Клініко-статистична характеристика пацієнток з безпліддям на тлі хронічних запальних захворювань статевих органів

Анотація

Репродуктивне здоров’я та становлення адекватного відношення до материнства істотно залежить від соціального статусу жінки. Збільшення кількості осіб фертильного віку з обтяженою соматичною та акушерсько-гінекологічною патологією, тривале стресове навантаження, спричинене соціально-економічною кризою і військовими діями у країні, висока питома вага акушерських і перинатальних ускладнень – усе це призводить до стрімкого зниження народжуваності.
Патологічні зміни у гормональному статусі пацієнток, розлади сексуального здоров’я, прогресивне поширення запальних захворювань статевої системи зумовлюють зростання частоти безпліддя. Етіологічним фактором найчастіше є мікробна асоціація, яка може бути представлена як абсолютними патогенами з переважно статевим шляхом передачі, так і ендогенними анаеробами та аеробами.
Мікробні асоціації сприяють кращій адаптації збудника і його паразитуванню, посилюють патогенність кожного збудника, їхню стійкість до дії антибіотиків, що ускладнює лікування захворювання у цілому. Поширеність папіломавірусної, герпетичної, цитомегаловірусної інфекції у структурі запальних захворювань, що передаються статевим шляхом, негативно впливає на репродуктивну функцію.
Мета дослідження: аналіз факторів ризику безпліддя у пацієнток із запальними захворюваннями статевих органів, детермінованих урогенітальною мікст-інфекцією.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 154 подружніх пар, що спостерігались з приводу безпліддя. З них до основної групи увійшли 92 жінки, що проходили обстеження з приводу безпліддя та мали хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), зумовлені урогенітальною мікст-інфекцією.
Залежно від виявлених патогенних збудників жінки основної групи були розподілені на групи. Під час проведення тесту In Pouch™ у 30 (32,6%) пацієнток, які увійшли до І групи спостереження, у біоматеріалі з піхви було виявлено Trichomonas vaginalis в асоціаціях з іншими умовно-патогенними чинниками.
Методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у зскрібках з каналу шийки матки у 34 (37,0%) жінок діагностовано Chlamydia trachomatis у полікомпонентних асоціаціях з іншою умовно-патогенною флорою – вони увійшли до ІІ групи спостереження.
У 28 (30,4%) обстежуваних жінок у біологічному матеріалі з шийки матки шляхом ПЛР у режимі реального часу (Real time) ідентифіковано вірус папіломи людини (ВПЛ). Жінки з папіломавірусною інфекцією, асоційованою з умовно-патогенною флорою, увійшли до ІІІ групи спостереження.
Для оцінювання результатів цитологічного дослідження використовували класифікацію за Папаніколау (класифікація CIN) та термінологічну систему Бетесда (The Bethesda system, TBS, 2014).
Результати. У результаті комплексного клініко-лабораторного обстеження жінок репродуктивного віку зі 154 подружніх пар, які спостерігались з приводу безпліддя, у 60% (92 випадки) пацієнток діагностовано ХЗЗОМТ, що зумовлені урогенітальною мікст-інфекцією.
Серед специфічних етіологічних чинників у 32,6% (30 випадків) виявлені Trichomonas vaginalis, у 37,0% (34 випадки) – Chlamydia trachomatis та у 30,4% (28 випадків) – ВПЛ у полікомпонентних асоціаціях з представниками умовно-патогенної флори. Установлено, що крім патогенних збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, негативно впливають на репродуктивну функцію жінок представники умовно-патогенної флори, серед яких провідні позиції займають молікути (Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum) – 67,4%; Enterococсus faecalis – 44,6%; Eсherichia coli – 38,0%; Gardnerella vaginalis – 26,0%, за максимального зниження у вагінальному вмісті кількості або навіть відсутності Lactobacillus sрр.
У більшості жінок – 78,0% (64 випадки), запальний процес не мав виражених клінічних ознак, у 22,0% – перебігав майже безсимптомно, проте супроводжувався частими (до 3–6 на рік) рецидивами. Серед обстежуваних жінок ІІІ групи виявлено асоціацію двох високоонкогенних генотипів ВПЛ – 11 (39,5%) випадків, трьох і більше – 7 (25,0%) випадків.
Відзначали тенденцію до більш раннього початку статевого життя у жінок з сексуально-трансмісивними захворюваннями, особливо у групі з папіломавірусною інфекцією. До факторів ризику виникнення безпліддя слід віднести патологічний перебіг пологів і післяпологового періоду, оперативні втручання, інфекційні захворювання. Серед захворювань гепатобіліарної системи переважав хронічний холецистит.
Висновки. На підставі анамнестичної оцінки репродуктивного здоров’я в обстежуваних жінок з безпліддям на тлі ХЗЗОМТ можна виділити найбільш вагомі чинники, які негативно впливають на реалізацію репродуктивної функції: вік жінки менше 20 та більше 30 років, соціальна дезадаптація, умови праці і шкідливі звички, зокрема тютюнопаління, як один з кофакторів ВПЛ-асоційованих захворювань шийки матки, а також ранній сексуальний дебют (до 16 років), проміскуїтет, ігнорування засобів бар’єрної контрацепції.
У генезі патологічних змін, що відбуваються в урогенітальному тракті, лежать мікст-інфекції, що потенційно утруднює діагностику і негативно впливає на результати лікування асоційованих форм захворювань.