Клініко-статистична характеристика пацієнток з безпліддям на тлі хронічних запальних захворювань статевих органів

Основний зміст сторінки статті

Н.П. Бондаренко
О. Д. Нікітін
С.В. Осадчук
М.О. Ясинецький
В.С. Грицай
П.О. Самчук

Анотація

Репродуктивне здоров’я та становлення адекватного відношення до материнства істотно залежить від соціального статусу жінки. Збільшення кількості осіб фертильного віку з обтяженою соматичною та акушерсько-гінекологічною патологією, тривале стресове навантаження, спричинене соціально-економічною кризою і військовими діями у країні, висока питома вага акушерських і перинатальних ускладнень – усе це призводить до стрімкого зниження народжуваності.
Патологічні зміни у гормональному статусі пацієнток, розлади сексуального здоров’я, прогресивне поширення запальних захворювань статевої системи зумовлюють зростання частоти безпліддя. Етіологічним фактором найчастіше є мікробна асоціація, яка може бути представлена як абсолютними патогенами з переважно статевим шляхом передачі, так і ендогенними анаеробами та аеробами.
Мікробні асоціації сприяють кращій адаптації збудника і його паразитуванню, посилюють патогенність кожного збудника, їхню стійкість до дії антибіотиків, що ускладнює лікування захворювання у цілому. Поширеність папіломавірусної, герпетичної, цитомегаловірусної інфекції у структурі запальних захворювань, що передаються статевим шляхом, негативно впливає на репродуктивну функцію.
Мета дослідження: аналіз факторів ризику безпліддя у пацієнток із запальними захворюваннями статевих органів, детермінованих урогенітальною мікст-інфекцією.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 154 подружніх пар, що спостерігались з приводу безпліддя. З них до основної групи увійшли 92 жінки, що проходили обстеження з приводу безпліддя та мали хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), зумовлені урогенітальною мікст-інфекцією.
Залежно від виявлених патогенних збудників жінки основної групи були розподілені на групи. Під час проведення тесту In Pouch™ у 30 (32,6%) пацієнток, які увійшли до І групи спостереження, у біоматеріалі з піхви було виявлено Trichomonas vaginalis в асоціаціях з іншими умовно-патогенними чинниками.
Методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у зскрібках з каналу шийки матки у 34 (37,0%) жінок діагностовано Chlamydia trachomatis у полікомпонентних асоціаціях з іншою умовно-патогенною флорою – вони увійшли до ІІ групи спостереження.
У 28 (30,4%) обстежуваних жінок у біологічному матеріалі з шийки матки шляхом ПЛР у режимі реального часу (Real time) ідентифіковано вірус папіломи людини (ВПЛ). Жінки з папіломавірусною інфекцією, асоційованою з умовно-патогенною флорою, увійшли до ІІІ групи спостереження.
Для оцінювання результатів цитологічного дослідження використовували класифікацію за Папаніколау (класифікація CIN) та термінологічну систему Бетесда (The Bethesda system, TBS, 2014).
Результати. У результаті комплексного клініко-лабораторного обстеження жінок репродуктивного віку зі 154 подружніх пар, які спостерігались з приводу безпліддя, у 60% (92 випадки) пацієнток діагностовано ХЗЗОМТ, що зумовлені урогенітальною мікст-інфекцією.
Серед специфічних етіологічних чинників у 32,6% (30 випадків) виявлені Trichomonas vaginalis, у 37,0% (34 випадки) – Chlamydia trachomatis та у 30,4% (28 випадків) – ВПЛ у полікомпонентних асоціаціях з представниками умовно-патогенної флори. Установлено, що крім патогенних збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, негативно впливають на репродуктивну функцію жінок представники умовно-патогенної флори, серед яких провідні позиції займають молікути (Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum) – 67,4%; Enterococсus faecalis – 44,6%; Eсherichia coli – 38,0%; Gardnerella vaginalis – 26,0%, за максимального зниження у вагінальному вмісті кількості або навіть відсутності Lactobacillus sрр.
У більшості жінок – 78,0% (64 випадки), запальний процес не мав виражених клінічних ознак, у 22,0% – перебігав майже безсимптомно, проте супроводжувався частими (до 3–6 на рік) рецидивами. Серед обстежуваних жінок ІІІ групи виявлено асоціацію двох високоонкогенних генотипів ВПЛ – 11 (39,5%) випадків, трьох і більше – 7 (25,0%) випадків.
Відзначали тенденцію до більш раннього початку статевого життя у жінок з сексуально-трансмісивними захворюваннями, особливо у групі з папіломавірусною інфекцією. До факторів ризику виникнення безпліддя слід віднести патологічний перебіг пологів і післяпологового періоду, оперативні втручання, інфекційні захворювання. Серед захворювань гепатобіліарної системи переважав хронічний холецистит.
Висновки. На підставі анамнестичної оцінки репродуктивного здоров’я в обстежуваних жінок з безпліддям на тлі ХЗЗОМТ можна виділити найбільш вагомі чинники, які негативно впливають на реалізацію репродуктивної функції: вік жінки менше 20 та більше 30 років, соціальна дезадаптація, умови праці і шкідливі звички, зокрема тютюнопаління, як один з кофакторів ВПЛ-асоційованих захворювань шийки матки, а також ранній сексуальний дебют (до 16 років), проміскуїтет, ігнорування засобів бар’єрної контрацепції.
У генезі патологічних змін, що відбуваються в урогенітальному тракті, лежать мікст-інфекції, що потенційно утруднює діагностику і негативно впливає на результати лікування асоційованих форм захворювань.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Бондаренко, Н., Нікітін, О. Д., Осадчук, С., Ясинецький, М., Грицай, В., & Самчук, П. (2024). Клініко-статистична характеристика пацієнток з безпліддям на тлі хронічних запальних захворювань статевих органів. Репродуктивне здоров’я жінки, (5), 32–44. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2024.310393
Номер
Розділ
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
Біографії авторів

