Біомаркери дисфункції плаценти. Клінічний досвід
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: визначення діагностичної цінності біомаркерів дисфункції плаценти на різних термінах гестації.
Матеріали та методи. Дослідження виконане у 2015–2022 рр. на базі комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок №5» Одеської міської ради.
Проаналізовані перебіг та клінічні наслідки вагітностей у 118 жінок (основна група), у яких під час вагітності на різних термінах гестації виникла та встановлена дисфункція плаценти (ДП). До контрольної групи увійшли 78 здорових жінок, вагітності яких перебігали на тлі відсутності ДП.
У жінок обох груп оцінювали частоту виявлення чинників ризику ДП за допомогою аналізу вмісту у сироватці крові біомаркерів плацентарного фактора росту (placenta growth factor – PlGF), розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (Soluble fms-like tyrosine kinase-1 – sFlt-1), асоційованого з вагітністю протеїну А-плазми (Pregnancy-Associated Plasma Protein A – PAPP-A) та β-субодиниці хоріонічного гонадотропіну (ХГТ).
Затримку розвитку плода визначали за відхиленнями фетометричних показників (обвід живота, голови, біпарієтальний розмір, довжина стегна, передбачувана маса плода) нижче 10-го перцентиля.
Статистичне оброблення одержаних результатів здійснювали за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).
Результати. Серед обстежених жінок обох груп переважали випадки, коли вагітність настала у віці 30 років або більше та була першою вагітністю, яка не закінчилася абортом. Середній вік жінок основної групи становив 33,4±2,3 року, контрольної групи – 29,3±1,4 року.
В основній групі було більше жінок з множинними абортами в анамнезі (відношення шансів (ВШ)=5,6, 95% довірчий інтервал (ДІ): 1,9–18,8). Порушення менструального циклу в анамнезі виявлені у 39 (33,1%) жінок основної групи і у 18 (23%) жінок контрольної групи (ВШ=1,6, 95% ДІ: 0,9–3,2). Супутні гінекологічні захворювання були представлені міомою матки – у 16 (13,6%) вагітних основної та у 8 (10,2%) жінок контрольної групи (ВШ=1,4, 95% ДІ: 0,6–3,4), доброякісними пухлинами яєчників – у 13 (11,0%; ВШ=20,1, 95% ДІ: 1,2–343,1), мастопатією – у 19 (16,1%; ВШ=30,8, 95% ДІ: 1,8–517,6) жінок основної групи.
У значної кількості жінок основної групи констатований гіпертрофічний аліментарний статус – індекс маси тіла (ІМТ) на час настання вагітності у середньому становив 26,7±0,9 кг/м2, жінки контрольної групи були представлені нормотрофічним типом (ІМТ – 22,2±0,3 кг/м2), у 4 жінок показник перевищував 30 кг/м2.
У переважної більшості вагітних (68 – 57,6%) основної групи ознаки мальперфузії плаценти реєстрували у терміні до 34 тиж. У 12 (10,2%) випадках встановлено первинну ДП.
Вміст PlGF у жінок основної групи на 20-у тижні вагітності знижувався до 83±4 пг/мл, що значно менше референсних значень (≥100 пг/мл). Натомість у контрольній групі вміст PlGF становив 147±8 пг/мл (p<0,05). Вміст sFlt-1 в основній групі відповідав рівню 3395±62 пг/мл. Отже, співвідношення sFlt-1/PlGF дорівнювало 40,8±0,4, що є прогностично несприятливим.
Показник РАРР-А за даними моніторингу на 20-у тижні вагітності становив 0,77±0,08 мОД/л. У вагітних з більш низькими значеннями у подальшому ДП виникла у більш ранні терміни. Щодо показників β-субодиниці ХГТ, то рівні цього гормону у більшості випадків відповідали нормативним значенням, становлячи у середньому 4,7±0,1 МО/л за вагітності плодом чоловічої статі та 8133±21 МО/л – за вагітності плодом жіночої статі.
