. School-age outcomes of very preterm infants after antenatal treatment with magnesium sulfate vs placebo. JAMA. 2014;312(11):1105-13. doi: 10.1001/jama.2014.11189.
Thomas PE, Petersen SG, Gibbons K. The influence of mode of birth on neonatal survival and maternal outcomes at extreme prematurity: A retrospective cohort study. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2016;56(1):60-8. doi: 10.1111/ajo.12404.
David AL, Soe A. Extreme prematurity and perinatal management. Obstet Gynaecol. 2018;20(2):109-17. doi: 10.1111/tog.12475.
Queensland Clinical Guideline. Preterm labour and birth. Guideline No. MN20.6-V10-R25. [Internet]. Queensland Clinical Guideline; 2022. 25 p. Available from: Available from: http://www.health.qld.gov.au/qcg.
Suff N, Story L, Shennan A. The prediction of preterm delivery: What is new? Semin Fetal Neonatal Med. 2019;24(1):27-32. doi: 10.1016/j.siny.2018.09.006.
Palacio M, Kühnert M, Berger R, Larios CL, Marcellin L. Meta-analysis of studies on biochemical marker tests for the diagnosis of premature rupture of membranes: comparison of performance indexes. BMC Pregnancy Childbirth. 2014;(14):183. doi: 10.1186/1471-2393-14-183.
Mosendz OV. Causes and clinical picture of very early preterm birth. Reprod Health Women. 2021;51(6):44-9. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244377.
Thomson AJ. Care of Women Presenting with Suspected Preterm Prelabour Rupture of Membranes from 24+0 Weeks of Gestation. Green-top Guideline No.73. BJOG. 2019;126:152-66. doi: 10.1111/1471-0528.15803.
Vdovychenko YuP, Zhuk SY, Shchurevskaia OD. Support for pregnancy and childbirth in conditions of social stress. Kyiv: Print-Line, 2014. 64 p.
Kutko YY, Panchenko OA, Lynev AN. Post-traumatic stress disorder in survivors of armed conflict. Clinical dynamics, diagnosis, treatment and rehabilitation. Ukr Med Chasopys. 2016;111(1):24-7.
Ancheva IA. Psychoprophylaxis of stress during pregnancy and childbirth. Women Health. 2017;(5):32-4.
Zhabchenko IA, Korniiets NH, Tertychna-Teliuk SV, Kovalenko TM. Perinatal aspects of preservation of pregnancy with chronic stress. Rep Endocrinol. 2019;45(1):29-33. doi: 10.18370/2309-4117.2018.45.29-33.
Zhabchenko IA, Korniets NН, Kovalenko TM, Tertychna-Telyuk SV, Lishchenko IS, Bondarenko OM. War, stress, pregnancy: how to reconcile problematic issues? 2023;64(1):1-7.
Tsymbaliuk VI. Obstetrics and Gynecology help to save women’s reproductive health in armed conflicts (monograph). Lviv; 2020, p. 71-81.
Siusiuka VG, Potapov VO, Shevchenko AO, Kirilyuk OD, Guba NO, Mosol NO, et al. Clinical and phychological ground of principles of prognostication of preterm delivery risk. Reprod Health Women. 2022;61(6):36-43. doi: 10.30841/2708-8731.6.2022.267683.
Zhabchenko IA, Korniets NH, Tertychnaya-Telyuk SV, Kovalenko TМ. Рeculiarities of psychoemotional condition of pregnant women-displaced persons. Vinnytsia National Med Uni Bull. 2018;22(1):99-103. doi: 10.31393/reports-vnmedical-2018-22(1)-19.
Zhabchenko IA, Korniets NН, Tertychna-Telyuk SV. Peculiarities of hormonal function in pregnant displaced persons. Med Perspectives. 2019;24:52-8. doi: 10.26641/2307-0404.2019.2.170146.
Zhabchenko IA, Korniets NН, Tertychna-Telyuk SV. The state of hormonal and micronutrient metabolism in pregnant displaced persons and methods of correction. Coll Sci Works Assoc Obstet Gynecol Ukr. 2019;43(1):33-42.
Arnold MJ. Predicting and Preventing Preterm Birth: Recommendations From ACOG. Am Fam Physician. 2022;106(3):337-9.
Walani SR. Global burden of preterm birth. Int J Gynaecol Obstet. 2020;150(1):31-3. doi: 10.1002/ijgo.13195.
Perkhulyn OM, Pakharenko LV. Cervical elastograhy in patients with cervical insufficiency and a history of anovulatory infertility. Reprod Health Women. 2021;48(3):34-6. doi: 10.30841/2708-8731.3.2021.234240.
Heryak SM, Petrenko NV, Dobrianska VYu. Placental factors in the development of preterm birth in pregnant women with comorbidity. Reprod Health Women. 2022;63(8):6-10. doi: 10.30841/2708-8731.8.2022.272543.