Поширеність запального процесу у плацентах від передчасних пологів у різні гестаційні терміни
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Передчасні пологи (ПП) – пологи у терміні менше 37 тиж, що можуть мати спонтанне та ятрогенне походження, частота їх сягає 10% від усіх пологів. Патогенез передчасної пологової діяльності має в основі запальну реакцію хоріона, амніона та децидуальної оболонки, однак походження запальної реакції є різним залежно від гестаційного терміну.
Мета дослідження: вивчення поширеності запальної реакції у зразках послідів від дуже ранніх передчасних, ранніх передчасних та своєчасних пологів.
Матеріали та методи. Обстежено зразки плацент від 203 породіль з пологами у гестаційному терміні 22–27 тиж – дуже ранні ПП (І група – 101 породілля з передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО), ІІ група – 102 породіллі з початком пологів на тлі інтактних оболонок) та 202 породіль з пологами у терміні 28–34 тиж – ранні ПП (ІІІ група –100 породіль з ПРПО та IV група – 102 породіллі з початком пологів на тлі інтактних плодових мембран) та 60 породіль зі своєчасними пологами.
Для оцінювання поширеності запального процесу та його порівняння між групами було застосовано імуногістохімічне виявлення антигену СD8, CD3 та CD14 у ворсинах.
Результати. У 56,7% плацент від своєчасних пологів маркерів вілузиту не виявлено, ще у третини випадків було відзначено легку форму вілузиту. Породіллі з початком пологів між 28-м та 34-м тижнями на тлі цілих плодових оболонок у 54,9% мали ознаки вілузиту, у 33,3% – його легкі прояви. У разі допологового розриву оболонок поширеність вілузиту сягнула 65%, частіше спостерігали тяжкі його форми.
Натомість у групах дуже ранніх ПП лише 14,9 та 15,7% плацент не мали ознак вілузиту, кожна п’ята плацента з цих груп мала вогнищевий чи дифузний вілузит тяжкого ступеня. У групі ранніх ПП на тлі цілих амніотичних оболонок третина плацент демонструвала ізольовано маркер лімфоцитів СD3, жодного антигену не було виявлено у 47,1% плацент, і лише у кожній десятій плаценті виявлено антигени макрофагів плодового походження. Подібний розподіл виявлено у плацентах від ранніх ПП з ПРПО.
У плацентах від дуже ранніх ПП відзначено найвищу частоту виявлення CD14 – кожна друга плацента містила цей маркер ізольовано та у 22,5% – у комбінації з маркерами материнських лімфоцитів. У групі дуже ранніх ПП на тлі ПРПО домінували плаценти з позитивним тестом на СD14 – 31,7% ізольовано та 45,5% у комбінації з CD3.
Висновки. 1. У плацентах від передчасних пологів (ПП) у терміни 28–34 тиж вілузит було виявлено у 54,9% випадків на тлі інтактних амніотичних мембран та у 65,0% – на тлі допологового розриву оболонок, від дуже ранніх ПП – у 85,1% та 83,3% відповідно. Плаценти від пологів з допологовим розривом плодових оболонок частіше мали ознаки тяжкого вілузиту – у 21% випадків у терміни 28–34 тиж та у 20,6% – у терміни 22–27 тиж.
2. У плацентах від ранніх ПП антиген макрофагів плодового походження виявлено у 22% випадків на тлі допологового розриву плодових оболонок та у 21,6% випадків пологів та тлі інтактних мембран; у цих зразках домінувала інфільтрація лімфоцитами материнського походження. Натомість посліди від дуже ранніх ПП та з розривом плодових оболонок у 77,2% випадків містили антиген плодових макрофагів і у 71,6% випадків початку пологів на тлі інтактних мембран.
Такі результати свідчать про плодове походження запального процесу при дуже ранніх ПП.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Zagorodnya O, Motsiuk Y, Amerkhanova T. Labor as a manifestation of a systemic inflammatory response (Literature review). Reprod Health Women. 2023;(4):79-84. doi: 10.30841/2708-8731.4.2023.285769.
Bulmer JN, Morrison L, Johnson PM, Meager A. Immunohistochemical localization of interferons in human placental tissues in normal, ectopic, and molar pregnancy. Am J Reprod Immunol. 1990;22(3-4):109-16. doi: 10.1111/j.1600-0897.1990.tb00652.x.
Castillo-Castrejon M, Meraz-Cruz N, Gomez-Lopez N, Flores-Pliego A, Beltrán-Montoya J, Viveros-Alcaráz M, et al. Choriodecidual cells from term human pregnancies show distinctive functional properties related to the induction of labor. Am J Reprod Immunol. 2014;71(1):86-93. doi: 10.1111/aji.12179.
de Castro Silva M, Richardson LS, Kechichian T, Urrabaz-Garza R, da Silva MG, Menon R. Inflammation, but not infection, induces EMT in human amnion epithelial cells. Reproduction. 2020;160(4):627-38. doi: 10.1530/REP-20-0283.