У 22 (18,6%) вагітних основної групи були виявлені ознаки прееклампсії. Значення співвідношення sFlt-1/PlGF у цих вагітних перевищувало 50,0.
Висновки. У переважної більшості вагітних основної групи (68 – 57,6%) ознаки мальперфузії плаценти реєстрували у терміні до 34 тиж. У 22 (18,6%) вагітних з дисфункцією плаценти (ДП) були виявлені ознаки прееклампсії, розвиток якої збільшується при співвідношенні sFlt-1/PlGF більше 50, починаючи з ІІ триместра вагітності, що є раннім біомаркером ДП.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Boychuk AV, Ovcharuk VV, Khlibovska OI. Diagnosis and correction of disorders in pregnant women with placental dysfunction. Obstet. Gynecol Genetics. 2017;3(2):5-7.
Schneider H. Placental Dysfunction as a Key Element in the Pathogenesis of Preeclampsia. Dev Period Med. 2017;21(4):309-16. doi: 10.34763/devperiodmed.20172104.309316.
Hong J, Kumar S. Circulating biomarkers associated with placental dysfunction and their utility for predicting fetal growth restriction. Clin Sci (Lond). 2023;137(8):579-95. doi: 10.1042/CS20220300.
Kadife E, Harper A, Chien K, Lino TK, Brownfoot FC. Novel genes associated with a placental phenotype in knockout mice also respond to cellular stressors in primary human trophoblasts. Placenta. 2023;139:68-74. doi: 10.1016/j.placenta.2023.05.012.
Zaigham M, Gisselsson D, Sand A, Wikström AK, von Wowern E, Schwartz DA, et al. Clinical-pathological features in placentas of pregnancies with SARS-CoV-2 infection and adverse outcome: case series with and without congenital transmission. BJOG. 2022;129(8):1361-74. doi: 10.1111/1471-0528.17132.
Schlichting LE, Insaf TZ, Zaidi AN, Lui GK, Van Zutphen AR. Maternal Comorbidities and Complications of Delivery in Pregnant Women With Congenital Heart Disease. J Am Coll Cardiol. 2019;73(17):2181-91. doi: 10.1016/j.jacc.2019.01.069.
Rozhkovska NM, Nadvorna OM, Zhelezov DM. Dysfunction of the placenta in pregnant women with post-traumatic stress disorder. Curr Issues Pediatr, Obstet Gynecol. 2023;(1):44-7. doi: 10.11603/24116-4944.2023.1.13939.
Bronson SL, Bale TL. The Placenta as a Mediator of Stress Effects on Neurodevelopmental Reprogramming. Neuropsychopharmacol. 2016;41(1):207-18. doi: 10.1038/npp.2015.231.
Markin LB, Fartushok TV. Prevention of disorders of functional differentiation of the placenta. Curr Issues Pediatr, Obstet Gynecol. 2021;(2):106-10. doi: 10.11603/24116-4944.2020.2.11847.
Wardinger JE, Ambati S. Placental Insufficiency [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK563171/.
Graupner O, Kuschel B, Axt-Fliedner R, Enzensberger C. New Markers for Placental Dysfunction at Term - Potential for More. Geburtshilfe Frauenheilkd. 2022;82(7):719-26. doi: 10.1055/a-1761-1337.
Liu D, Gao Q, Wang Y, Xiong T. Placental dysfunction: The core mechanism for poor neurodevelopmental outcomes in the offspring of preeclampsia pregnancies. Placenta. 2022;126:224-32. doi: 10.1016/j.placenta.2022.07.014.
Beharier O, Kajiwara K, Sadovsky Y. Ferroptosis, trophoblast lipotoxic damage, and adverse pregnancy outcome. Placenta. 2021;108:32-8. doi: 10.1016/j.placenta.2021.03.007.
Lean SC, Heazell AEP, Dilworth MR, Mills TA, Jones RL. Placental Dysfunction Underlies Increased Risk of Fetal Growth Restriction and Stillbirth in Advanced Maternal Age Women. Sci Rep. 2017;7(1):9677. doi: 10.1038/s41598-017-09814-w.