Н.П. Бондаренко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Д-р мед. наук, доц., кафедра акушерства і гінекології № 1

О. Д. Нікітін, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

д-р мед. наук, проф., завідувач, кафедра урології

С.В. Осадчук, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

асистент, кафедра акушерства і гінекології № 1

М.О. Ясинецький, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

асистент, кафедра урології

В.С. Грицай, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

доц., кафедра урології

П.О. Самчук, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

асистент, кафедра урології

Посилання

Podolsky V. Modern approaches to the treatment of mastopathy and correction of hyperestrogenic conditions in women of childbearing age. Women Reprod Health. 2021;(3):65-70. doi: 10.30841/2708-8731.3.2021.234247.

Vovk IB, Tymchenko OI, Revenko OO, Revenko OM. Abortion is a predictor of women’s reproductive health disorders. Health Ukr. 2014;(1):44-7.

Philipyuk DO. Chronic viral diseases as a cause of inflammatory processes of female genital organs and infertility. Curr Issues Pediatr, Obst Gynecol. 2016;(2):106-09.

Aidin G, Salmanov AD, Dyndar OA, Nykoniuk TR, Bozhko N, Golianovsky OV. Prevalence of postpartum endometritis and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine: results a multicenter study (2015-2017). Wiad Lek. 2020;13(6):1177-83.

Dyndar OA, Nykoniuk TR, Neimark OS, Polovynka VA. Risk factors of pre-cancer cervical diseases in women of reproductіve age. Med Sci Ukr. 2020;16(1):17-20.

Benyuk V, Honcharenko V, Laskava T, Shcherba O, Lastovetska L, Nikonyuk T, et al. Features of the vaginal microbiome and functional activity of epithelial cells in cervical intraepithelial neoplasia of the cervix in perimenopausal women. Women Reprod Health. 2023;(4):66-73.

Mehedko VV. Practical aspects of bacterial vaginosis: relevance, diagnosis and complex treatment. Women Health. 2020;147(1):61-8.

Podolsky VlV, Podolsky VV. Peculiarities of changes in the vaginal microbiota in women of childbearing age as a possible mechanism of chronic inflammatory diseases of the genital organs and modern possibilities of correction. Women Health. 2020;148(2):60-4.

Bobrytska VV, Lakhno IV, Chernyak OL. Modern therapy of inflammatory diseases of the female genital area with a symptom complex of urethritis and vaginitis. Women Reprod Health. 2023;64(1):64-72.

Kondratyuk VK, Horban NE, Nikitina IM, Kondratyuk KO. Lesions of the cervix against the background of human papillomavirus infection: aspects of prevention, diagnosis and treatment. Women Reprod Health. 2023;69(6):68-75.

Zhylka NYA, Shcherbinska OS. Modern probiotics in the treatment of sexually transmitted infections. From the problem to its solution. Women Reprod Health. 2023;69(6):15-22.