Dawes L, Groom K, Jordan V, Waugh J. The use of specialised preterm birth clinics for women at high risk of spontaneous preterm birth: a systematic review. BMC Pregnancy Childbirth. 2020;20(1):58. doi: 10.1186/s12884-020-2731-7.
Gobert M, Lafaille JJ. Maternal-fetal immune tolerance, block by block. Cell. 2012;150(1):7-9. doi: 10.1016/j.cell.2012.06.020.
Houser BL, Tilburgs T, Hill J, Nicotra ML, Strominger JL. Two unique human decidual macrophage populations. J Immunol. 2011;186(4):2633-42. doi: 10.4049/jimmunol.1003153.
Huhn O, Ivarsson MA, Gardner L, Hollinshead M, Stinchcombe JC, Chen P, et al. Distinctive phenotypes and functions of innate lymphoid cells in human decidua during early pregnancy. Nat Commun. 2020;11(1):381. doi: 10.1038/s41467-019-14123-z.
Kim JS, Romero R, Kim MR, Kim YM, Friel L, Espinoza J, et al. Involvement of Hofbauer cells and maternal T cells in villitis of unknown aetiology. Histopathology. 2008;52(4):457-64. doi: 10.1111/j.1365-2559.2008.02964.x.
Bai K, Li X, Zhong J, Ng EHY, Yeung WSB, Lee CL, et al. Placenta-Derived Exosomes as a Modulator in Maternal Immune Tolerance During Pregnancy. Front Immunol. 2021;12:671093. doi: 10.3389/fimmu.2021.671093.
Lager S, Sovio U, Eddershaw E, van der Linden MW, Yazar C, Cook E, et al. Abnormal placental CD8+ T-cell infiltration is a feature of fetal growth restriction and pre-eclampsia. J Physiol. 2020;598(23):5555-71. doi: 10.1113/JP279532.
Menon R. Fetal inflammatory response at the fetomaternal interface: A requirement for labor at term and preterm. Immunol Rev. 2022;308(1):149-67. doi: 10.1111/imr.13075.
Mezouar S, Katsogiannou M, Ben Amara A, Bretelle F, Mege JL. Placental macrophages: Origin, heterogeneity, function and role in pregnancy-associated infections. Placenta. 2021;103:94-103. doi: 10.1016/j.placenta.2020.10.017.
Mezouar S, Vitte J, Gorvel L, Ben Amara A, Desnues B, Mege JL. Mast Cell Cytonemes as a Defense Mechanism against Coxiella burnetii. mBio. 2019;10(2):e02669-18. doi: 10.1128/mBio.02669-18.
Pudney J, He X, Masheeb Z, Kindelberger DW, Kuohung W, Ingalls RR. Differential expression of toll-like receptors in the human placenta across early gestation. Placenta. 2016;46:1-10. doi: 10.1016/j.placenta.2016.07.005.
Ramhorst R, Grasso E, Paparini D, Hauk V, Gallino L, Calo G, et al. Decoding the chemokine network that links leukocytes with decidual cells and the trophoblast during early implantation. Cell Adh Migr. 2016;10(1-2):197-207. doi: 10.1080/19336918.2015.1135285.
Redline RW. Villitis of unknown etiology: noninfectious chronic villitis in the placenta. Hum Pathol. 2007;38(10):1439-46. doi: 10.1016/j.humpath.2007.05. 025.
Tamblyn J, Lissauer D, Powell R. The immunological basis of villitis of unknown etiology – review. Placenta. 2013;34(10):846-55. doi: 10.1016/j.placenta.
Vajpai R, Gagare S, Chatterjee S. Epidemiology and pathogenesis of Preterm labor: Review. Indian J Basic Appl Med Res. 2022;11(2):86. doi: 10.36855/IJBAMR/2022/50215.55598.
Vento-Tormo R, Efremova M, Botting RA, Turco MY, Vento-Tormo M, Meyer KB, et al. Single-cell reconstruction of the early maternal-fetal interface in humans. Nature. 2018;563(7731):347-53. doi: 10.1038/s41586-018-0698-6.
Vondra S, Höbler AL, Lackner AI, Raffetseder J, Mihalic ZN, Vogel A, et al. The human placenta shapes the phenotype of decidual macrophages. Cell Rep. 2023;42(1):111977. doi: 10.1016/j.celrep.2022.111977.
Walani SR. Global burden of preterm birth. Int J Gynaecol Obstet. 2020;150(1):31-3. doi: 10.1002/ijgo.13195.
Wynn RM. Derivation and ultrastructure of the so-called Hofbauer cell. Am J Obstet Gynecol. 1967;97(2):235-48. doi: 10.1016/0002-9378(67)90546-7.
Yang F, Zheng Q, Jin L. Dynamic Function and Composition Changes of Immune Cells During Normal and Pathological Pregnancy at the Maternal-Fetal Interface. Front Immunol. 2019;10:2317. doi: 10.3389/fimmu.2019.02317.
Xiong Y, Wintermark P. Therapeutic interventions for fetal inflammatory response syndrome (FIRS). Semin Fetal Neonatal Med. 2020;25(4):101112. doi: 10.1016/j.siny.2020.101112.