Zur RL, Kingdom JC, Parks WT, Hobson SR. The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 2020;47(1):81-98. doi: 10.1016/j.ogc.2019.10.008.
Aviram A, Sherman C, Kingdom J, Zaltz A, Barrett J, Melamed N. Defining early vs late fetal growth restriction by placental pathology. Acta Obstet Gynecol Scand. 2019;(98):365-73. doi: 10.1111/aogs.13499.
Figueras F, Caradeux J, Crispi F, Eixarch E, Peguero A, Gratacos E. Diagnosis and surveillance of late-onset fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2):790-802.e1. doi: 10.1016/j.ajog.2017.12.003.
Griffin M, Heazell AEP, Chappell LC, Zhao J, Lawlor DA. The ability of late pregnancy maternal tests to predict adverse pregnancy outcomes associated with placental dysfunction (specifically fetal growth restriction and pre-eclampsia): a protocol for a systematic review and meta-analysis of prognostic accuracy studies. Syst Rev. 2020;9(1):78. doi: 10.1186/s13643-020-01334-5.
Zaporozhan VM, Aryaev ML. Bioethics Biosafety Kyiv: Health; 2013. 456 p.
Kravchenko OV. Algorithm of diagnosis and treatment of primary placental dysfunction in pregnant women at risk. Reprod Endocrinol. 2022;61(5):33-8.
International Society for the Study of Hypertension in Pregnancy. Hypertensive Disorders of Pregnancy: ISSHP Classification, Diagnosis, and Management Recommendations for International Practice [Internet]. 2018. Available from: https://isshp.org/isshp-guidelines-for-hypertensive-disorders-of-pregnancy-published/.
Brnjarchevska BT, Skeparovska K, Ismaili B, Sibinovska O, Kirias M, Milanovski G, et al. Comparison of elisa and chemiluminescence immunoassay methods for quantification of human placental growth factor in serum. Mol Experimental Biol Med. 2019;2(2):57-61.
Ministry of Health of Ukraine. On the approval of clinical protocols for obstetric and gynecological care [Internet]. 2005. Order No. 782; 2005 Dec 29. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0782282-05#Text.
Wladimiroff JW, Eik-Nes SH. Ultrasound in Obstetrics and Gynaecology (European Practice in Gynaecology and Obstetrics). 1st Ed. Elsevier; 2009. 324 p.
Khong TYee, Mooney EE, Nikkels Peter GJ, Morgan TK, Gordijn SJ. Pathology of the Placenta: A Practical Guide. Springer; 2019. 395 p.
Fetisov VS. Package of statistical data analysis STATISTICA. Nizhin: NSU Gogol; 2018. 114 p.
Burton GJ, Jauniaux E. Development of the Human Placenta and Fetal Heart: Synergic or Independent. Front Physiol. 2018;(12);9:373. doi: 10.3389/fphys.2018.00373.
Oshovskyi V, Nikolenko M, Polyakova E. Pregnancy outcomes in patients with an extremely high sFlt-1/PlGF ratio: a series of clinical cases. Reprod Women’s Health. 2021;(1):17-20. doi: 10.30841/2708-8731.1.2021.229703.
Kuzmin N. Levels of TNF-α, IL-1, IL-1β and calciferol and their relationship as markers of endothelial dysfunction in pregnant women with preeclampsia. Reprod Women’s Health. 2021;(9-10):88-93. doi: 10.30841/2708-8731.9-10.2021.252600.
Us I, Zhuk S, Demyanyuk S. Evaluation of the hemostasis system in pregnant women with placental dysfunction by the method of rotational thromboelastometry. Reprod Women’s Health. 2022;(3):6-11. doi: 10.30841/2708-8731.3.2022.262365.
Pylypenko A, Medved V. To the question of the clinical predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio for predicting placental dysfunction. Reprod Women’s Health. 2022;(7):21-9. doi: 10.30841/2708-8731.7.2022.272468.