Horpinchenko II, Gurzhenko YuM, Imshenetska LP. Clinical protocol. Providing medical care to patients with male factor infertility of a married couple. Men Health. 2019;(2):23-5.

Leslie SW, Soon-Sutton TL, Khan MAB. Male Infertility [Internet]. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK562258/.

Santella B, Schettino MT, Franci G, De Franciscis P, Colacurci N, Schiattarella A, et al. Microbiota and HPV: The role of viral infection on vaginal microbiota. J Med Virol. 2022;94(9):4478-84. doi: 10.1002/jmv.27837.

Song SH, Kim DS, Yoon TK, Hong JY, Shim SH. Sexual function and stress level of male partners of infertile couples during the fertile period. BJU Int. 2016;117(1):173-6. doi: 10.1111/bju.13201.

Jeršovienė V, Gudlevičienė Ž, Rimienė J, Butkauskas D. Human Papillomavirus and Infertility. Medicina (Kaunas). 2019;55(7):377. doi: 10.3390/medicina55070377.

Mollaioli D, Ciocca G, Limoncin E, Di Sante S, Gravina GL, Carosa E, et al. Lifestyles and sexuality in men and women: the gender perspective in sexual medicine. Reprod Biol Endocrinol. 2020;18(1):10. doi: 10.1186/s12958-019-0557-9.

Saint F, Huyghe E, Methorst C, Priam A, Seizilles de Mazancourt E, Bruyère F, et al. Infections and male infertility. Prog Urol. 2023;33(13):636-52. doi: 10.1016/j.purol.2023.09.015.

Jeršovienė V, Gudlevičienė Ž, Rimienė J, Butkauskas D. Human Papillomavirus and Infertility. Medicina (Kaunas). 2019;55(7):377. doi: 10.3390/medicina55070377.

Datta J, Palmer MJ, Tanton C, Gibson LJ, Jones KG, Macdowall W, et al. Prevalence of infertility and help seeking among 15 000 women and men. Hum Reprod. 2016;31(9):2108-18. doi: 10.1093/humrep/dew123.

Swidsinski S, Moll WM, Swidsinski A. Bacterial Vaginosis-Vaginal Polymicrobial Biofilms and Dysbiosis. Dtsch Arztebl Int. 2023;120(20):347-54. doi: 10.3238/arztebl.m2023.0090.

Hasan H, Bhushan S, Fijak M, Meinhardt A. Mechanism of Inflammatory Associated Impairment of Sperm Function, Spermatogenesis and Steroidogenesis. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;(13):897029. doi: 10.3389/fendo.2022.897029.

Zhang Z, Li F, Den Y, Li Y, Sheng W, Tian X, et al. Trichomonas vaginalis excretory secretory proteins reduce semen quality and male fertility. Acta Trop. 2023;238:106794. doi: 10.1016/j.actatropica.2022.106794.

Clemens JQ. Infection and Inflammation of the Genitourinary Tract. J Urol. 2023;210(1):202. doi: 10.1097/JU.0000000000003466.

Caldwell BA, Li L. Epigenetic regulation of innate immune dynamics during inflammation. J Leukoc Biol. 2024;115(4):589-606. doi: 10.1093/jleuko/ qiae026.

Dehon PM, McGowin CL. The Immunopathogenesis of Mycoplasma genitalium Infections in Women: A Narrative Review. Sex Transm Dis. 2017;44(7):428-32. doi: 10.1097/OLQ.0000000000000621.

Ahmadi K, Moosavian M, Mardaneh J, Pouresmaeil O, Afzali M. Prevalence of Chlamydia trachomatis, Ureaplasma parvum and Mycoplasma genitalium in Infertile Couples and the Effect on Semen Parameters. Ethiop J Health Sci. 2023;33(1):133-42. doi: 10.4314/ejhs.v33i1.17.

Gimenes F, Souza RP, Bento JC, Teixeira JJ, Maria-Engler SS, Bonini MG, et al. Male infertility: a public health issue caused by sexually transmitted pathogens. Nat Rev Urol. 2014;11(12):672-87. doi: 10.1038/nrurol.2014.285.

Benchimol M, de Andrade Rosa I, da Silva FR, Burla Dias AJ. Trichomonas adhere and phagocytose sperm cells: adhesion seems to be a prominent stage during interaction. Parasitol Res. 2008;102(4):597-604. doi: 10.1007/s00436-007-0793-3.

Carson SA, Kallen AN. Diagnosis and Management of Infertility: A Review. JAMA. 2021;326(1):65-76. doi: 10.1001/jama.2021.4788.